СБУ затримала працівника департаменту безпеки Міноборони України Віталія Черненка за отримання хабара

Депутатці Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) повідомлено про нову підозру у справі розкрадання бюджетних коштів, призначених на програми боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, гепатитами та наркоманією. Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області повідомило, що слідство встановило систематичне порушення фінансової дисципліни протягом 2023–2024 років із боку депутатки та групи її спільників.

За даними слідчих, Куценко, як член постійної комісії з питань охорони здоров’я міськради, організувала схему з розподілу та використання бюджетних коштів у змові з шістьма особами, серед яких були посадовці комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з хворобами» та інші пов’язані фігуранти. Схема передбачала підконтрольне укладання договорів із приватними структурами та перерахування фінансів на рахунки, які не забезпечували належного виконання програм, або й взагалі використовувалися не за призначенням.

За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

Відомо, що ВАКС випустив екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до схеми, пов'язаної з масштабними фінансовими порушеннями під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України. Ця справа, що набула гучності в суспільстві, здивувала багатьох тим, що суд привів Лієва під особисте зобов'язання, замість тримання під вартою, як було відомо раніше.

Адвокат Назар Кульчицький, коментуючи це рішення, зазначив, що суд розглядав справу без присутності прокурора, що викликає питання щодо об'єктивності процесу. Не менш важливою стала інформація, що Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли надати достатніх доказів для підтримки обвинувачення щодо Лієва.

Суддя Ярослав Шкодін відзначив, що відсутність достатніх доказів з боку прокуратури створює серйозні сумніви у вині екс-чиновника, запитуючи, як саме суд має вирішити питання, якщо навіть прокуратура не бачить складу злочину.

Ці події викликали хвилю обурення в громадськості, особливо враховуючи той факт, що Лієва вже раніше було взято під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень, проте пізніше його випустили під особисте зобов'язання. Нині ж, після скасування рішення про особисте зобов'язання та закінчення терміну тримання під вартою, Лієв залишився без запобіжного заходу, що викликає серйозні питання стосовно системи правосуддя та її ефективності.

ВАКС, розглянувши клопотання щодо зміни запобіжного заходу, вирішив залишити це питання без розгляду за згодою обвинувачення, що подальшим чином може вплинути на хід подальшого судового процесу.

Вищезгадана стаття відображає складну ситуацію навколо екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрювали у великомасштабних фінансових порушеннях під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішення суду щодо зміни запобіжного заходу здивувало багатьох, особливо враховуючи відсутність прокурора під час розгляду справи. Нагальною стала проблема недостатньої кількості доказів, які змогли б підтвердити обвинувачення щодо Лієва з боку НАБУ та САП. Ця ситуація підкреслює необхідність покращення системи правосуддя та боротьби з корупцією в Україні.