П’ятниця, 16 Січня, 2026

Руслана Лижичко зізналася, що збільшила губи за наполяганням чоловіка

Важливі новини

Небезпека на горизонті: Удар по енергетичній інфраструктурі через ракетні атаки з “Кинджалів” та крилатих ракет

Уночі 11 квітня відбулася нова серія ракетних атак Росії на територію України, що стала справжнім ударом по безпеці країни. Цього разу черга ракет скоїла низку ударів у різних регіонах, включаючи західні області країни, нагадуючи про недавню невдачу перемир'я. Напад відбувся за допомогою крилатих ракет з різних видів літаків, включаючи Ту-95МС, МіГ-31К з "Кинджалами" та Су-34. Харків та його область отримали найбільше ударів, що спричинило серйозні проблеми з електропостачанням, згідно з повідомленням Об’єднаних військових сил. Російські сили використовували різні типи ракет, включаючи Х-101 та Х-47М2 "Кинджал", зокрема, відзначилися вісім пусками "Кинджалів" з МіГ-31К. Рятувальні роботи тягнулися в Запоріжжі, в той час як в Київській області активно діяли системи протиповітряної оборони. Львівська область, зокрема місто Стрий, також потрапила під обстріл, викликаючи дії систем протиповітряної оборони. У Київській області атаковано об’єкт критичної інфраструктури, що призвело до пожежі, яку намагаються загасити оперативні служби. На щастя, інформація про постраждалих та загиблих відсутня. Масована атака спрямовувалася на енергетичну інфраструктуру в Харківській, Запорізькій, Львівській та Київській областях, зафіксувавши серйозні пошкодження об’єктів генерації та передачі електроенергії. Герман Галущенко, міністр енергетики, підкреслив необхідність негайного відновлення пошкоджень, зазначивши, що ворог продовжує атакувати енергетичну систему країни. Дронові атаки також спричинили пошкодження енергетичних об’єктів на півдні України, хоча системи протиповітряної оборони працювали ефективно. Російські сили продовжують використовувати тактику подвійних ударів, атакуючи місця, де проводяться ремонтні роботи, що підтверджує надзвичайно складну обстановку в країні. Вибухи також стали чутні на заході України, що підкреслює широкий масштаб загрози, яку несе ця війна.

У Львівській області також активно діяла система протиповітряної оборони, що відігравала важливу роль у захисті міст та населених пунктів від ракетних атак. Завдяки ретельно підготовленому персоналу та сучасному обладнанню, система забезпечувала вчасне виявлення та нейтралізацію загроз, допомагаючи місцевим жителям виживати в умовах військового конфлікту. Щільна мережа оборонних постів та стаціонарних комплексів забезпечувала надійний контроль над повітряним простором, допомагаючи місцевим владам та військовим формуванням координувати дії та забезпечити безпеку громадян. Разом із цим, персонал системи протиповітряної оборони проводив постійний моніторинг ситуації та реагував на будь-які загрози, готовий негайно реагувати на будь-який ворожий наступ. Його ефективна діяльність важливою мірою сприяла збереженню життів та майна цивільного населення в умовах воєнного конфлікту.

У результаті ракетних атак Росії на територію України, які стали серйозним викликом для національної безпеки, було зафіксовано значні пошкодження енергетичної інфраструктури та інших об'єктів критичного значення в різних областях країни. Протиповітряна оборона активно реагувала на загрозу, виявляючи високий рівень підготовки та ефективності в діях. Незважаючи на ворожі атаки, зусилля українських влад та військових формувань спрямовані на відновлення пошкоджень та забезпечення безпеки громадян. Надзвичайно важливою є координація між військовими та цивільними структурами для забезпечення ефективного захисту населення та інфраструктури країни в умовах воєнного конфлікту.

Українці різко зменшили купівлю готівкової валюти: чому це сталося і що буде далі

У другому кварталі 2025 року українці суттєво зменшили попит на готівкову іноземну валюту. Згідно з даними інфляційного звіту Національного банку України, обсяг чистої купівлі готівкової валюти впав до $0,8 млрд у порівнянні з $2,8 млрд у першому кварталі. Зокрема, попит саме на готівковий долар знизився до $0,1 млрд із $1,9 млрд. Це найнижчий рівень щомісячного […]

Перед урядом України: необхідність підвищення податків

Україна стикається з великою невизначеністю щодо можливості отримання американської допомоги у найближчий період часу. Це означає, що країні доведеться використовувати кошти, заплановані на соціальні програми, для потреб оборони. Такий крок може призвести до затримок у виплатах зарплат бюджетникам і подальшого загострення дефіциту техніки та боєприпасів.

Більше того, якщо ситуація із фінансуванням з Заходу не поліпшиться, українська влада буде змушена збільшити податки, друкувати гривню або проводити масову емісію для збільшення надходжень до бюджету. Це стає особливо загрозливим, оскільки близько 63% доходів бюджету України залежать від зарубіжних грантів та кредитів.

У цій кризовій ситуації навіть обіцянка Заходу про створення фонду на $100 мільярдів для України не може бути вирішальним рішенням. Потенційне використання російських коштів може призвести до виходу коштів з західних економік, а це вже спричинить нову економічну кризу.

Україні доведеться зустріти складні економічні виклики, пов'язані з невизначеністю отримання американської допомоги та загостренням військової ситуації. Підвищення податків та перерозподіл бюджетних коштів можуть стати необхідними для забезпечення військових потреб та забезпечення функціонування соціальних програм. Залежність від зарубіжних фінансових джерел підкреслює необхідність пошуку внутрішніх ресурсів для забезпечення стабільності економіки. Розрахунки на зовнішні джерела фінансування можуть нести ризик для національної безпеки та стійкості. Вирішальним є пошук стратегій, що сприяють розвитку внутрішніх економічних ресурсів та забезпечують незалежність від зовнішніх впливів.

Чому саме Західна Україна може статти ціллю для ядерного удару

Військовий експерт Ігор Романенко висловив думку, що головною метою є "перерізати" ланцюги постачання західної зброї, що стало причиною гострої обговореності в контексті нинішнього конфлікту в Україні. Стрімкі події в регіоні та збройні столкнення між Росією та західними країнами надихнули Романенка на аналіз поточної ситуації.

Експерт акцентує увагу на важливості військово-технічного співробітництва між Україною та західними партнерами, а також на стратегічних аспектах перекриття ланцюгів постачання зброї. Він розглядає це як один із ключових аспектів в контексті глобальної безпеки та військово-політичних відносин.

Зазначені коментарі Ігоря Романенка нагадують про важливість розуміння геополітичних динамік, що визначають поточну міжнародну сцену. Його аналіз вказує на необхідність стратегічного підходу до військових питань та розуміння взаємозв'язків між постачанням зброї та безпекою у світі.

Таким чином, погляди військового експерта стають важливим внеском у розуміння сучасних викликів та загроз, що впливають на стабільність і безпеку у регіоні та в світі загалом.

Зараз терористичній Росії немає сенсу застосовувати ядерну зброю, проте населення західної України має бути поінформоване про потенційну загрозу, про це заявив військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко.

Ядерна зброя РФ За його словами, погрози від кремлівського диктатора Володимира Путіна звучать не вперше, але наразі немає об’єктивних підстав для використання ядерної зброї Росією.

Експерт вважає, що зараз не той час, коли Росії доцільно застосовувати ядерну зброю, адже окупанти наступають і використовують звичайне конвенційне озброєння для вирішення завдань. Крім того, з військової точки зору, застосування ядерної зброї на лінії зіткнення створить серйозні проблеми для тієї сторони, яка її застосує, що матиме важкі наслідки, відзначив Романенко.

Втім, на думку експерта, інформацію про можливу ядерну загрозу необхідно доносити до цивільного населення західних регіонів України. “Людям потрібно розповідати, як саме діяти в умовах ядерної загрози, де шукати укриття, як себе поводити та убезпечити. Таку роботу потрібно виконувати, цивільне населення має бути готовим до можливих викликів та наслідків”, — відзначив Романенко.

На запитання, чому британська розвідка вказує на можливий ядерний удар саме по західному регіону України, експерт відзначив, що терористична Росія вважає, що через цей регіон проходять основні логістичні маршрути постачання озброєння та військової техніки. Саме тому, на його думку, окупанти хочуть зробити цю територію непридатною для проживання, щоб обірвати всі можливі логістичні маршрути. Райони з радіаційним забрудненням потрібно буде оминати. Як додав Романенко, саме в цьому росіяни бачать військовий сенс.

Чи підвищать пенсії у 2025 році? Нові вимоги до стажу і виплат

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як зазначено в Держбюджеті, мінімальна пенсія, мінімальна зарплата та прожитковий мінімум залишаться на рівні 2024 року до 2028 року. Наразі ці показники такі:

Це означає, що базові показники для розрахунку соціальних виплат не будуть переглядатися.

Попри те, що розмір прожиткового мінімуму не зміниться, планується індексація пенсій у березні 2025 року. Лідія Ткаченко, експертка Інституту демографії та соціальних досліджень, прогнозує підвищення пенсій на 10-12%.

Для багатьох пенсіонерів такі зміни не стануть суттєвими. Наприклад, при розмірі пенсії в 3000 гривень індексація на 12% збільшить виплати лише на 360 гривень.

У 2025 році збільшаться вимоги до мінімального страхового стажу для виходу на пенсію:

Чим довше людина працює, тим вищими будуть її пенсійні виплати. Відстрочення виходу на пенсію може бути вигідним для тих, хто хоче отримати більший розмір грошової допомоги.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Ой, Боже! Дякуючи Саші і його ідіотській ідеї. Нащо він захотів це зробити? Йому хтось там наговорив, нашептав, що в мене одна губа менша за іншу”, – розповіла Руслана.

Співачка зізналася, що дуже шкодує про цю процедуру та назвала її дурним вчинком.

Руслана Лижичко, більш відома як просто Руслана, – це українська співачка, композиторка, продюсерка, музикант, танцівниця, диригент, народна артистка України та переможниця Євробачення 2004 року з піснею “Wild Dances”. Її музичний стиль – це унікальне поєднання етнічних мотивів Карпатського регіону з сучасними поп- та рок-звучаннями.

Руслана відома своєю енергійністю, яскравими сценічними образами та активною громадянською позицією. Вона є символом української культури та національної ідентичності, а її творчість надихає мільйони людей по всьому світу. Руслана також відома своєю благодійною діяльністю та підтримкою української армії.

Останні новини