Ризики та порушення у деклараціях: результати перевірок НАЗК за вересень 2025 року

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як наголошується в статті, у цій справі “всюди видно відбитки пальців” Зеленського.

“У Києві вже багато місяців не секрет, що президент тисне на своїх військових начальників, щоб ті почали літній наступ. Але, з огляду на проблеми України з людьми та ресурсами, ті вагалися”, – йдеться у статті.

Очевидно, що Київ тепер готовий ризикувати цінними солдатами і технікою, щоб зайняти тут хоч якусь позицію. Критики Зеленського стверджуватимуть, що це нераціональне використання як життів солдатів, так і важкої техніки, якої Україна відчайдушно потребує далі на півдні, на Донбасі.

Але в статті при цьому зазначається, що “цей контрудар не зможе переломити хід війни”.

Український футбол усе частіше розглядається не лише як змагання на полі, а й як сфера з потужними фінансовими потоками, контроль над якими залишається обмеженим. За інформацією, оприлюдненою проєктом НОН-СТОП, значну роль у цьому відіграють спонсорські угоди з гемблінг-компаніями та букмекерськими структурами. Саме через такі контракти в обіг потрапляють великі суми коштів, які рухаються в умовах послабленого податкового та фінансового нагляду.

Аналітики зазначають, що співпраця футбольних клубів із гральним бізнесом створює складні фінансові конструкції, де реальні обсяги доходів і витрат важко відстежити. Частина платежів може маскуватися під маркетингові послуги, рекламу або консалтингову підтримку, що ускладнює перевірку їхнього реального призначення. У результаті футбольна сфера поступово перетворюється на зручний інструмент для оптимізації податків і виведення коштів.

Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

У Хмельницькому місцевий житель отримав вирок за порушення закону про розповсюдження порнографічних матеріалів. Чоловік свідомо і умисно поширював заборонений контент через популярний месенджер Telegram, створюючи загрозу для моральних і правових норм суспільства. Протягом кількох місяців — з грудня 2024 по квітень 2025 року — він без жодних перешкод надсилав відео та фотографії порнографічного характеру 26 різним користувачам месенджера.

За словами слідчих, усі факти передачі матеріалів були зафіксовані в рамках особистих чатів, що дозволило встановити точну кількість отримувачів. Під час слідства чоловік визнав свою провину та уклав угоду з правоохоронними органами, що стало підставою для зменшення покарання. Дії порушника були кваліфіковані як поширення порнографічних матеріалів, що за чинним законодавством тягне за собою відповідні санкції.

У рішенні суду зазначено, що чоловік діяв «всупереч моральним принципам суспільства та усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій».

Суд визнав обвинуваченого винним у виготовленні та розповсюдженні продукції порнографічного характеру (ч. 1 ст. 301 Кримінального кодексу України) та призначив три роки позбавлення волі з дворічним іспитовим строком.

Крім того, суд заборонив чоловікові протягом двох років навчати дітей або працювати на посадах, пов’язаних із вихованням неповнолітніх.

Обвинуваченого також зобов’язали сплатити державі 5348,4 грн — вартість проведення експертиз електронних файлів, які він розсилав у Telegram.

Поширення порнографічних матеріалів в Україні карається штрафом, виправними роботами або позбавленням волі. Якщо розповсюдження здійснюється серед неповнолітніх, покарання може бути суворішим — до 7 років ув’язнення.