СБУ затримала російських агентів на Дніпропетровщині

В Україні стрімко поширюється інформація про розгалужену схему імпорту та продажу електроніки, яка, за даними джерел у правоохоронних структурах, може охоплювати найпотужніших гравців ринку. Йдеться про можливу участь мережі Comfy, компанії «ASBIS-Україна», а також групи пов’язаних онлайн-магазинів і ФОПів, що спеціалізуються на продажі техніки Apple та популярної електроніки. За попередніми оцінками, механізм має ознаки комплексної системи ухилення від оподаткування, нелегального ввезення товарів та використання криптовалют у внутрішніх розрахунках.

За інформацією джерел, у центрі схеми перебуває група осіб, які нібито координують увесь ланцюг — від імпорту до роздрібного продажу. Мова йде про Ігоря Хижняка, Світлану Гуцул та Кирила Пахомова, яких називають ключовими організаторами можливих операцій. Вони, за даними слідства, контролюють мережу компаній, що виконують різні етапи процесу: від отримання товару з-за кордону до його реалізації через інтернет-магазини та приватних підприємців.

За даними співрозмовників, головна частина схеми полягає у ввезенні техніки через «зелений коридор» на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, часто без декларування або з істотним заниженням вартості. Це дозволяє уникати сплати мита та ПДВ, створюючи нерівні умови на ринку та завдаючи збитків державному бюджету.

Після перетину кордону товар розподіляється між мережевими магазинами та афілійованими онлайн-майданчиками, де продається як «офіційна продукція», хоча не завжди має сертифікати відповідності. За інформацією джерел, частина розрахунків здійснюється готівкою, на банківські картки фізичних осіб або в криптовалюті USDT, що ускладнює фінансовий моніторинг і може свідчити про приховування доходів.

Окрему увагу викликають можливі зв’язки окремих учасників схеми з Росією. Зокрема, за оперативними даними, «ASBIS-Україна», яка є офіційним дистриб’ютором Apple, може бути причетною до постачання техніки до РФ через треті країни. Також фігурує інформація про те, що одна зі співвласниць Comfy, Світлана Гуцул, має кіпрське та українське громадянство і раніше перереєстровувала бізнес у тимчасово окупованому Донецьку за російським законодавством, сплачуючи податки на користь країни-агресора.

Виявлені схеми стосуються не лише імпорту, але й внутрішньої організації праці. За даними джерел, у Comfy до 90% персоналу оформлено як ФОПи з мінімальною зарплатою близько 1500 грн, тоді як основні виплати нібито здійснюються «у конвертах». Це дозволяє уникати сплати ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб.

Поки офіційні органи не робили публічних заяв щодо розслідування цієї мережі, однак на ринку очікують на перевірки та можливі кримінальні провадження. Масштаби тіньових потоків, за оцінками експертів, можуть обчислюватися сотнями мільйонів гривень на місяць, що ставить під загрозу не лише конкуренцію на ринку техніки, а й бюджет країни.

Протягом останніх років українські військові, як і вже відомо, стикаються з надзвичайно високими навантаженнями та нестабільним графіком відпочинку. За звітами, воїни, як от Ілля, проводять на передовій значну частину свого часу, майже позбавивши себе можливості відновитися. Відсутність ротації та недостатній відпочинок ведуть до виснаження та деморалізації бійців.

Очікується, що перед новою хвилею мобілізації український парламент прийме новий закон про мобілізацію, який має на меті залучити до 500 тисяч військовослужбовців. Але навіть сам процес ухвалення закону став предметом серйозної політичної боротьби, що затягнуло його прийняття.

Середній вік українських захисників на передовій вже перевищує 40 років, а це свідчить про складні виклики, які стоять перед країною в плані мобілізації молодих громадян.

Однак важливо враховувати не лише кількість мобілізованих осіб, але й їхню підготовку, адекватність умов служби та забезпечення необхідними ресурсами. Новий законопроект має на меті відповісти на ці проблеми, зменшивши строк служби із зазначенням чіткої тримісячної мінімальної підготовки до бойових дій.

Україна стоїть перед викликом забезпечити військовий потенціал не лише кількісно, а й якісно, забезпечуючи належні умови для військовослужбовців та максимальну ефективність бойових дій.

В Україні розглядаються різні стратегії для залучення нових військовослужбовців до армії, включаючи можливість мобілізації за здібностями. Однак, несприятливі фактори, такі як затримки з американською та європейською військовою допомогою та їхні наслідки на фронті, погіршують ситуацію та роблять позиції Києва більш вразливими.

Поряд із зниженням вікового критерію мобілізації та впровадженням електронного реєстру, який має унеможливити ухилення від служби, законопроект про мобілізацію містить ще одну контроверсійну пропозицію — економічне бронювання. Ця ідея передбачає виключення з мобілізації осіб, яких вважають критично важливими для економіки. Проте, це викликало суперечки у громадськості і може бути розглянуте окремо від законопроекту про мобілізацію.

Зараз в Україні "заброньовано" понад півмільйона працівників за новою системою, яка передбачає фінансовий внесок для підтримки військових зусиль. Такий крок викликав гостру реакцію, оскільки він може поділити суспільство та призвести до соціальних нерівностей. Однак, влада наголошує на необхідності залучення додаткових фінансових ресурсів для армії.

Додаткова мобілізація у 2024 році обійдеться країні значною сумою, особливо з урахуванням затримки з американською військовою допомогою. Це створює значний тиск на український бюджет та підкреслює важливість знаходження альтернативних джерел фінансування для забезпечення національної безпеки.

Українська армія стоїть перед викликом забезпечення достатньої кількості та якості військових кадрів у складних умовах війни. Зокрема, розглядаються різні можливості для залучення нових військовослужбовців, включаючи мобілізацію за здібностями. Проте, існують серйозні виклики, такі як затримки з міжнародною військовою допомогою та наслідки цього на бойові дії.

У законопроекті про мобілізацію виникають різні контроверсії, зокрема, стосовно економічного бронювання, що може призвести до поділу суспільства та соціальних нерівностей. Однак, важливо забезпечити армію не лише кількісно, а й якісно, і влада шукає рішення для збільшення фінансових ресурсів для військових потреб.

Зростаючий фінансовий тиск та потреби в армійській сфері вимагають уважного розгляду та пошуку альтернативних джерел фінансування для забезпечення національної безпеки.