Вівторок, 2 Грудня, 2025

Розвіддрони обмежують удари ЗСУ по Криму

Важливі новини

Кордон України перетнули майже пів мільйона людей за тиждень

Упродовж тижня з 17 по 23 травня пасажиропотік через український кордон склав 499 тисяч осіб, що на 1,6% більше, ніж тижнем раніше. Такі дані надала Державна прикордонна служба України. Згідно зі статистикою, з України виїхали 254 тисячі людей (зростання на 0,8%), а в’їхали 245 тисяч (зростання на 2,5%). Таким чином, кількість тих, хто залишив країну, […]

Багатство Порошенка в лютий 2024 перевищує його доходи за весь попередній 2021 рік

Зафіксовано факт, що Петро Порошенко значно збільшив свої статки лише за лютого місяця 2024 року на понад 250 мільйонів гривень. Це вражаючий ріст, порівняно з його доходами за увесь минулий 2021 рік, повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції. Згідно з чотирма поданими до НАЗК деклараціями про зміну майнового стану, у лютому 2024 року лідер фракції "Європейська солідарність" заробив 251 мільйон 194 тисячі 907 гривень. Його доходи включають відчуження цінних паперів та корпоративних прав, а також дивіденди та проценти від цінних паперів.

Порівняно з цим, за весь 2021 рік Порошенко збагатився лише на 162 мільйони 138 тисяч гривень, що на 89 мільйонів гривень менше, ніж за один лише лютень 2024 року. Його статки за рік війни зросли на $224 мільйони, роблячи його одним із трьох найбагатших олігархів країни. Наразі, капітал Порошенка оцінюється приблизно у $1 мільярд.

За вищезгаданими даними можна зробити кілька висновків. По-перше, статки Петра Порошенка значно зросли лише за короткий період, відзначившись вражаючим ростом у лютому 2024 року порівняно з усім минулим 2021 роком. Його доходи включають різноманітні джерела, такі як відчуження цінних паперів та корпоративних прав, дивіденди та проценти від цінних паперів.

По-друге, цей ріст у статках порівнюється з іншими періодами, зокрема з 2021 роком, і виявляється набагато значущішим, що може викликати певні питання щодо джерел цього зростання.

Зрештою, ці дані підкреслюють важливість контролю за майновим станом та декларуванням доходів у політичних осіб, щоб забезпечити прозорість та відповідність закону.

Розслідування зловживань у закупівлях медичних товарів для столичних лікарень

Правоохоронці Києва ініціювали кримінальне розслідування з приводу ймовірних зловживань під час закупівель лікарських засобів і медичних виробів для міських медичних установ. В ході слідства встановлено, що чиновники Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) могли сприяти певним постачальникам, що призвело до значного завищення вартості медичних товарів. За даними слідства, ціни на деякі товари зростали в кілька разів — у 3–5 разів більше, ніж їх ринкова вартість.

Ця ситуація привернула увагу правоохоронців через можливі масові зловживання бюджетними коштами, що могли бути використані неефективно або незаконно. Розслідування проводиться в рамках кримінальної справи №12025100000000988, відкрита 31 липня 2025 року. Дане провадження стосується не лише факту завищення цін, але й можливих порушень під час самого процесу закупівель, що може вказувати на системні недоліки в управлінні державними коштами.

За даними слідчих, посадовці департаменту організували «злочинний механізм» постачань ліків і медвиробів за завищеними цінами — при щорічних обсягах закупівель, що перевищують 2 млрд грн. У фокусі розслідування — низка постачальників, зокрема ТОВ «Медгарант», ТОВ «Протек солюшнз Україна», ТОВ «Артек медікал груп» та ПП «Науково-виробнича фірма «Като» — саме їх, за версією слідства, лобіювали у тендерах.

Правоохоронці стверджують, що одна з ключових ролей у схемі належала раднику нині вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Нібито цей радник погоджував із постачальниками технічні завдання та надсилав їх до заступника директора Департаменту, який курирував робочу групу з підготовки вимог до закупівель. Далі робоча група, як стверджує слідство, «безперешкодно» затверджувала ці технічні вимоги — що фактично звужувало коло можливих учасників торгів і забезпечувало перемогу потрібним компаніям.

У матеріалах кримінального провадження окремо названий кейс: закупівля ендопротезів та комплектів інструментарію навесні 2025 року (очікувана вартість — 123,3 млн грн). За даними слідства, техніко-медичні вимоги до цієї закупівлі розробляли представники ПП «Като», а документи потрапили до департаменту через посередників — зокрема лікарів відповідної лікарні. Переможцем у відповідному лоті стало саме це приватне підприємство.

Під час розслідування правоохоронці провели низку обшуків — зокрема за місцем проживання уповноваженої особи з публічних закупівель Департаменту (с. Требухів Броварського району). Вилучені мобільні телефони та інші носії інформації визнані речовими доказами; на частину з них накладено арешт судовими ухвалами, на частину — відмовлено через недоведеність необхідності арешту.

Слідство поки не оприлюднює оцінки загальних можливих втрат бюджету — у судових ухвалах немає орієнтовних цифр. Правоохоронці повідомляють, що активна фаза розслідування ще триває й набирає обертів.

Із переліку фігурантів і структур, згаданих у матеріалах, видно, що увага правоохоронців зосереджена на періоді роботи Департаменту під керівництвом Валентини Гінзбург (директорка з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року). Офіційно її звільнення / відхід на пенсію співпав у часі з початком активних слідчих дій. Також у тексті справи фігурує ім’я Миколи Поворозника — багаторічного першого заступника голови КМДА, якого називали куратором «медичного» напрямку у мерії; за даними слідства, радник Поворозника нібито координував роботу з постачальниками.

Що відомо про компанії, згадані в розслідуванні:

ТОВ «Медгарант» — постачальник медобладнання, має значну кількість державних договорів; керівник — Артур Жулінський, бенефіціар — Олександр Островський.

ТОВ «Протек солюшнз Україна» та ТОВ «Артек медікал груп» — також активні учасники держтендерів; у медіа раніше пов’язували їх з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

ПП «Науково-виробнича фірма «Като»» — постачальник, який, за версією слідства, підготував вимоги для тендеру на ендопротези.

Інциденти та питання до роботи Департаменту охорони здоров’я Києва не є новиною: у 2020 році Валентину Гінзбург критикували за звітність щодо забезпечення медзакладів засобами захисту на початку пандемії; також у 2021 році окремі її заступники потрапляли під підозру у різних епізодах, пов’язаних із закупівлями. Проте до теперішнього моменту остаточних висновків у багатьох із попередніх випадків не було.

Після відходу Гінзбург тимчасово очолила департамент Тетяна Мостепан; контроль за роботою департаменту після відходу Миколи Поворозника здійснює перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (в.о.). Представники столичної мерії поки не надавали публічних детальних коментарів щодо ходу слідства та можливих фінансових втрат бюджету.

Правоохоронні органи продовжують слідчі дії й документообіг: вилучають електронні носії, опитують фігурантів та з’ясовують обсяги й механізми ймовірних зловживань. Остаточні висновки та розмір можливих збитків міському бюджету будуть відомі після завершення експертиз і відповідних процесуальних кроків.

Хто з українських чиновників тримає мільйони в крипті

Криптовалюта — нова готівка українських можновладців. За результатами деклараційної кампанії 2024 року, понад дві тисячі держслужбовців офіційно вказали у своїх документах цифрові активи. Це — новий рекорд. Згідно з аналізом Опендатабот, криптовалюта стає дедалі популярнішим інструментом збереження капіталу серед чиновників. Якщо до повномасштабного вторгнення таких декларацій було вдвічі менше, то зараз криптоактиви задекларували 2 113 […]

The post Хто з українських чиновників тримає мільйони в крипті first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Хто може втратити відстрочку від мобілізації в Україні

Ключові елементи військового обліку:

Адвокатка Тетяна Савченко в коментарі УНІАН зазначила, що на даний момент немає офіційних заяв про те, що комусь можуть забрати відстрочку. Хоча раніше лунали пропозиції скасувати відстрочки для студентів і осіб з інвалідністю, такі зміни поки що не впроваджені. Згідно зі статтею 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, особи з інвалідністю мають право на отримання відстрочки на загальних підставах.

Проте, є категорії, для яких відстрочка від мобілізації недоступна. Зокрема, не надається відстрочка:

Також існує кілька причин, за яких відстрочка може бути анульована. Серед них:

Наголошується, що навіть якщо військовозобов’язаний має право на відстрочку, але не оформив її належним чином або не продовжив, йому можуть вручити повістку. Ця інформація є важливою для всіх, хто підпадає під мобілізацію, адже правильне оформлення документів може допомогти уникнути призову на військову службу.

З початку липня спостерігається помітна зміна у динаміці подій навколо Криму. Зафіксовано зниження інтенсивності певних військових дій у цьому регіоні. Ця тенденція привернула увагу експертів та викликала активні обговорення у військових та політичних колах.

Останню велику тривогу на півострові оголошували минулої п’ятниці. Про збитки жодна зі сторін не повідомляла. За деякими даними, була загроза від авіаракет Storm Shadow.

При цьому в червні інтенсивність ударів була вищою. Тільки за 20-ті числа червня було щонайменше три удари. Два з них було завдано 23 червня ракетами ATACMS – по Севастополю (там де уламки ракети впали на пляж, унаслідок чого загинуло п’ятеро людей) і по району Євпаторії. Ще одна атака була 29 червня.

У липні ж, як бачимо, повідомлялося тільки про одну атаку.

При цьому в понеділок, 8 липня, російські військові заявили, що підбили три пускові установки HIMARS у районі села Клапая Херсонської області. Було опубліковано відео ураження, зняте з дрона.

Україна його автентичності не підтверджувала, як і втрати трьох HIMARS (з яких, до речі, і запускається ATACMS). Але відтоді нових обстрілів Криму не було.

Природно, це не говорить про те, що нових обстрілів не буде найближчим часом. Тим більше, що HIMARS у ЗСУ ще чимало.

Однак, є одна проблема, яка створює загрозу ураження HIMARS, що завдають ударів по Криму.

Йдеться про активізацію останнім часом російських розвіддронів, які масово коригують удари по об’єктах ЗСУ. Зокрема й по пускових установках.

Щоб застосовувати ракети ATACMS по тому ж Севастополю, потрібно підводити HIMARS кудись у район Миколаєва, звідки до цілі буде близько 270 кілометрів. При цьому і над Миколаєвом, і навіть над Одесою російські дрони-розвідники також літають.

Якщо ж росіяни справді вразили HIMARS біля села Клапая на північний захід від Херсона, то це вже приблизно за 12 кілометрів від російських позицій – що покривається не тільки “Іскандером”, а й звичайною артилерією або РСЗВ.

Якщо ж говорити про удар по Кримському мосту, то, щоб його дістати на граничні для ATACMS 300 кілометрів, пускову установку потрібно підігнати в 11-кілометрову зону біля лінії фронту на правому березі Дніпра, але вже десь у районі Нової Каховки.

Це створює високий ризик для установок HIMARS, оскільки російські розвіддрони вкрай активно працюють на десятки кілометрів від лінії фронту.

Залітаючи часто і набагато далі. І, природно, установки для запуску ракет, а також системи ППО, для них пріоритетна мета.

Звісно, це не означає, що ЗСУ відмовляться від ударів по Криму. Напевно вони будуть повторюватися.

Але проблема з розвіддронами змушує українські сили бути обережнішими у використанні HIMARS поблизу лінії фронту. І здійснювати запуск з більшого віддалення. Що позначатиметься як на частоті ударів, так і на їхній дальності. Якщо по західному узбережжю Криму (включно з Севастополем) ще можна, як писали вище, наносити удари з відносно блакитного тилу (хоча і туди російські розвіддрони долітають), то удари по Кримському мосту, для яких установки потрібно підігнати близько до лінії фронту, стають дуже складним завданням.

Та ж проблема і з використанням систем “Петріот” для ударів по російських літаках, які скидають КАБи. Що ближче системи ППО до лінії фронту, то вища загроза їхнього ураження. Тим більше, що прецеденти ударів по “Петріотах” у ближньому тилу вже були.

Останні новини