СБУ викрила ексдепутата, що працював на російські спецслужби

Під час війни, коли тисячі маріупольців залишалися без житла та засобів для виживання, окремі посадовці змогли використати ситуацію на власну користь. Мер Маріуполя Вадим Бойченко став центральною фігурою в журналістському розслідуванні, яке виявило масштабні схеми привласнення коштів, виділених для переселенців. За даними розслідувачів, мільйони гривень державної та міжнародної допомоги не доходили до людей, які втратили житло, а замість цього опинялися у приватних руках.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Бойченко залишив місто, залишивши мешканців під постійними обстрілами. Уже на третій день війни він перебував у безпечному місці, тоді як тисячі маріупольців опинилися в зоні активних бойових дій. Його родина тим часом оселилася у Києві, де почала скуповувати елітну нерухомість, що викликало додаткові запитання щодо джерел фінансування.

Кар’єра Бойченка тісно пов’язана з бізнес-імперією Ріната Ахметова. Саме на підприємствах “Метінвесту” він розпочав свій шлях, а після обрання мером дружина отримала посаду в компанії Ахметова із річним доходом понад 12 мільйонів гривень. Для експертів це виглядає як “винагорода” за лояльність і контроль над стратегічно важливим містом.

Після окупації Маріуполя виконком продовжив діяти у Запоріжжі, розпоряджаючись бюджетом, який майже повністю фінансується з державних дотацій. У 2024 році це близько 3 мільярдів гривень — коштів українських платників податків. Частину з них спрямували на підтримку переселенців через програму “ЯМаріуполь”, однак результати виявилися шокуюче мізерними.

Із понад 450 мільйонів гривень, витрачених на проект “ЯМаріуполь.Житло”, заселили лише 284 кімнати — менше 1% переселенців. Вартість однієї кімнати сягнула 1,6 мільйона гривень, тоді як ціна квартири в регіоні вдвічі менша. Аудит зафіксував порушення у тендерах, завищення цін і фіктивні закупівлі “під своїх”.

Паралельно виконком витрачав десятки мільйонів на іміджеві та фіктивні проекти: концерти, ремонти “доріг” у місті, яке фактично зруйноване, і навіть закупівлю дорогих автомобілів. Toyota Land Cruiser із бюджету опинилися у користуванні самого Бойченка та його сина.

Не менш сумнівним є благодійний фонд “Я — Маріуполь”, який отримує сотні мільйонів гривень бюджетних та міжнародних грошей, але не надає прозорої звітності. Переселенці скаржаться на бюрократію, низьку якість допомоги й відсутність реальної підтримки.

Тим часом родина мера продовжує купувати елітне житло на суму понад 900 тисяч доларів, а сам Бойченко регулярно з’являється на закордонних форумах, представляючи себе “символом незламного Маріуполя”.

Коли кошти, призначені для жертв війни, стають джерелом особистого прибутку, це — не лише корупція. Це зрада суспільної довіри. Подібні “мери-гуманітарії” створюють небезпечну модель, де благодійність перетворюється на бізнес, а трагедія міста — на прибутковий актив.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його оцінкою, у Штатів закінчуються і гроші, і зброя для допомоги Україні, а їй ще потрібно допомагати Ізраїлю і Тайваню. У Європи ресурсів ще менше, а сама Україна не впорається. Тому зростає ймовірність тиску з метою укладення мирної угоди.

Видання вважає, що Україні «доведеться змиритися з втратою частини своєї території», навряд чи отримає вступ до НАТО, але можливі якісь гарантії безпеки.

«У будь-якому разі, принаймні зараз видається вельми вірогідним, що обговорення розпочнуться у 2025 році, і коли це станеться, бойові дії можуть різко стихнути, аж до припинення вогню. Поки тривають переговори, може виникнути напівзаморожений конфлікт. Недосконалий, так, але набагато кращий, ніж те, як йдуть справи зараз», – резюмує The Economist.

У результаті масштабної спецоперації Служби безпеки України було викрито та припинено діяльність корупційної схеми у вищих ешелонах Державної митної служби. Оперативники СБУ затримали кількох високопоставлених посадовців Департаменту Держмитслужби, які, за попередніми даними, створили налагоджену систему отримання неправомірної вигоди.

СБУ затримала керівників Департаменту Держмитслужби, які “обклали даниною” регіональні митниці: їм загрожує до 10 років в’язниці з конфіскацією майна.

Повідомляється, що чиновники вимагали з регіональних митниць гроші, а натомість обіцяли “не чіпати” і “прикривати” їхні службові порушення.

Наразі тривають 28 обшуків у Центральному апараті Держмитслужби, а також в обласних підрозділах відомчої безпеки та контролю Західного, Південного та Центрального регіонів.