Розширення “кілзон” і майбутнє фронту: попередження українського військового про еволюцію бойових дій

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Про це заявив народний депутат України Сергій Нагорняк у студії каналу КИЇВ24. Нагорняк, який є членом Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, підкреслив, що нинішня зима буде суттєво відрізнятися від звичних, коли українці могли розраховувати на 24-годинний доступ до тепла, електроенергії та води.

“Ми не можемо передбачити, наскільки важкою буде наступна зима — чи вона буде надзвичайно складною, чи просто складною. Але одне можна сказати точно: вона не буде такою легкою, як звичайна зима, коли все працювало без збоїв. Російські окупанти, ймовірно, докладуть усіх зусиль, щоб створити максимальні незручності для українців і спробувати знищити наш моральний дух,” — зазначив Нагорняк.

Він також попередив, що в інформаційній війні росіяни намагатимуться перекласти провину за можливі проблеми з електропостачанням на українську владу, стверджуючи, що причини криються не в їхніх діях, а в “некваліфікованості українського уряду”.

Президент України Володимир Зеленський висловив свою оптимістичну глянцеву погляд на майбутній демографічний розвиток країни. Під час зустрічі зі студентами Сумського державного університету він висловив упевненість у тому, що після закінчення війни наступить демографічний "бум". Відповідаючи на запитання студентки щодо державних програм, спрямованих на стимулювання народжуваності, президент відзначив, що найважливішим чинником є безпека. За його словами, фінансові стимули можуть допомогти, але важливіше мати відчуття безпеки під час війни. Зеленський підкреслив необхідність наявності укриттів у школах і дитячих садках, а також розвитку систем протиповітряної оборони. Він висловив переконаність у тому, що після закінчення війни народжуваність зросте, оскільки люди будуть впевнені в майбутньому та Україні.

У висновках до вищезгаданої статті можна підкреслити наступне:

• Президент України Володимир Зеленський висловив оптимістичну перспективу стосовно демографічного розвитку країни після закінчення війни.

• Він підкреслив важливість забезпечення безпеки як основного фактору, що стимулює народжуваність під час конфлікту.

• Зеленський наголосив на необхідності розвитку систем протиповітряної оборони та наявності укриттів у школах і дитячих садках для забезпечення безпеки населення.

• Президент впевнений, що після закінчення війни народжуваність в Україні зросте, оскільки люди будуть впевнені в майбутньому та майбутній безпеці країни.

Директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семена Кривоноса закликають провести службове розслідування за повідомленнями про можливий витік інформації агентства його працівниками. Цей заклик надійшов від голови правління Центру протидії корупції, Віталія Шабуніна, що підкреслює загальний рівень занепокоєння стосовно ефективності та надійності роботи НАБУ. Під таким приступом до справи відображається прагнення громадських діячів забезпечити прозорість та відкритість у роботі антикорупційних структур. Крім того, це свідчить про важливість збереження конфіденційності та дотримання внутрішніх процедур з метою запобігання можливим витокам інформації, які можуть загрожувати ефективності боротьби з корупцією в Україні.

«Триває другий місяць від повідомлення детектива НАБУ про злив матеріалів слідства. Проте Кривонос досі не розпочав службового розслідування щодо оприлюднених журналістами фактів (і не лише щодо них)», — написав Шабунін.

Журналісти-розслідувачі Bihus.Info повідомили, що конфіденційну інформацію щодо роботи НАБУ — внутрішні документи бюро, ухвали, скриншоти листувань тощо — «зливали» фігуранти розслідувань самого НАБУ.

Докази цьому знайшли у вилучених слідством телефонах бізнесмена Юрія Голика, який називав себе «ідеологом “великого будівництва”». За даними Bihus.Info, інформація до Голика надходила через його соратника Георгія Біркадзе, колишнього голову Броварської РДА, якого зараз називають радником Офісу президента. Причетним також називають детектива НАБУ Валерія Полюгу.

Журналісти також стверджують, що знахідки та інформація зі «зливів» вказують на ймовірну причетність до витоків керівництва НАБУ, зокрема першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

Наприкінці травня стало відомо, що Управління внутрішнього контролю НАБУ розслідує можливий витік інформації за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України та навіть провело обшуки вдома у детектива НАБУ, але не в приміщеннях агентства. Провадження розпочали після службової записки викривача-співробітника НАБУ. На час розслідування директор НАБУ усунув Углаву від обов’язків, за його ж заявою про можливий конфлікт інтересів.

Американське видання NBC News повідомило, що питання боротьби з корупцією викликало напруженість у відносинах між Києвом та Вашингтоном, а останні події у НАБУ стали прикладом постійної необхідності реформ.

Шабунін заявив, що після розслідування Bihus.Info у Telegram-каналах почалася «активна кампанія з порятунку Углави». «Йде другий місяць кризи довіри до керівництва НАБУ. Стає все більше схоже, що проблема не так в Углаві, як у Кривоносі», — зазначив Шабунін.

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.