Розширення “кілзон” і майбутнє фронту: попередження українського військового про еволюцію бойових дій

Багатство та Влада: Життя Принцеси Беатріси з Закарпаття

У 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Це дозволило їм скористатися правом на безкоштовне отримання землі, яке гарантується Конституцією кожному українцю. За рішенням сільської ради земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо цих земельних ділянок тривали до 2021 року, проте зазначені особи все ж вдало захистили своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє в Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. Його дочка Беатриса має власність на три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило з тендерами. За даними "Прозоро", ця компанія брала уч

У 2015 році, коли Андрій Петьовка невдало балотувався від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, його родичі отримали дозволи на виїзд за кордон завдяки листам від нардепа Василя Петьовки. Вказуючи, що Андрій є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця", щоб підкріпити своє прохання, ці дозволи були складені в адмінпротоколі на його батька. Хоча після запевнень про повернення із волонтерською місією претензій від Національного агентства з питань запобігання корупції не було, липнем 2022 року Беатриса Греченюк народила дочку, можливо, саме у цей період вона зі своїм чоловіком виїхала за кордон, але не для волонтерства, а для особистих цілей. Проте, за її Instagram, велике подорожування у Італію відбулося у вересні 2023 року, де вони перебували в розкішному палаці. Представники Закарпаття завжди вражали своїм тяжінням до розкішів і позолоти, але те, що можна побачити на їхніх сторінках в соціальних мережах, може викликати подив навіть у найвідоміших світських левиць. Згідно з даними, Закарпатська область є лідером серед усіх областей України за поставками незадекларованих товарів, що викликає підозру щодо джерел їхнього благополуччя та розкошів.

У вищезгаданій статті представлено відомості про вплив певних осіб з Закарпаття на суспільно-політичну ситуацію в регіоні та їхнє життя в контексті здійснення великих фінансових операцій та подорожей. Зокрема, розглянуто факти здійснення незадекларованих поставок товарів через Закарпатську область, що ставить під сумнів джерела благополуччя певних осіб. Зазначено також прохання нардепа щодо дозволу на виїзд за кордон для своїх близьких, аналізуються їхні дії та активності, які можуть вказувати на можливі порушення законодавства. Робиться висновок про необхідність ретельного вивчення цих фактів компетентними органами та прийняття відповідних заходів у випадку виявлення законопорушень. Також акцентується увага на важливості відкритості, прозорості та дотримання етичних норм у політичній та громадській діяльності для забезпечення довіри громадян до влади та системи влади в цілому.

Українське правоохоронне відомство, а саме Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, вживають рішучих заходів у боротьбі з корупцією на всіх рівнях влади. Найсвіжіший приклад цього — подання до суду справи проти народного депутата України від фракції "За майбутнє", Сергія Лабазюка. Його звинувачення стосуються надання неправомірної вигоди колишньому віцепрем'єр-міністру Олександру Кубракову та голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.

Суть звинувачень полягає в тому, що у серпні 2023 року Лабазюк, як власник великого будівельного та аграрного бізнесу, використовуючи свій статус народного депутата, звернувся до вищого посадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди на відбудову інфраструктурних об'єктів на суму 1 мільярда гривень. У разі успішного отримання цих підрядів, він обіцяв "винагороду" у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. З метою досягнення домовленості щодо наступних кроків, народний депутат залучив директора своєї компанії.

Цей випадок є ілюстрацією наполегливої роботи правоохоронних органів виявлення та припинення корупційних схем, що порушують закон та підірвують довіру до державних інституцій. НАБУ та САП продовжують активно діяти в інтересах правопорядку та чесності, незалежно від статусу чи впливу осіб, залучених до корупційних правопорушень. Це також служить важливим сигналом для інших посадовців та представників влади про неприпустимість корупційних діянь та відповідальність за них перед законом.

Нагадаємо, що боротьба з корупцією є однією з ключових пріоритетних завдань для побудови сильної, прозорої та справедливої держави, яка здатна забезпечити добробут та розвиток своїм громадянам. У світлі цього, кожен випадок виявлення корупції та притягнення винних до відповідальності є кроком у напрямку будівництва правової держави, де немає місця для корупційних проявів та привілеїв.

Пізніше обвинувачені передали вищому посадовцю Державного агентства відновлення неправомірну вигоду у розмірі 150 тисяч доларів США. Передача хабаря відбулася на парковці одного зі столичних супермаркетів, а гроші були приховані в китайській шкатулці.

Лабазюк заперечував, що намагався підкупити чиновників, стверджуючи, що його провокували на хабар. Справа кваліфікується за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, за що йому загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі.

28 листопада Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Лабазюку, проте заставу у сумі 40 мільйонів 260 тисяч гривень за нього внесли, і він вийшов з-під варти в той же день.

У НАБУ відзначили, що це уже другий народний депутат, якого звинувачують у наданні неправомірної вигоди у сфері відновлення.

У квітні 2024 року до суду направили обвинувальний акт із справою щодо іншого депутата.

Що відомо про Сергія Лабазюка

Депутат Верховної ради України трьох скликань (теперішнього дев’ятого скликання, восьмого та сьомого скликань). З 2012 року обирається до парламенту по одному і тому ж мажоритарному округу №188, до якого входить частина Хмельницького, колишні Хмельницький та Волочиський райони.

Один із народних депутатів, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року. 1 серпня 2014 року подав заяву з проханням вважати результат голосування як «не голосував». Згодом заявив, буцімто насправді він не голосував за ці закони.

Наразі у Верховній Раді є членом депутатської групи “За майбутнє” та членом Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Народився у 1980 році у Волочиську Хмельницької області. Є засновником та на цей час почесним президентом ТОВ “Група компаній “Вітагро”, яка займається рослинництвом, садівництвом та тваринництвом.

Одружений. Дружина депутата Віолета Лабазюк наразі є головою Хмельницької обласної ради.

Фігурант антикорупційних розслідувань за фактом політичної корупції та тендерних махінацій.

В грудні 2020 року ветеран АТО Олексій Кравчук заявив про погрози його родині після того, як він опублікував відео, де Лабазюк ображав його побратимів.

Є інформація про причетність підприємства ТОВ «Інвестиційна компанія „Вітагро“» Лабазюка у прихованій приватизації державного підприємства «Завод „Маяк“».

У сучасному світі, де глобалізація дедалі сильніше впливає на всі сфери життя, збереження культурної спадщини набуває особливого значення. Мова, традиції, мистецтво, архітектура та історичні пам’ятки — це не лише свідчення минулого, а й основа, на якій будується національна свідомість. Втрата цих елементів означає поступову втрату самобутності, тому кожна нація має докладати зусиль, аби передати своє культурне надбання наступним поколінням.

Одним із ключових напрямів цього процесу є освіта. Саме через навчання молодь отримує знання про історію свого народу, засвоює духовні цінності та розуміє значення культурного контексту у формуванні власної ідентичності. Важливо, щоб у навчальних програмах акцент робився не лише на фактах, а й на живому зв’язку між минулим і сучасністю, між традицією та інновацією.

Під час судового процесу посадовець уклав угоду з прокурором про визнання вини та відшкодував завдані військовій частині збитки. Суд також врахував позитивну характеристику обвинуваченого та його участь у бойових діях. Крім того, майор має сплатити 42,7 тис. грн за проведення експертиз.

Підопічному майора, який протягом трьох років не з’являвся на службі, суд також призначив два роки умовного покарання.

Ця справа стала яскравим прикладом, як військові службовці можуть використовувати своє становище для особистого збагачення та як суд реагує на подібні зловживання.