Вівторок, 2 Червня, 2026

Румунія та Україна запускають спільне виробництво оборонних безпілотників-перехоплювачів

Важливі новини

Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня пройде без глави Пентагону

15 квітня відбудеться чергова зустріч Контактної групи з питань...

Свята 16 вересня в Україні та світі

Сьогодні віряни вшановують пам’ять святої великомучениці Євфимії. Вона жила наприкінці III – на початку IV століття у місті Халкидоні, нині це район Стамбула. Євфимія відмовилася зректися християнської віри та приносити жертви язичницьким богам, за що зазнала жорстоких тортур і мученицької смерті близько 304 року. Церква вшановує її як велику подвижницю, яка залишила приклад стійкості й […]

Жителі Чернігівщині звинувачують нардепа Бориса Приходька у рейдерстві

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це йдеться в матеріалі СтопКор.

Приходько, раніше фігурант справи щодо розкрадання 2 млрд грн через «Брокбізнесбанк» Сергія Курченка у 2014 році, за що йому загрожувало 12 років ув’язнення, але завдяки зв’язкам і маніпуляціям у судах справу було затягнуто.

Місцевих мешканців непокоїть вплив Приходька на Чернігівський апеляційний суд, зокрема на суддів Миколу Оседача, Валентину Антипець та Валерія Заболотного, вердикт яких у справі великого підприємства «Пожмашина» та його керівника Олега Авер’янова викликав резонанс у суспільстві. Оскільки це рішення спрямоване на знищення великої компанії в області та загрожує скороченням понад тисячі співробітників. Також це тріо суддів неодноразово звинувачували в затягуванні гучних справ, знятті відповідальності з убивць і хабарників і, навпаки, в неправомірному переслідуванні «неугодних».

Сам Борис Приходько, завдяки зв’язкам і маніпуляціям у судах, роками уникає правосуддя і наживає статки під час війни. Мешканці Чернігівщини вимагають притягнення Приходька до відповідальності за свої вчинки, що ставлять під загрозу економічну стабільність регіону та чесне правосуддя.

Діти на передовій: сім місяців у бомбосховищах за два роки війни

Протягом останніх двох років українські діти, що проживають на передових лініях, зазнали значних страждань через повітряні тривоги під час війни. Згідно з даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), вони були змушені провести від 3 до 5 тисяч годин, або 4–7 місяців, у підвалах або на станціях метро. Ці тривоги спровокували сотні випадків на територіях Запорізької, Харківської та Донецької областей.

Кетрін Рассел, виконавча директорка ЮНІСЕФ, наголосила на тому, що постійні обстріли та звуки вибухів залишають дітей без можливості відновлення та призводять до психологічних проблем, таких як проблеми зі сном та посттравматичний стресовий розлад. Понад половина дітей на передових територіях стикається з цими наслідками.

ЮНІСЕФ активно надає гуманітарну допомогу та підтримку дітям та їх сім'ям в Україні, забезпечуючи доступ до освіти, медичного обслуговування та психосоціальної підтримки. Упродовж останніх двох років вони зосереджуються на забезпеченні дітей доступом до освіти та захисту їхнього здоров'я, у тому числі на передових територіях, де умови є особливо складними через війну.

Сьогодні минає два роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що налічує безліч трагічних наслідків для дітей та всього українського народу.

Українські діти, які проживають на передових лініях, стикаються з серйозними викликами через постійні повітряні тривоги під час війни. Протягом двох останніх років вони були змушені провести в підвалах або на станціях метро від 3 до 5 тисяч годин. Ця ситуація призвела до численних випадків психологічних проблем серед дітей, таких як проблеми зі сном та посттравматичний стресовий розлад.

Організація ЮНІСЕФ активно надає гуманітарну допомогу та підтримку дітям та їх сім'ям в Україні, зокрема, забезпечуючи доступ до освіти, медичного обслуговування та психосоціальної підтримки. Однак необхідно звернути увагу на те, що ситуація залишається надзвичайно складною для дітей, особливо на передових територіях.

Два роки минуло з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей час визначений трагічними наслідками для дітей та всього українського народу, і вимагає подальших зусиль для забезпечення їхнього захисту та благополуччя.

Рада підприємців пропонує альтернативи підвищенню податків

Головною темою дискусії стали пропозиції щодо потенційного підвищення податків. Учасники зустрічі мали можливість обмінятися думками та аргументами стосовно різних аспектів цього складного питання.

Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.

Румунія та Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це повідомила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв’ю для Reuters, підкресливши, що переговори щодо цього проєкту почалися ще до недавніх інцидентів з “невідомими” дронами, які порушували повітряний простір у регіоні.

Метою запуску спільного виробництва є не тільки покращення безпеки в рамках протиповітряної оборони, а й зміцнення захисту східного флангу Європи. Оана Тойю зазначила, що проект має стратегічне значення для союзників Румунії в ЄС та НАТО, оскільки надасть додаткові можливості в сфері протиповітряної оборони, особливо в умовах поточної геополітичної ситуації. Угода про спільне виробництво повинна підвищити ефективність оборонних механізмів і зміцнити здатність країн до швидкої реакції на загрози з повітря.

Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

Останні новини