Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зробив гучну заяву щодо популярної мережі ресторанів грузинської кухні Gaga, яка працює у Києві. За його словами, заклад ухиляється від сплати податків та використовує схеми з оформленням працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОПів). У своєму відео у TikTok Гетманцев наголосив, що ресторан не видає чеки та працює «в чорну», […]Національний банк України в рамках свого інфляційного звіту за квітень 2026 року окреслив потенційні наслідки військових дій на Близькому Сході, зокрема в Ірані, на економіку України. Регулятор звертає увагу на те, що нестабільність на світових енергетичних ринках вже вважається одним з основних зовнішніх ризиків для макроекономічної стабільності країни.
У своєму звіті НБУ розглянув два основні сценарії розвитку ситуації. Перший, оптимістичний, передбачає поступове зниження геополітичної напруги з початку третього кварталу 2026 року. Якщо це станеться, ціни на нафту марки Brent можуть знизитися до приблизно 80 доларів за барель до кінця року. Таке зниження може сприяти частковому зменшенню інфляційного тиску в Україні та стабілізації ринку пального.
Однак другий сценарій є більш ризиковим: він передбачає ескалацію конфлікту в регіоні. У цьому випадку вартість нафти може залишатися на рівні не менше 100 доларів за барель до кінця 2026 року, що призведе до тривалої високої вартості енергетичних ресурсів у світовій економіці, що негативно вплине й на Україну.
Національний банк зазначає, що зміни світових цін на нафту безпосередньо впливають на українську економіку, оскільки країна значною мірою залежить від імпорту пального. Зростання цін на нафту автоматично веде до підвищення цін на бензин, дизель і інші види пального, що, в свою чергу, позначається на всіх секторах економіки.
Регулятор також акцентує увагу на вторинних ефектах, які виникають внаслідок зростання витрат на паливо та логістику. Це поступово інтегрується в собівартість товарів і послуг, що може призвести до збереження інфляційного тиску навіть після стабілізації цін на світовому ринку.
Крім того, в звіті йдеться про вплив цін на енергоносії на валовий внутрішній продукт. Зростання цін на енергоресурси, за оцінками НБУ, позначається на економічній активності, зокрема у галузях, які сильно залежать від енергії та транспорту. Підприємства стикаються зі збільшенням витрат, що знижує їх прибутковість і змушує до оптимізації витрат, включаючи скорочення персоналу і інвестицій.
Ця ситуація створює додаткові перешкоди для відновлення української економіки, яка і без того опинилася в складних умовах війни. Не менш важливим є і вплив на зовнішню торгівлю: зростання цін на нафту, природний газ та добрива підвищує витрати України на імпорт критично необхідних енергоресурсів.
Однак частину негативного впливу можна компенсувати через експорт. НБУ вказує на зростання світових цін на продовольство та металургійну продукцію, що може позитивно позначитися на українських експортерах. Також згадується про можливе зростання попиту на українські оборонні технології, що відкриває нові можливості для окремих секторів.
Звіт НБУ підкреслює, що глобальні геополітичні зміни можуть призвести як до ризиків, так і до нових можливостей для України. Зміни в увазі міжнародних партнерів можуть вплинути на обсяги допомоги та інвестицій, в той час як висока вартість енергоресурсів покращує фінансову спроможність країн-експортерів нафти, хоча не вирішує внутрішніх економічних проблем у довгостроковій перспективі.
Варто зазначити, що інфляційний тиск в Україні вже є високим. За даними НБУ, у квітні 2026 року споживчі ціни зросли на 1,4% у місячному вимірі та на 8,6% у річному, що стало найвищим показником цього року. Таким чином, Національний банк акцентує увагу на тому, що зовнішні шоки, пов'язані з конфліктами на Близькому Сході, залишаються важливими ризиками для економіки України у 2026 році, особливо в контексті інфляції, вартості енергоресурсів і темпів економічного відновлення в умовах війни.
