Вівторок, 3 Березня, 2026

СБУ та ДБР затримали ще одного охоронця російської катовні під час окупації Херсона

Важливі новини

Україна може отримати німецькі ракети Taurus

Після майбутніх виборів у Німеччині Україна, ймовірно, отримає найсучасніші німецькі крилаті ракети Taurus. Це стратегічне озброєння може бути використане українськими військовими силами для дальніх ударів по російських цілях. Як повідомляє Forbes, німецькі ракети Taurus можуть бути встановлені на старі радянські бомбардувальники Су-24, що дозволить Україні значно посилити свою здатність наносити удари по критичних об’єктах ворога. […]

The post Україна може отримати німецькі ракети Taurus first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

Подарунок у сотні тисяч і земельні активи: що задекларував керівник комунального підприємства Одещини

У відкритих електронних деклараціях з’явилися відомості про суттєві майнові та фінансові надходження директора комунального підприємства Одеської обласної ради «Регіональний офіс міжнародного співробітництва в Одеській області» Олександра Шеки. Згідно з оприлюдненими даними, посадовець отримав грошовий подарунок у розмірі 700 тисяч гривень від своєї матері — Лариси Шеки, яка обіймає посаду начальниці управління фінансово-господарського забезпечення департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації.

У декларації зазначено, що фінансова допомога надійшла у формі дарунка від близького родича, що передбачено чинним законодавством і підлягає обов’язковому декларуванню. Водночас поєднання родинних зв’язків та високих посад у державних і комунальних структурах традиційно привертає підвищену увагу громадськості до таких випадків.

У родині є автомобіль KIA Sportage (2018) вартістю 813 тис. гривень. Ще один автомобіль — Mazda CX-9 (2019) — було продано 11 жовтня 2025 року за 691 тис. гривень.

Основний дохід Олександра Шеки у 2024 році склав 290 тис. гривень зарплати на посаді директора комунального підприємства. Крім того, він отримав 3 тис. грн допомоги «єПідтримка зимова». Дружина Юлія Шека отримала 10,32 тис. грн виплат на дитину від місцевого управління соцзахисту.

Сім’я має кредит у Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву: станом на кінець 2024 року залишок заборгованості становив 600 тис. гривень, при цьому за рік було сплачено 37,6 тис. грн основної суми боргу.

Мати Олександра, Лариса Шека, задекларувала дохід у 966,74 тис. грн зарплати та 168 тис. гривень пенсії у 2024 році. Чоловік Лариси володіє земельною ділянкою та квартирою у Миколаївській області, а також легковим автомобілем ГАЗ 31105 (2005).

Водночас у розділі доходів за 2025 рік Лариса Шека вказала 300 тис. гривень від продажу нерухомості, однак інформації про джерело коштів у 700 тис. гривень для подарунка сину немає. Судячи з декларацій, сім’я не мала достатніх фінансових можливостей для такого подарунку.

Прокуратура Дніпра розслідує привласнення бюджетних коштів на відновлення житла

У Дніпрі розпочато кримінальне провадження за фактом привласнення коштів, виділених на ремонт житлових будинків, пошкоджених внаслідок обстрілів. Правоохоронні органи повідомили про підозру посадовцю Дніпровської міської ради, приватному підприємцю та кільком бухгалтерам, які забезпечували фінансовий супровід закупівель матеріалів та робіт.

Слідство встановило, що у період з 2023 по 2025 роки під час проведення процедур закупівель застосовувалася схема із завищенням вартості робіт та матеріалів. Така практика дозволяла отримувати додаткові кошти, які потім привласнювалися окремими учасниками схеми. Попередні підрахунки показали, що через ці дії місцевому бюджету завдано збитків на суму близько 3,3 мільйона гривень.

Правоохоронці встановили, що закупівлі здійснювалися за цінами, які суттєво перевищували ринкові. Отримані бюджетні кошти, за версією слідства, частково привласнювалися учасниками схеми. Посадовець міськради, за попередньою інформацією, забезпечував сприяння у прийнятті рішень, підприємець виконував роль постачальника або виконавця робіт, а бухгалтери відповідали за фінансову документацію та проведення платежів.

Наразі всім фігурантам повідомлено про підозру відповідно до норм Кримінального кодексу України. Точну правову кваліфікацію дій учасників схеми правоохоронці не розголошують, однак йдеться про злочини у сфері службової діяльності та розтрати бюджетних коштів.

Досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють повне коло осіб, причетних до оборудки, а також перевіряють інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

Королівські розкоші Закарпаття: переможець тендерів Микола Греченюк та його принцеса Беатриса

Справжня принцеса Закарпаття: успіхи колишнього сільського депутата Миколи Греченюка у державних тендерах

У 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі особи отримали щонайменше чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради, яке надало їм право на безкоштовне земельне володіння, яке гарантується українською Конституцією. Отримали ділянки: Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (пресумований водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина пресумованого водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих ділянок тривали аж до 2021 року, але в результаті вказані особи вдало захистили свої права на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком, тоді як його донька Беатриса володіє трема ділянками та власним маєтком. Окрім того, крім свого ФОПу, Микола Греченюк також є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому дуже пощастило з отриманням державних тендерів. Згідно з даними з "Прозоро", ця компанія брала участь принаймні в 124 конкурсах і виграла угоди на суму приблизно 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не є дуже великими у порівнянні з іншими учасниками "тендерних воріт", це не заважає Беатрисі Греченюк насолоджуватись розкішним життям з марками Hermes, автомобілем Porsche, та поїздками в Париж, Дубай, на Сардинію, і гірські курорти. Все це вона показує у своєму Instagram, не відстаючи від своїх подруг, серед яких сестра розкрадача армійських запасів Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість – Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого народного депутата Івана Балоги. Попри їхню неприязнь до Балоги, обидві родини активно керують своїм краєм. У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії, яка належить дружині Петьовки, найвідоміший замок Закарпаття – "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк може мати в ньому свої покої, як справжня принцеса. На своїй сторінці в Instagram дочка Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів. Вона демонструє підписникам свій дім, дизайн якого, як вона стверджує, створила сама. Одним з бізнесів Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" у Мукачевому, де у меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон з фуа-гра та дорогі вина.

У 2015 році, коли Андрій Петьовка, чоловік Беатриси, був ще активним учасником політичного життя та невдало балотувався від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, родина Петьовків опинилась у центрі уваги через його звернення за перепусткою для сина Андрія на виїзд за кордон. У контексті російсько-української війни, нардеп Василь Петьовка, батько Андрія, звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про перепустку на 3 місяці для сина. Виявляється, це звільнення для виїзду було обґрунтоване Андрієм Петьовкою як волонтерська місія від Благодійного фонду "Наша паляниця". В списку осіб, для яких було подано запит на дозвіл, також був і Микола Греченюк, сват нардепа. Національне агентство з питань запобігання корупції реагувало на це складаючи адмінпротокол, але після відкриття фактів про повернення сина та свата з волонтерською місією, претензії до Петьовких зняли. Проте, у липні 2022 року, коли діяли вже надані перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку, що може призвести до припущень, що запити на виїзд за кордон були не пов'язані з волонтерством, а з родинними подіями. Проте, в вересні 2023 року, виходячи з Instagram, можна побачити, що Беатриса відправилась у розкішну подорож до Італії, що може викликати питання про джерело її доходів. З огляду на те, що Закарпатська область лідирує серед областей України з поставок незадекларованих товарів, можна поставити питання про можливість фінансування цих подорожей через контрабанду.

• Родина Петьовких та Греченюків, які є відомими фігурами на Закарпатті, знаходиться під увагою громадськості через різні скандальні події, зокрема, щодо отримання перепусток на виїзд за кордон.

• Використання волонтерства як офіційного приводу для виїзду за кордон може бути спробою уникнути санкцій або викликає питання щодо справжніх мотивів подорожі.

• Розкішні подорожі та розкішне життя, яке демонструється у соціальних мережах, викликають питання про джерела фінансування, особливо з огляду на проблему контрабанди на Закарпатті.

• Діяльність родин Петьовких та Греченюків створює враження корупційних схем або недостатньо прозорих практик, що піддаються суспільному контролю та можуть потребувати додаткового розслідування з боку відповідних органів.

У Херсоні Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань затримали ще одного співробітника, який працював на російських окупантів під час тимчасової окупації міста. Зрадником виявився молодший інспектор Херсонського слідчого ізолятора, який підтримав агресора з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За це його «призначили» охоронцем в російській катівні, яку ворог облаштував у будівлі захопленого СІЗО.

Перебуваючи на «посаді», зрадник охороняв камери, до яких окупанти масово ув’язнювали місцевих жителів. Найбільше потерпілих було серед учасників руху опору у південному регіоні України. Крім того, фігурант агітував своїх знайомих вступати до окупаційної установи рф, обіцяючи потенційним кандидатам «зарплату» в рублях та лояльне ставлення з боку агресора.

Після звільнення Херсона зловмисник намагався уникнути правосуддя і для цього постійно змінював місця проживання.

Правоохоронці встановили місцеперебування зрадника і затримали його. Під час обшуку у фігуранта вилучено мобільний телефон із доказами його злочинів.

СБУ та ДБР затримали охоронця російської катівні

Наразі затриманому повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

  • ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
  • ч. 7 ст. 111-1 (колабораційна діяльність).

Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в АР Крим спільно з ДБР за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури.

The post СБУ та ДБР затримали ще одного охоронця російської катовні під час окупації Херсона first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини