П’ятниця, 17 Липня, 2026

Санду ухвалила рішення про позбавлення громадянства двох українців на тлі напруженості в Придністров’ї

Важливі новини

Дев’ять мільйонів українців опинилися за межею бідності у 2023 році через війну

Згідно з недавнім дослідженням Світового банку, у 2023 році майже дев'ять мільйонів громадян України опинилися поза межею бідності через війну, спровоковану Російською Федерацією. Ця криза не лише позбавила людей основних матеріальних засобів існування, але й викликала серйозні соціальні та економічні перетворення в усіх сферах життя країни. Життя мільйонів українців перетворилося на боротьбу за виживання, відкладання дітей у навчанні та обмеження базових потреб. Необхідність відновлення міцних фундаментальних структур українського суспільства стала на перший план, вимагаючи від уряду та міжнародних партнерів негайних і ефективних заходів для полегшення страждань та відновлення стабільності.

Загальна чисельність населення України нині оцінюється приблизно в 32 мільйони осіб.

У документі зазначається, що з 2020 року кількість українців, які перебувають за межею бідності, зросла на 1,8 мільйона. Наразі це складає приблизно 29% населення країни.

Скорочення робочих місць стало ключовим фактором зростання рівня бідності: понад п’ята частина українців, які працювали до війни, втратили роботу.

У звіті наголошується, що майже чверть опитаних українців у червні 2023 року не мали достатньо коштів для купівлі продуктів харчування.

Попри російські атаки, близько 92% лікарень в Україні продовжували працювати в 2023 році.

“Щонайменше 89% дітей віком від 6 до 18 років відвідували школу, але в районах, де ведуться активні бойові дії, 72% цих учнів займалися онлайн,” – йдеться в звіті.

Проти суддів Мармаша і Жовніра та екскерівників БЕБ відкрито кримінальні провадження

Бюро економічної безпеки України та Офіс Генерального прокурора розслідують низку кримінальних проваджень проти суддів Личаківського районного суду Львова та колишніх керівників БЕБ. Справи відкрито за ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.3 ст.369-2 та іншими статтями Кримінального кодексу України — йдеться про створення та керівництво злочинною організацією, зловживання службовим становищем і незаконний вплив. У центрі уваги — […]

Глибокі удари по Росії змінюють геополітичну картину — аналітики

Успішні удари України по російських військових аеродромах, а також чергове пошкодження Кримського мосту можуть стати поворотним моментом у війні. Про це пишуть західні аналітики, зокрема The Wall Street Journal та The Conversation, наголошуючи: ці дії свідчать про початок нової фази конфлікту. Американське видання WSJ зауважує, що війна виходить за межі позиційного глухого кута. З обох […]

Рахунок потонулих у Тисі зростає

Під час виконання службових обов'язків, відділення "Бодалово" прикордонної служби України, в суботу, 12 червня, здійснювало патрулювання на українсько-угорській ділянці кордону, коли сталася нещасна подія — виявлено тіло чоловіка без ознак життя. Цей трагічний випадок трапився у непосредній близькості до річки Тиса, що є природним кордоном між Україною та Угорщиною. Спеціальна комісія була створена для розслідування цього інциденту, та з'ясування обставин, що його оточують.

Про це йдеться у повідомленні Державної прикордонної служби України.

Тіло невідомого перебувало у річці Тиса. Течією його винесло до українського берега. Прикордонникам вдалося витягнути потопельника на берег.

До місця подій викликали співробітників ДСНС та Національної поліції.

Особу загиблого наразі встановлюють.

У ДПСУ зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, на ділянці відповідальності Мукачівського прикордонного загону це вже 35-й потопельник, якого виявили у Тисі на кордоні з суміжними країнами.

Нагадаємо, 30 травня біля українсько-румунського кордону виявили тіло чоловіка з ознаками довготривалого перебування у воді.

В Оболонському районі киянин намагався вкрасти 150 тис. грн із банкомата

У столиці поліцейські затримали чоловіка, що намагався вчинити крадіжку з банківського термінала. Подія сталася у вечірній час в Оболонському районі Києва. За даними ГУ Нацполіції Києва, зловмисник проник до приміщення банку з терміналами на вул. Вишгородській. Викруткою він зламав банкомат, намагаючись викрасти понад 150 тис. грн. Однак охоронець банку вчасно викликав поліцію. На місце прибули […]

Президент Молдови Мая Санду підписала указ, яким позбавила громадянства двох уродженців України. Нормативний документ вже доступний на офіційному сайті президента, а його ухвалення стало черговим кроком в умовах зростаючої напруги навколо невизнаного Придністров'я та загострення безпекових ризиків у регіоні.

Згідно з указом, Валерій Кніщук та Віталій Морля втратили статус громадян Молдови, проте в документі не зазначені конкретні причини такого рішення. В Молдові подібні рішення зазвичай пов'язують з питаннями безпеки країни, наявністю іншого громадянства або участю в діяльності, яка суперечить інтересам держави.

Додаткових коментарів з боку офіційного Кишинева щодо цих осіб наразі не надходило. Сам указ має стандартну форму і лише зафіксовано факт позбавлення громадянства згідно з чинним законодавством.

Це не перший подібний випадок останнім часом. 25 травня президентка Санду також підписала указ, яким позбавила громадянства п’ятьох осіб, які проживали в Придністров’ї, що викликало занепокоєння експертів на фоні підвищення агресивної риторики з боку Росії щодо цього регіону.

Влада Молдови неодноразово підкреслювала, що Придністров'я залишає небезпечним фактором для національної безпеки. Ця самопроголошена "Молдавська Республіка" контролює частину території на лівому березі Дністра, проте міжнародне співтовариство її не визнає.

Територія Придністров'я залишається під контролем російського військового контингенту, а Москва надає підтримку регіону в політичному, економічному та військовому плані. В умовах повномасштабної війни Росії проти України питання безпеки навколо Придністров'я стало ще актуальнішим як для Кишинева, так і для Києва.

Регіон межує з Україною, і українська влада вже неодноразово висловлювала побоювання щодо можливих провокацій або використання Придністров'я для гібридних операцій з боку Росії. Нещодавно прийняті рішення Кремля щодо мешканців цієї невизнаної республіки, зокрема указ Путіна про спрощення отримання російського громадянства, лише підсилили цю стурбованість.

Санду раніше висловлювала критику на адресу Кремля, зазначаючи, що Росія прагне використовувати Придністров'я як важіль тиску на Молдову та перешкоджати її європейській інтеграції. Останні укази про позбавлення громадянства експерти розглядають в контексті посилення контролю за безпекою у країні.

Після початку великої війни в Україні Молдова активізувала перевірки осіб, що можуть бути пов'язані з проросійськими структурами, а також вжила заходів для контролю на кордонах. Офіційний Кишинів намагається уникати різких формулювань, щоб не загострити ситуацію з Москвою або Придністров'ям.

Необхідно зазначити, що новий указ стосується саме українців, однак наразі немає офіційних підтверджень, що це пов'язано виключно з їхнім походженням чи зв'язками з Україною. В молдовському законодавстві прописані кілька підстав для позбавлення громадянства, серед яких — добровільна відмова, служба в іноземних військах без згоди держави або загроза національній безпеці.

На цьому фоні Молдова продовжує укріплювати співпрацю з Європейським Союзом та міжнародними партнерами в сфері безпеки. Після російського вторгнення країна посилила заходи контролю, активізувала протидію проросійським впливам та збільшила фінансування оборонного сектору. Європейські партнери застерегли, що Молдова залишається потенційною мішенню для російського гібридного впливу, особливо в контексті Придністров'я.

У 2022-2025 роках у регіоні спостерігалися різноманітні інциденти, які могли бути частиною дестабілізаційних операцій. Наразі немає інформації про можливі нові укази щодо позбавлення громадянства, але аналітики вважають, що Кишинів продовжить жорсткіше реагувати на ризики, пов'язані з Придністров'ям та російським впливом.

Останні новини