Ризик втрати Донеччини: нардеп Безугла розкритикувала кадрові рішення у ЗСУ

У Києві до суду буде передано справу хірурга приватної клініки, який здійснив операцію з пластики грудей на пацієнтці, попри наявність у неї онкологічного захворювання. Цей інцидент викликав великий резонанс у медичній спільноті та серед громадськості, оскільки йдеться не тільки про професійну недбалість, а й про нехтування основними принципами етики та медичних стандартів.

Як повідомляє столична поліція, слідство встановило, що у вересні минулого року 30-річна киянка звернулася до медичного центру для проведення операції з корекції молочних залоз. Під час обстежень, проведених у клініці, було виявлено новоутворення в області запланованої операції. Враховуючи виявлені аномалії, хірург мав би направити пацієнтку на додаткові обстеження та консультацію з онкологом, адже новоутворення в молочній залозі може бути ознакою онкологічного захворювання. Однак лікар проігнорував цей факт і не призначив додаткові дослідження, що є прямим порушенням медичних стандартів.

У поліції зазначають, що це призвело до прогресування онкологічного процесу та суттєвого погіршення стану пацієнтки.

Хірургу раніше повідомили про підозру. Досудове розслідування завершено, обвинувальний акт передано до суду. Якщо вину медика доведуть, йому загрожує до двох років позбавлення волі.

Ідея впровадження психічного огляду для чиновників та народних депутатів набуває все більшої актуальності, особливо після виявлення вражаючого прикладу Наталії Одарій-Захар’євої. Її історія вразила громадськість своєю несподіваністю: жінка, яка страждала від тяжкої недуги — дистрофії мозку чи Енцефалопатії, вдалося просунутися в кар'єрі та зайняти високу посаду радниці міністра та директора Українського медичного Центру реабілітації матері та дитини МОЗ України. Ще у 2016 році їй було діагностовано це надзвичайно серйозне захворювання, що призвело до отримання ІІ групи інвалідності з психіатричного захворювання та відповідних пенсійних виплат.

Хоча звучить як нещире використання системи для отримання переваг, у Наталії Одарій-Захар’євої були інші заслуги перед суспільством. Вона розпочала свій професійний шлях у сфері медицини, закінчивши Одеський медичний університет у 2004 році, і пройшла через багато років роботи в Одеському психоневрологічному диспансері, отримуючи досвід і навички, які виявилися корисними у її майбутній кар'єрі. Пізніше вона отримала освіту в області економіки та державного управління, що дозволило їй просунутися на високі посади в системі охорони здоров'я Одеської області.

Протягом трьох років на посаді головного медика області, Наталія Одарій-Захар’єва довела свою ефективність, отримуючи визнання від керівництва різних періодів. Її інвалідність не перешкоджала їй виконувати свої обов'язки, і це може послужити прикладом того, що люди з обмеженими можливостями можуть просуватися вперед у кар'єрі і бути корисними для суспільства.

Проте, цей випадок також викликає ряд запитань стосовно системи надання посад та контролю за кадрами. Як вдається особі з медичним діагнозом, який трактується як психічне захворювання, зайняти такі відповідальні посади без належного контролю та перевірок? Чи можливе використання інвалідності як засобу отримання переваг у кар'єрному зростанні? Ці питання піднімають важливі аспекти управління персоналом та захисту інтересів держави.

Наталя вдалося реалізувати низку сумнівних кроків, які масивно вразили суспільство та піднесли серйозні питання стосовно її діяльності. Одним із найбільш шокуючих рішень стало скорочення ліжкового фонду в психіатричній системі Одещини з 2900 до 1500 ліжок, що призвело до безпритульності понад 400 осіб, які зовсім не мали родичів, житла чи пенсій, та були просто викинуті на вулицю. Додатково, у роки війни, у 2022 році, Одарій-Захар’єва передала в приватні руки на оренду на 49 років 3 корпуси хіміотерапії обласного онкоцентру, які раніше були місцем лікування онкологічних хворих.

Діяльність Наталії Одарій-Захар’євої також зазнала суворої критики через "оптимізацію" схем харчування в лікарнях, що призвела до знищення харчоблоків та створення монопольної фірми власної ініціативи. Вона витратила бюджетні гроші на придбання собі автомобілів Toyota Camry XV70 і Ford Transit для власних комісійних поїздок, а також вигадала схему, за якою фірма, що знаходиться на відстані 150 кілометрів від станцій швидкої допомоги, вигравала тендери на пальне, що призводило до необґрунтованих витрат часу та коштів на заправку швидкої медичної допомоги.

Одарій-Захар’єва також впровадила жорстоку систему поборів із головними лікарями у регіоні, звільняючи тих, хто відмовлявся співпрацювати з нею або відмовлявся брати участь у корупційних схемах. Навіть при такому вражаючому списку "досягнень", проти Наталії Одарій-Захар’євої було порушено лише одне кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем на користь третіх осіб при передачі майна онкоцентру в приватні руки, але ця справа так і залишилася без розгляду. Це стало можливим із-за того, що чоловік Одарій-Захар’євої, Олександр Борисович Захар’єв, є співробітником прокуратури Одеської області.

Важливо зазначити, що на даний момент Наталія Одарій-Захар’єва займає посаду радниці міністра МОЗ з допуском до державної таємниці. Вона була включена до радників Віктора Ляшка через його розуміння того, що Одарій-Захар’єва — єдиний чиновник, який може відкрито використовувати державні кошти, не відчуваючи відповідальності за свої дії. Ця ситуація ставить під сумнів ефективність контролю над діями таких осіб та відповідність законодавству.

Ситуація, яка склалася, насправді вражає. Невідомо, що саме влаштовує міністра Ляшка в прийнятті таких рішень. Виникає серйозне питання стосовно його компетентності та відповідальності. Як він міг допустити до роботи на такій високій посаді особу з таким серйозним діагнозом? Чому не було проведено належну перевірку документів цієї особи? Чи розуміє міністр рівень ризиків, пов'язаних з роботою особи, яка має проблеми зі здоров'ям?

Також виникає питання про те, як саме Наталія Одарій-Захар’єва пройшла спеціальну перевірку. Чому не була виявлена інформація про її психічне здоров'я? Як вона отримала доступ до державної таємниці без відповідних перевірок?

Зазначені питання стають особливо актуальними через можливі наслідки недбалого ставлення до перевірки кандидатів на важливі посади. Навіть приховування такої серйозної інформації може призвести до серйозних наслідків та навіть потенційно становити загрозу для громадської безпеки. Це питання вимагає негайного врегулювання та встановлення відповідальності за такі дії.

• Ситуація з призначенням хворої на голову особи на високу посаду в системі охорони здоров'я викликає серйозні сумніви щодо компетентності та відповідальності керівництва.

• Потреба у належній перевірці кандидатів на державні посади, особливо у сфері медицини, стає очевидною після подібних випадків.

• Недбале ставлення до перевірки документів та приховування інформації про стан здоров'я може мати серйозні наслідки для суспільства.

• Необхідно негайно вжити заходів для врегулювання цієї ситуації та забезпечити відповідальність за порушення в процесі призначення на посади в державних установах.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Графік початку опалювального сезону в різних містах:

Влада Луцька та Рівного поки що не оголосила точні дати початку опалювального сезону, але також орієнтуватиметься на погодні умови. Водночас, у Рівному тепло подали в лікарні ще 8 жовтня.

У Дніпрі міська влада повідомила, що всі роботи з теплоізоляції завершені, однак точна дата початку опалювального сезону ще не відома.

Тарифи на опалення у 2024 році

В умовах воєнного стану, продовженого до 9 листопада 2024 року, в Україні запроваджено мораторій на підвищення тарифів. Це означає, що до 30 квітня 2025 року ціни на газ, гарячу воду та опалення залишаться незмінними. Так, жителі, які користуються послугами “Нафтогаз України”, платитимуть 7,96 гривні за кубометр газу, в той час як інші постачальники тримають ціни в межах 7,70-9,99 гривень за кубометр.

Щодо електроенергії, з 1 жовтня більшість населення сплачуватиме 4,32 грн за кВт-год, а використання електрокотлів, якщо проєкт затверджено, обійдеться в 2,64 грн за кВт-год. Опалювальний сезон може проходити за пільговим тарифом, але тільки на перші 2000 кВтг на місяць. Після перевищення цього ліміту, тарифи будуть стандартними.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Поряд із цим залишаються невирішеними нагальні питання – демобілізація та строки служби, а також масові випадки самовільного залишення частини.

Щодо аспектів того, як підвищити темпи мобілізації, то експерти вказують три моменти, на які варто звернути увагу:

-повага до військовослужбовців має бути «не на словах, а на ділі»; -нетерпимість до ухильників; -матеріальні та інші преференції для військових, які проходять службу.

Щодо останнього експерти зазначають, що нині багато бійців витрачають значну частину зарплати на забезпечення своїх підрозділів, а не на власні потреби.