Середа, 23 Липня, 2025

Розслідування українських ЗМІ: Незаконне завезення нафтопродуктів з Білорусі до України

Важливі новини

Святкуємо Великдень на 5 травня: Радісна зустріч весняного світла

У Львові, під стінами храму, дві жінки роздумують над майбутнім Великоднем, яке прийде на цей рік. Одна з них, маючи на увазі перехід на новий календар, питає: "То цього року Великдень по-новому буде, чи ще по-старому?" Це питання, що лунає серед весняної атмосфери, піднімає важливий аспект традицій та звичаїв.

Хоча у Львові вже давно перейшли на новий календар, Великдень для багатьох залишається святом, яке слідкує за старими обрядами. Не всі є в курсі цих змін, але важливою деталлю є те, що православні та греко-католики продовжують святкувати Великдень за старими традиціями. Цього року Великдень припадає на 5 травня, але католики відзначать його навіть раніше, у кінець березня.

Ця різниця в календарях створює певні неузгодженості серед віруючих, проте це не заважає святкувати їм найголовніше християнське свято з великою урочистістю. Навіть у змішаному календарі, де деякі вже відмовились від Юліанського календаря, Великдень лишається особливим святом, яке важко змінити.

Питання Великодня не обмежується лише календарем, воно також породжує дискусії між католиками та православними через історичні та теологічні розбіжності. Цей святий день прив'язаний до весняного рівнодення та повного місяця, що робить його надзвичайно складним для уніфікації.

Можливо, майбутні роки принесуть зміни, але доти Великдень залишиться символом віри, традицій і спільної співдружності в християнському світі.

Історія визначення Великодня пов'язана з Юліанським календарем та методикою, яку затвердив Нікейський собор у 325 році. Саме тоді вирішено, що Пасха буде святкуватися в першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Це правило здається простим на перший погляд, але насправді воно складне, оскільки церковний календар відрізняється від астрономічного.

Впровадження календарної реформи у 16 столітті призвело до того, що весняне рівнодення на сході та заході стали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які більш наближені до астрономічних, тоді як православні залишилися при старому підході. Це призвело до різниці у вирахуванні весняного рівнодення та, відповідно, у визначенні дати Великодня.

За "цивільним календарем", який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році припадає на 20 березня (за церковним – 21 березня). В перший повний місяць – 25 березня, і, отже, Великдень припадає на першу неділю після цього повного місяця – 31 березня. Проте за Юліанським календарем, який не відповідає астрономічному, Великдень випадає навіть на 5 травня.

Ці різниці призводять до того, що Великдень святкують в різні дати. Але навіть коли дати збігаються, люди сприймають і святкують це свято як разом, так і окремо. Такий розбіжний підхід не створює серйозних проблем, адже Великдень для багатьох є символом віри та об'єднання, а не прив'язкою до конкретної дати.

Виникла цікава ситуація, коли за Юліанським календарем Великдень обов'язково святкується після єврейської Пасхи, тим часом як Григоріанський календар, через астрономічно-математичні особливості, іноді порушує це правило. Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з’явилося вже у 11-12 століття у Візантії. Такі аргументи, як той, що Ісус Христос жив за Юліанським календарем, та згадування про благодатний вогонь, який з'являється в Храмі Воскресіння у Єрусалимі саме перед "старим православним" Великоднем, викликають обговорення. Тут виникає питання: чи можуть Вселенський патріарх та Папа Римський спробувати домовитись про спільне святкування Великодня?

Хоча шанси на таку угоду невеликі, але можливість існує. Зокрема, у 2025 році всі християни святкуватимуть Великдень в один день, і це стане 1700-річчям Нікейського собору, який встановив правило визначення Великодня. Тим не менш, у зв'язку з сучасними геополітичними та церковними реаліями, не можна прогнозувати результати таких переговорів.

Важливо відзначити, що незважаючи на намагання знайти спільну дату для Великодня, поточна ситуація у світі, зокрема війна Росії проти України та нестабільність у православному світі, робить будь-які прогнози надзвичайно невизначеними.

У Львові, як і в багатьох інших містах, другий день після Великодня стає часом для веселощів і гулянь у Шевченківському гаю. Для місцевих мешканців це не просто святковий день, а справжній відпочинок від рутини, де можна насолодитися гарною та теплою погодою, яка часто влаштовується саме у травні.

Проте, коли йдеться про Великдень, виникають різні підходи та традиції. Деякі православні церкови, такі як Російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимський патріархат, залишаються вірними Юліанському календарю і не мають наміру змінювати свої обчислення Великодня під домовленість Константинополя та Рима. Російська церква навіть розірвала спілкування з Константинополем і не планує переходити на новий календар, що створює додаткові труднощі у зусиллях щодо єдиного святкування Великодня.

Представники Православної церкви України, Української греко-католицької церкви та релігійні експерти, які спілкувалися з ВВС Україна, вважають, що змін у визначенні Великодня треба чекати не варто. Зокрема, речник ПЦУ висловив сумніви у можливості досягнення домовленості між Константинополем та Римом, а також зауважив, що може статися ще більший розкол серед православних. Навпаки, в УГКЦ, яка підпорядковується Риму, є певна надія на переговори у 2025 році.

Однак у будь-якому випадку, перехід на нове визначення Великодня має відбутися одночасно з Православною церквою України, щоб уникнути розколів серед віруючих. Таке рішення особливо важливе для сіл, де громади ПЦУ та УГКЦ використовують одні і ті ж храми, і де не бажають створювати календарних поділів, щоб усі могли святкувати Великдень разом.

Великдень є одним з найбільш унікальних свят для українців. Навіть ті, хто не є дуже релігійними, зазвичай відвідують храми у цей день. Навіть Різдво, яке зазвичай відзначається вдома, не має такого масштабу участі. Тому відмінність у календарях для визначення Великодня має величезне значення, і будь-які різкі зміни у цьому питанні викликають серйозні обурення серед віруючих.

Церковні лідери дуже обережно ставляться до будь-яких змін у цьому питанні, розуміючи, наскільки це важливо для українського народу. Вони усвідомлюють, що Великдень має глибокі культурні корені і важливе духовне значення для багатьох людей, і будь-яка недбалість у вирішенні питань календарів може порушити традиції та спричинити невдоволення серед віруючих.

Таким чином, хоча деякі можуть сподіватися на швидке вирішення цього питання, церковні лідери відмовляються від раптових рішень і прагнуть знайти компромісний шлях, який би враховував потреби і побажання всіх сторін. Для них важливо зберегти спокій і злагоду серед віруючих та українського суспільства загалом, розуміючи, що Великдень є не лише релігійним святом, але й складовою частиною культурного спадку країни.

У висновку слід підкреслити важливість розуміння і врахування церковними лідерами традицій та потреб українського суспільства у контексті різниці календарів для визначення Великодня. Надзвичайно важливо зберігати спокій і злагоду серед віруючих, уникати раптових рішень та шукати компроміси, які задовольняли б потреби всіх сторін. Церковні лідери повинні проявляти обачність та чутливість до культурного та релігійного контексту, розуміючи значення Великодня як духовного і культурного свята для українського народу. Такий підхід дозволить зберегти єдність та гармонію в церковному житті України і сприятиме подальшому розвитку діалогу між різними конфесійними спільнотами країни.

Жінка з Коростеня здавала ворогу позиції ЗСУ

Служба безпеки України викрила чергову агентку російських спецслужб у Житомирській області. За даними слідства, 22-річна мешканка Коростеня працювала на ФСБ, передаючи ворогу координати для ракетних і дронових атак. Для цього вона маскувала свої розвідвилазки під буденні прогулянки з власною чотирирічною дитиною. Як повідомляє СБУ, жінка активно збирала інформацію про позиції українських військових, адмінбудівлі та запасні […]

Українка, яка продає контент на OnlyFans, заплатила податки на понад 13 мільйонів гривень

Ключові елементи військового обліку:

Про це повідомив голова фінансового комітету Ради Гетманцев.

«Від громадянки до бюджету надійшло понад 13,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Раджу якнайшвидше самостійно задекларувати свої доходи всім українцям, які отримували іноземні доходи від електронних платформ», – написав нардеп.

Раніше він повідомляв, що деякі українки заробили на згаданому сайті суми понад три мільйони доларів.

Полювання на моделей OnlyFans також веде українська поліція, закуповуючи в них контент під виглядом клієнтів.

У Києві затримали копа, який злив адресу ексзаступника МОЗ замовникам вбивства

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру співробітнику правоохоронного органу та його цивільному спільнику, які незаконно продали інформацію з обмеженим доступом. Отримані з баз МВС дані були використані для підготовки замовного вбивства ексзаступника міністра охорони здоров’я. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на пресслужбу ДБР, йдеться про випадок, що стався у жовтні 2024 року. […]

Випущений з-під варти підозрюваний у розкраданні 1,5 млрд гривень на придбання боєприпасів

Після звільнення з-під варти підозрюваного Олександра Лієва, колишнього посадовця Міністерства оборони, у справі про розкрадання майже 1,5 млрд гривень на закупівлю снарядів, ухвалений Вищим антикорупційним судом, залишаються багато невирішених питань. Звільнений під особисте зобов'язання, Лієв залишається обвинуваченим у великому корупційному скандалі, проте поки що його винуватість чи невинність не встановлені. Важливо зазначити, що цей випадок є одним із багатьох в серії антикорупційних дій українських владних структур, спрямованих на боротьбу з корупцією у сферах оборони та військових закупівель.

Справа про заволодіння майже 1,5 мільярда гривень на закупівлю снарядів для Збройних Сил України, у якій фігурує колишній посадовець Міністерства оборони Олександр Лієв, залишається однією з найважливіших корупційних справ в Україні. Незважаючи на його звільнення з-під варти, питання стосовно винуватості чи невинуватості ще залишаються відкритими. Цей випадок свідчить про продовження боротьби українських владних структур з корупцією в оборонній сфері та військових закупівлях.

Українські ЗМІ розкрили складну схему незаконного ввезення нафтопродуктів з території Білорусі до України. Згідно з технічними регламентами, імпорт палива з Білорусі та Росії, а також юридичних осіб з цих країн, є забороненим після введення військового стану. Однак розслідування відбулися наступні факти: українські компанії можливо були залучені до складних схем, які передбачали постачання білоруського палива через Латвію та Естонію за допомогою підроблених документів. Журналісти з “Радіо Свобода” повідомили, що українські компанії використовували фальшиві литовські сертифікати для ввезення палива з Латвії та Естонії.

У результаті розслідування, згідно з даними Української енергетичної митниці, компанія “Юма Трейд” перемістила 50,3 тонни дизельного палива з Естонії в Україну. Реєстрація була здійснена за сертифікатом якості литовської компанії Orlen Lietuva, який, виявилося пізніше, був підроблений.

Додатково, з митними документами стало відомо, що з 29 грудня 2022 року до 1 березня 2023 року підприємство, отримавши “незаконно шляхом” документ, ввезло майже 300 тонн дизельного пального невідомого походження з невідомими фізико-хімічними характеристиками. За кожну таку поставку директору української компанії накладався штраф у розмірі 50% ціни нафтопродуктів.

Журналісти також повідомляють, що компанія Orlen Lietuva, згідно з рішеннями українських судів, була свідома використання її підроблених сертифікатів, проте не відомо, чи зверталася вона до литовських правоохоронних органів.

Крім того, за даними латвійських ЗМІ, перевезенням палива в порти Балтики займалися кіпрські компанії, одна з яких — Balticpetroleum LTD, зареєстрована в Лімасолі на ім’я громадянина Латвії Армандса Садаускаса. Коли Латвія дізналася про такий спосіб постачання палива з Росії, компанії почали стверджувати, що вони здійснювалися за попередніми контрактами, а пізніше — з Казахстану.

Білоруське паливо, як встановили журналісти, доставлялося морем з естонського порту Мууга до латвійського порту Рига, де воно зберігалося та перероблялося на території вільної економічної зони ТОВ Pars Terminals.

Українські ЗМІ розкрили високоризиковану схему незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі до України, яка включала використання танкерів під різними прапорами, в тому числі і під російським, а також під прапором Мальти. Постачання нафтопродуктів перевантажувалися в бензовози або автомобільні цистерни у порту Риса, що потім транспортувалися в Україну автомобільним транспортом.

У процесі розслідування виявлено, що до 1 січня 2023 року державне підприємство Operail відмовилося від перевезення вантажів з Росії та Білорусії, але продовжило перевозити вантажі з інших країн через їх території.

Один із районних судів Києва оштрафував керівника українського ТОВ “Юма Трейд” на суму понад мільйон гривень за порушення митних правил ввезення дизельного палива на територію України. Це свідчить про серйозні порушення законодавства та можливі негативні наслідки для українських компаній, що брали участь у схемі.

Українська компанія “Юма Трейд”, яка діє на ринку з 2018 року, показала значний зростання доходів під час війни, але у 2023 році її чистий прибуток знову знизився.

Порушення законодавства у сфері постачання палива стало серйозною проблемою, яка потребує негайного втручання. Забезпечення безпеки та економічної стабільності вимагає проведення ретельного розслідування та вжиття необхідних заходів для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Українські компанії, використовуючи ці схеми, свідомо порушували законодавство. Судові рішення та розслідування показують, що сертифікати на паливо були підробленими, а поставки могли мати російське або білоруське походження. Ця неправомірна діяльність створює потенційні загрози для безпеки та економіки країни. Тому надзвичайно важливо провести ретельне розслідування цих випадків і вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.

Українські компанії брали участь у складних схемах незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі та Росії.Ці схеми включали використання підроблених сертифікатів і можливість постачання палива з російським або білоруським походженням.Порушення законодавства у сфері постачання палива створює потенційні загрози для безпеки та економіки України.Необхідно провести ретельне розслідування цих випадків та вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.

Останні новини