Санкції за релігійні переслідування в Україні: новий законопроєкт у Конгресі США

У декларації заступника прокурора Хмельницької області Максима Кутерги відсутні відомості про нерухомість і транспортні засоби, якими, за наявною інформацією, фактично користується його родина. Йдеться про елітний житловий будинок у передмісті Києва та автомобіль Porsche, які не відображені в офіційних документах посадовця. Формально ж у декларації зазначено, що сам прокурор не володіє жодним майном і до 2019 року не мав жодних заощаджень.

Окрему увагу привертає угода, укладена в липні 2024 року. Тоді дружина посадовця, Анастасія Кутерга, придбала земельну ділянку в котеджному містечку преміумкласу поблизу столиці. Подібні об’єкти нерухомості зазвичай мають високу ринкову вартість, що не завжди узгоджується з офіційно задекларованими доходами сім’ї за попередні роки.

Водночас з’ясувалося, що на ділянці фактично вже зведений котедж площею близько 170 квадратних метрів. За даними забудовника, подібні будинки у цьому котеджному містечку продаються за суму понад 300 тисяч доларів. Ціни на нерухомість у цій локації стартували від понад 260 тисяч доларів, що еквівалентно більш ніж 10 мільйонам гривень.

Окрему увагу привернула вартість самої землі. За офіційними даними, 6,5 сотки обійшлися дружині прокурора менш ніж у 240 тисяч гривень — це значно нижче ринкових цін у цьому районі. За оцінками ринку, вартість сотки в Підгірцях на той момент становила щонайменше 1,5 тисячі доларів.

У декларації за 2024 рік також з’явився автомобіль Porsche 2019 року випуску, оформлений на дружину Кутерги. Його вартість у документі прихована, однак наразі це авто виставлене на продаж за суму близько 64 тисяч доларів. Сам посадовець раніше декларував лише право користування автомобілем, який належав третій особі.

Ще одним епізодом стала продаж дружиною Кутерги квартири у Києві за понад 2,5 мільйона гривень. При цьому у документах фігурує покупець з прізвищем, яке не ідентифікується у державних реєстрах, що, на думку експертів з антикорупційного контролю, може свідчити про спробу ускладнити перевірку походження коштів.

У прокуратурі пояснили, що у декларації відображено лише земельну ділянку, придбану для будівництва, а житловий будинок наразі зазначений як незавершений об’єкт. Водночас фактичний стан нерухомості та співвідношення її вартості з офіційними доходами родини викликають запитання щодо повноти та достовірності декларування.

Правоохоронні органи повідомили про викриття масштабної схеми зловживань у профспілкових організаціях, діяльність яких була пов’язана з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». За матеріалами слідства, посадовці профспілок організували системне привласнення коштів, що призвело до втрати понад 15 мільйонів гривень.

Як встановили слідчі, гроші збиралися та акумулювалися під виглядом внесків і цільового фінансування для соціальних програм, оздоровлення працівників і надання матеріальної допомоги членам профспілок. Натомість значна частина цих коштів використовувалася не за призначенням — їх виводили через фіктивні договори, підконтрольні структури та сумнівні фінансові операції.

За документами гроші нібито витрачалися на організацію корпоративних заходів для працівників, однак більшість із них фактично не проводилися. Слідчі встановили, що значні суми спрямовувалися на банкетні послуги, туристичні поїздки, проживання в готелях, а також на оплату послуг сторонніх осіб, які не мали жодного стосунку до підприємства чи його колективу.

У матеріалах справи зазначається, що кошти виводилися під виглядом соціальних проєктів, які існували лише на папері. Таким чином, гроші соціального фонду фактично використовувалися для особистих розваг і подорожей керівництва профспілок.

Дії фігурантів кваліфіковано як розтрату коштів в особливо великих розмірах. У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати керівні посади в державних і корпоративних структурах.

В «Операторі ГТС України» заявили про нульову толерантність до корупції та подякували правоохоронним органам за співпрацю. У компанії зазначили, що слідчі дії тривають, тому від подальших коментарів наразі утримуються.

Директор державного підприємства Міністерства оборони України «Монтажник-Україна» Олександр Дмитрук у своїй декларації зазначив шлюб із громадянкою Російської Федерації, а також наявність значних валютних заощаджень у родини. Йдеться про підприємство, яке виконує монтажні та будівельні роботи для потреб оборонного відомства, що автоматично підвищує суспільний інтерес до будь-яких аспектів діяльності його керівництва.

Згідно з поданими даними, дружина посадовця Наталія Дмитрук має російське громадянство та водночас володіє посвідкою на постійне проживання в Україні. Формально така обставина не є порушенням законодавства, однак у контексті повномасштабної війни та підвищених вимог до безпеки в оборонному секторі вона викликає додаткові запитання з боку громадськості та експертного середовища.

У власності самого Дмитрука задекларовано кілька об’єктів нерухомості в Києві. Йдеться про квартиру площею 53,6 квадратного метра, придбану ще у 1998 році, земельну ділянку площею 816 квадратних метрів та житловий будинок площею 76,3 квадратного метра, обидва об’єкти набуті у 2004 році. Вартість майна зазначена за цінами на момент придбання і є відносно невисокою за сучасними мірками.

Серед рухомого майна в декларації фігурує легковий автомобіль Toyota Camry 2012 року випуску, придбаний того ж року.

Найбільшу увагу привертають грошові активи родини. Станом на кінець 2024 року Олександр Дмитрук зберігав понад два мільйони гривень на рахунках у державному та комерційних банках. Окремо задекларовано готівкові кошти: 25 тисяч доларів у самого посадовця та 120 тисяч доларів у його дружини.

Сукупний дохід сім’ї за 2024 рік перевищив 1,2 мільйона гривень. Основну частину становила заробітна плата Дмитрука на державному підприємстві. Також у декларації зазначені пенсійні виплати, банківські відсотки та заробітна плата дружини, отримана у приватній будівельній компанії.

Водночас у документі відсутні відомості про цінні папери, корпоративні права, незавершене будівництво, фінансові зобов’язання чи значні витрати. Формально декларація не містить ознак порушень, однак поєднання статусу керівника оборонного підприємства, шлюбу з громадянкою держави-агресора та значних обсягів готівкової валюти неминуче викликає запитання з боку суспільства та контролюючих органів.

Це звернення підняло важливі питання щодо етики керівництва та умов служби в українській армії. Воно також підкреслило необхідність прозорості та відповідальності у військових структурах.

Катерина Поліщук зазначила, що більше року вона, як парамедик, перебувала в зоні бойових дій разом із 59 ОМПБр ім. Якова Гандзюка. Вона підкреслила, що під час їхньої співпраці бригадою командували Вадим Олегович Сухаревський та Максим Олександрович Стеценко, які були професіоналами своєї справи.

Однак, як зазначила військовослужбовиця, через посадові рішення та “родинні зв’язки” вищого військового керівництва Богдан Шевчук був призначений командиром 59 ОМПБр у квітні 2024 року. “Оскільки тисячі військовослужбовців досі залишаються виконувати бойові завдання в зоні ведення бойових дій під керівництвом Шевчука, прошу Вас, пане Верховний Головнокомандувачу, звернути увагу та провести службову перевірку за фактами злочинних наказів, свідомої недбалості, нехтування життям та здоров’ям особового складу, дій, що призвели до гибелі великої кількості військовослужбовців, в тому числі з високих керівних посад, егоїзму, сліпого кар’єризму, усунення всіх “незгодних” командирів, пригнічення бойового духу та приниження особового складу повною байдужістю до основної мети військовослужбовців та його, як командира, у війні з ворогом”, — наголосила вона.

Катерина підкреслила, що через нелюдське та непрофесійне ставлення Шевчука, вона була змушена припинити співпрацю з цією бригадою. Однак, за її словами, не всі військовослужбовці мають можливість залишити бригаду через злочинні накази, які спрямовані лише на “здобування додаткових зірочок цією людиною”.

“Прошу вжити заходів та усунути від прийняття важливих військових рішень людей, які не зацікавлені у збереженні особового складу, виконанні завдань та перемозі. Військова честь та честь офіцера — не пусті слова. Принаймні такими вони не повинні бути”, — додала вона.