Розслідування детективного бюро: розкрито незадекларовані активи родини полковника Держприкордонслужби

Україні потрібен потужний і чисельний мобілізаційний резерв, сформований заздалегідь і підготовлений до потенційних викликів. Про це у прямому ефірі телеканалу «Київ24» заявив військовий оглядач та майор у відставці Олексій Гетьман, акцентуючи на тому, що саме молоде покоління відіграє ключову роль у формуванні національної стійкості.

За словами Гетьмана, держава має забезпечити систему, у якій юнаки та дівчата від 18 років проходять базову військову підготовку ще в мирний час. Йдеться не лише про навчання основам поводження зі зброєю, а й про набуття практичних навичок, необхідних у разі надзвичайної ситуації: орієнтування на місцевості, надання першої допомоги, виконання наказів та взаємодію в колективі.

Як приклад експерт навів Швейцарію, де кожен громадянин має план дій у випадку нападу на країну, а держава здатна мобілізувати до трьох мільйонів людей упродовж кількох діб. Для цього там існує система регулярних тренувань і стрілецьких навчань.

Гетьман підкреслив, що нинішня чисельність української армії — близько мільйона — є достатньою в умовах війни, проте після перемоги тримати настільки масштабні сили недоцільно.«У мирний час армії у 600–800 тисяч не потрібно. Це величезні витрати на утримання, а також проблема з полігонами — у нас немає стільки місця, щоб одночасно тренувалися сотні тисяч військових», — зазначив майор у відставці.

Він зауважив, що пропозиції про “закріплену чисельність армії у 600 тисяч” у майбутньому виглядають сумнівними й навіть можуть бути «російською хитрістю». На його думку, Україна повинна зосередитися на створенні великого резерву, який здатний миттєво мобілізуватися у разі небезпеки.

«Армія у мирний час не повинна фарбувати бордюри. Нам не треба стільки армії — нам треба резерв», — підсумував Гетьман.

Після закінчення своєї каденції на посаді головнокомандувача Збройних Сил України, генерал Валерій Залужний вирішив розширити свої горизонти та відправитися на нову стезю в Міністерство закордонних справ України. Цей крок був анонсований Олегом Шарпом, представником президента України, Володимира Зеленського. Після короткострокової відпустки, Залужний приступив до обов’язкового стажування у МЗС, з отриманою згодою від британської сторони. Водночас, розпочато формування кадрового складу амбасади з акцентом на експертів у галузі військово-технічного співробітництва. Не тільки Оглядач впевнений, але і Володимир Зеленський висловив впевненість у тому, що Залужний повернеться до України та зіграє важливу роль у відбудові країни. Згідно з Указом від 8 лютого 2024 року, Валерій Залужний підписав документ про свою відставку з посади головнокомандувача ЗСУ. У березні того ж року, його призначено на посаду посланця в Великій Британії. Про це стало відомо з заяви Володимира Зеленського 7 березня. Глава держави також підтвердив надсилання запиту на попереднє погодження кандидатури Залужного на посаду Надзвичайного та Повноважного Посла України в Сполученому Королівстві та Північній Ірландії. Необхідно зазначити, що міністр оборони України, Рустем Умєров, офіційно підтвердив звільнення Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил, наголосивши на необхідності нових підходів та стратегій у 2024 році.

У висновку можна зазначити, що перехід Валерія Залужного з військової до дипломатичної служби відображає новітні тенденції української політики та важливість розширення горизонтів для досягнення стратегічних цілей країни. Його призначення на посаду посланця в Великій Британії свідчить про довіру та визнання його досвіду та кваліфікації в управлінні та міжнародних відносинах. Такий крок також відзначає важливість військово-дипломатичного співробітництва в умовах глобальних викликів та нестабільності. Залужний має потенціал стати ефективним мостом між Україною та Великою Британією, сприяючи розвитку стратегічного партнерства та підтримці міжнародної безпеки і стабільності.

Новий український правопис, варіант якого очікується до кінця цього року після подальшої обробки, має велике значення для нашої мовної спільноти. У спеціальному інтерв’ю доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко, керівник Інституту української мови при Національній академії наук України, розкрив плани інституту стосовно цієї важливої ініціативи. За його словами, інститут неустанно працює над усуненням виявлених недоліків у правописі, а також активно готує текст для його майбутньої публікації.

“Ми розуміємо нинішню ситуацію і працюємо над усуненням недоліків у правописі. Готуємо текст, який має бути”, – зазначив Гриценко.

З його слів, “правопис треба скоротити, видалити те, що стосується самоочевидних речей, які можна знайти у словнику. Є орфографічний словник, який має бути додатком до правопису, де будуть наведені складні форми”.

Гриценко також зазначив, що доопрацьований варіант правопису буде переданий комісії з мовних стандартів для ухвалення. “Тепер не будуть причетні ані Кабмін, ані Міністерство освіти, і вже не потрібна шапка Національна академія наук. Тепер такий шлях і його треба реалізувати”, – додав він.

Щодо завершення редагування правопису, Гриценко відповів, що “питання актуальне, але треба зачекати до кінця поточного року для публікації остаточного варіанта”.