Вівторок, 2 Червня, 2026

СБУ підозрює компанії братів Добкіних у фінансуванні армії РФ та екологічних злочинах

Важливі новини

Багатомільйонні позики родини Пишних: чи прозорі фінансові операції очільника НБУ?

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

Вирок ВАКС у “зерновій справі”: реальні строки та заборона на керівні посади

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

Масове отруєння дітей у Стрию: 10 госпіталізовано, одна – у важкому стані

У середу, 9 липня, у Стрийську міську об’єднану лікарню було госпіталізовано десятьох дітей з попереднім діагнозом «гостра кишкова інфекція». Усі вони їхали автобусом із села Косино (Закарпатська область) до Вінниці. Всього в автобусі перебувало 42 дитини та 2 дорослих. За повідомленням департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОДА, одна з госпіталізованих дітей — дівчина 2009 […]

Бензинові авто: ТОП-5 моделей, які обрали українці

У 2024 році українці стали менш схильними до покупки нових автомобілів з бензиновими двигунами, хоча ринок досі не втратив свою привабливість. За даними порталу “УкрАвтопром”, кількість нових легкових авто з бензиновими двигунами склала 27,9 тисячі одиниць, що на 2% менше, ніж у попередньому році. Також було зафіксовано зниження частки бензинових автомобілів у загальних продажах нових […]

The post Бензинові авто: ТОП-5 моделей, які обрали українці first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Політичні зміни в Болгарії можуть вплинути на підтримку України

Після проведення парламентських виборів у Болгарії спостерігається зміна політичного...

Служба безпеки України розслідує діяльність компаній, підконтрольних колишнім народним депутатам Михайлу та Дмитру Добкіним, за підозрою у пособництві державі-агресору, забрудненні земель та незаконних фінансових операціях. Йдеться про низку підприємств, які ведуть господарську діяльність під брендом «Епікур» — серед них ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», АТ «Володимир-Волинська торгівельна компанія», ТОВ «Луцька аграрна компанія» та АТ «Володимир-Волинська аграрна компанія».

Слідство стверджує, що менеджмент цих компаній упродовж 2019–2021 років постачав велику частину продукції з птиці на тимчасово окуповані території Луганської області, реалізуючи її за готівку. Крім того, за даними негласних слідчих дій, продукцію експортували до Туреччини та Узбекистану з подальшим реекспортом до Росії. Усі ці операції, як підозрюють у СБУ, приносили компаніям значні суми готівки, яка потім могла використовуватись для фінансування військових формувань країни-агресора.

У кримінальному провадженні №42024110000000287 є свідчення, які підтверджують координацію зусиль посадових осіб у здійсненні фінансових операцій, що мають ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Механізм включав обіг цінних паперів і подальше оготівковування коштів, імовірно, з метою підтримки російської армії.

Окрім цього, в рамках того ж провадження СБУ досліджує епізод із використанням 11 гектарів комунальної землі у Володимирі-Волинському під нелегальні відстійники промислових відходів. За даними слідства, керівництво «Володимир-Волинської птахофабрики» разом із чиновниками міської ради протягом 2021–2024 років експлуатувало ці землі без дозвільної документації, що спричинило забруднення навколишнього середовища.

На фоні цього триває конфлікт між братами Добкіними та бізнесменом Алексом Коваленком, який звинувачує їх у незаконному позбавленні його частки у птахофабриці та незаконному використанні бренду «Епікур».

Попри ці звинувачення, у публічному просторі Дмитро Добкін у 2022 році заявляв виданню Forbes, що 96% продукції реалізується на внутрішньому ринку, а лише 4% — експортується.

Михайло та Дмитро Добкіни — колишні нардепи від «Опозиційного блоку», у минулому — «Партія регіонів». Після повномасштабного вторгнення Росії Михайло Добкін несподівано оголосив себе дияконом УПЦ Московського патріархату.

Наразі СБУ підозрює посадових осіб згаданих підприємств у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору), ч. 1 ст. 239 та ч. 2 ст. 239-1 (екологічні правопорушення) Кримінального кодексу України.

Останні новини