Розвиток власного виробництва безпілотних комплексів як крок до технологічної незалежності

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий в інтерв'ю для 24 каналу висловив переконання, що в новому законопроекті про мобілізацію слід посилити відповідальність за ухилення від військової служби та від військового обліку. Він зауважив на "парадоксальну ситуацію", коли військового, хто відмовляється воювати через страх, можуть засудити до п'яти років ув'язнення, а той, хто відмовляється служити після проходження медичної комісії, може отримати максимум три роки. Дикий наголосив на необхідності введення примусових заходів для тих, хто ухиляється від служби, та закликав депутатів не боятися втрат рейтингів, оскільки на непідконтрольних територіях України рейтинги не мають значення.

Згідно з новим законопроектом про мобілізацію, уряд приймає ряд заходів для зміцнення мобілізаційних можливостей:

Введено електронні повістки, які вважатимуться врученими після появи в електронному кабінеті військовозобов'язаних;Встановлені санкції за неявку за повісткою, включаючи блокування рахунків, заборону використовувати автомобіль і виїжджати за кордон;Збільшені штрафи за порушення правил військового обліку, введена кримінальна відповідальність за відмову від проходження медичного огляду;Скасована відстрочка від мобілізації для тих, хто отримує другу вищу освіту, та для аспірантів, які навчаються за контрактом;Ставляться під мобілізацію раніше судимі за нетяжкі злочини;Вимагається додаткове пред'явлення військового квитка з відміткою про зняття з обліку при виїзді за кордон;Керівникам лікарень наказано повідомляти в Територіальні центри керівництва з реєстрації військовозобов'язаних про перебування на стаціонарі осіб віком від 18 до 25 років;Вік мобілізації знижено з 27 до 25 років тощо.Зазначені заходи створюють можливість для влади посилено контролювати мобілізаційні процеси, але також ставлять під загрозу права та свободи громадян. Співробітники Територіальних центрів керівництва з реєстрації військовозобов'язаних мають широкі повноваження, які можуть бути використані не завжди законно, що може призвести до порушень прав громадян та підпалювати гнів суспільства.

У новому законопроекті про мобілізацію в Україні запропоновано ряд заходів, спрямованих на зміцнення військової мобілізації. Ці заходи включають в себе введення електронних повісток, посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку, а також ряд інших заходів для ефективного втручання держави у мобілізаційні процеси. Однак, разом з тим, ці заходи можуть стати причиною порушення прав та свобод громадян, а також зростання недовіри суспільства до дій влади. Таким чином, необхідно забезпечити баланс між необхідністю зміцнення обороноздатності країни та збереженням гарантій прав і свобод громадян.

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, звернувся до народних обранців з нагальною проблемою нестачі особового складу в армії. У своєму виступі перед парламентом він підкреслив, що цей недолік стає критичним для оборонної сили України. Згідно з викладеним ним матеріалом, стратегічне розміщення військ "Хортиця", під його командуванням, стикається з серйозними труднощами через дефіцит в особовому складі, що суттєво скорочує їхні можливості на передовій. Генерал роз’яснив, що зазвичай загони, що мають 8-10 військових, зараз часто обмежуються лише 2-4 бійцями. Це призводить до значного падіння ефективності оборони, особливо враховуючи нові загрози, такі як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він підкреслив, що основне брем’я лягає на механізовані та піхотні підрозділи. За словами командира, з нестачею військовослужбовців у військових частинах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади повинні обороняти набагато меншу територію, ніж передбачено нормативами. Генерал Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для Збройних Сил та гарантувати ефективну оборону країни.

Виступ командувача Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковника Юрія Содоля, у парламенті на тлі проблеми недостатнього особового складу в армії виявився надзвичайно важливим. Його промова викликала серйозне обурення та вимогу негайних заходів для вирішення цієї кризової ситуації. Необхідно швидко прийняти конкретні заходи, включаючи законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідними кадрами та зміцнити оборонні можливості країни. Розміщення військ "Хортиця" та інших підрозділів під загрозою через дефіцит в особовому складі, що потребує негайного врегулювання. Збройні Сили України мають вирішальне значення для безпеки країни, тому необхідно докласти всіх зусиль для забезпечення їхньої ефективності та бойової готовності.