СБУ ефективно проводить свої спецоперації на території Росії

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.

Петиція щодо створення зоополіції в Україні здобула велику підтримку серед громадян – зібрано необхідну кількість підписів, а саме 25 тисяч. Цей важливий крок дозволить петиції потрапити на розгляд уряду. Ідею створення зоополіції в Україні висунула юристка та віцепрезидентка “Асоціації зоозахисних організацій України” Марина Суркова. Вона пропонує Кабінету Міністрів доручити МВС створити відповідний підрозділ зоополіції в рамках Нацполіції та розробити необхідну нормативно-правову базу для його функціонування. Суркова підкреслює, що зоополіція має не лише реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й контролювати додержання правил їхнього утримання власниками. Вона наводить численні приклади жорстокого поводження з тваринами, такі як масові отруєння безпритульних собак, неналежне транспортування, побиття чи тримання їх на короткій прив'язі. За словами Суркової, поліція переважно не володіє достатнім рівнем знань, щоб протидіяти цим явищам, або просто бездіяти. Раніше за жорстоке поводження з тваринами передбачався штраф у розмірі 850 гривень, однак з 2017 року відповідальність посилили, дозволяючи накладати позбавлення волі на строк від двох до восьми років у разі загибелі тварини чи завдання їй тілесних ушкоджень. У 2021 році визначили склад адміністративного та кримінального правопорушення у цій сфері. Суркова наголошує, що дослідження Єльського університету свідчить про те, що 80% осіб, засуджених за насильницькі злочини, мали історію заподіяння шкоди або вбивства тварин. Ці факти вказують на необхідність створення зоополіції як важливого елементу захисту тварин та запобігання злочинам у суспільстві.

• Петиція щодо створення зоополіції в Україні, яка зібрала 25 тисяч підписів, свідчить про високий інтерес громадян до захисту прав тварин та проблеми жорстокого поводження з ними.

• Ініціатива Марини Суркової щодо створення зоополіції має підтримку та активну участь громадських організацій у справі захисту тварин.

• Необхідність створення зоополіції в Україні обумовлена не лише потребою відповідно реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й забезпечити контроль за додержанням правил їхнього утримання.

• Наразі законодавство в Україні щодо захисту тварин досить жорстке, проте необхідно впровадити ефективну систему контролю та покарання порушників.

• Дослідження підтверджують зв'язок між жорстоким поводженням з тваринами та насильством в суспільстві, що робить створення зоополіції ще більш актуальним завданням для забезпечення безпеки та захисту громадян та тварин.

З 1 листопада 2025 року набули чинності нові правила оформлення та продовження відстрочок від призову на військову службу в умовах мобілізації. Ці зміни, ініційовані Міністерством оборони України та підтримані урядом, спрямовані на спрощення процесу та зменшення навантаження на працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Головною метою нововведень є підвищення ефективності системи відстрочок і забезпечення більш зручних та оперативних умов для громадян, які мають право на таку відстрочку.

Однією з ключових змін є можливість автоматичного продовження відстрочок для осіб, чия інформація вже є в державних реєстрах або не змінюється протягом певного часу. Це дозволяє значно спростити процес продовження відстрочки для багатьох громадян, оскільки не потрібно буде повторно подавати заяви або проходити процедуру перевірки вручну.

Відстрочку онлайн у Резерв+ можуть оформити:

люди з інвалідністю;

тимчасово непридатні до служби (за наявності електронної постанови ВЛК);

батьки дитини з інвалідністю;

батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I–II групи;

ті, хто мають дружину або чоловіка з інвалідністю I–II групи;

батьки трьох і більше дітей;

студенти та працівники вищої та професійної освіти;

військові з дитиною.

Для тих, хто не може скористатися додатком або чиї типи відстрочок ще не доступні у Резерв+, подача заяви можлива в будь-якому ЦНАПі. Це стосується опікунів, піклувальників, усиновлювачів, людей, які доглядають за тяжкохворими членами сім’ї, педагогів та науковців, а також військовозобов’язаних, родичів загиблих чи Героїв України.

До ЦНАП необхідно принести паспорт, РНОКПП та пакет документів відповідно до типу відстрочки. Адміністратор відправляє заяву через портал Дія до ТЦК, після чого ЦНАП інформує про результат телефоном. Документ можна роздрукувати в ЦНАП або через Резерв+ та портал Дія.

Важливо пам’ятати, що заяву потрібно подавати особисто, а представник не може зробити це замість заявника. Неповні або недостовірні дані можуть стати причиною відмови, а подати заяву з-за кордону паперовим способом неможливо.