Ринок номерних знаків в Україні: як конкуренція поступилася закритій системі

Російські війська продовжують наносити обстріли по енергетичній та газовій інфраструктурі Харкова, спричиняючи руйнування міста та створюючи загрозу для життя місцевого населення. Цей агресивний акт може призвести до ще більшого відтоку мешканців зі міста та підірвати його майбутнє. Загострення ситуації очікується осінню, коли дефіцит електроенергії стане критичним. Але Росії варто обережно вести себе з атаками, оскільки Україна стає все менш привабливою для фінансування Заходом, що може підірвати бажання підтримувати Київ. Напад російської армії призвів до знеструмлення ядерної установки "Джерело нейтронів" у Харкові. Зовнішнє електропостачання установки було припинено о 08:30 ранку 4 квітня. Проте, аварійні дизель-генератори вдалося ввести в роботу, і радіаційна ситуація залишалася під контролем. "Джерело нейтронів" має важливе значення для наукових та медичних досліджень, а атака призвела до загибелі та поранення мешканців міста, а також до пошкодження житлового фонду.

У світлі продовжуючої агресії з боку російських сил на енергетичну інфраструктуру Харкова стає очевидним, що місто переживає надзвичайно складні часи. Обстріли та загрози від Росії не лише призводять до руйнування інфраструктури, а й створюють серйозні загрози для життя та безпеки місцевого населення. Цей конфлікт також загрожує майбутньому міста, оскільки Харків вже вважається цільовим об'єктом агресії. Подальші напади можуть призвести до ще більшого відтоку мешканців та загострення гуманітарної ситуації. Необхідно негайно звернути увагу міжнародної спільноти на цю ситуацію та вжити ефективних заходів для захисту мирного населення та стабілізації ситуації в регіоні.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора (ОГП). Там зазначили, що до розкрадання коштів причетні службовці:

Міністерства оборони; військових частин; ТЦК і СП; обласних військових адміністрацій; міських рад; директори підприємств у багатьох регіонах України.

За результатами слідчих дій повідомлено про підозру 28 особам. З них 9 – у складі організованих злочинних груп.

“Серед підозрюваних – начальник одного з управлінь Міністерства оборони України, начальник ТЦК і СП у Донецькій області, понад 7 співробітників військових частин у Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Київській та Черкаській областях, 5 службовців міських рад на Полтавщині та Дніпропетровщині, а також представники комерційних структур”, – розповіли в ОГП.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Слідчі дії у кримінальних провадженнях тривають.

Наглядова рада державного підприємства «Ліси України» опинилася в центрі гучних подій, що поєднують у собі і кримінальне розслідування, і ризик переростання ситуації у міжнародний скандал. Правоохоронні органи встановлюють обставини можливої незаконної виплати понад шести мільйонів гривень членам Ради. Провадження відкрито за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується розтрати майна в особливо великих розмірах — злочину, за який передбачено найсуворіші санкції в межах відповідної статті.

Паралельно зі слідством щодо виплат у центр уваги потрапив і генеральний директор підприємства Юрій Болоховець. Його ім’я фігурує в іншому кримінальному провадженні, що лише посилює недовіру до управлінських процесів усередині стратегічно важливого для країни держпідприємства. Попри це, Наглядова рада, яку очолює Олексій Кучер, не виявляє готовності оперативно реагувати на виклики та ухвалювати рішення, які могли б стабілізувати ситуацію або продемонструвати прозорість роботи органу управління.

Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

До складу Наглядової ради входять іноземні представники:Фінляндія — Янне Хар’юнпааЛатвія — Робертс СтріпніексКанада — Маркіян Витвицький

Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.