Сенсації не буде: опальний олігарх Ігор Коломойський розкаже журналістам “як у нього віджали Приват”

Начальник поліції Житомирської області Олександр Ковтун опинився у центрі уваги через значні розбіжності між задекларованими доходами його родини та реальною вартістю їхнього майна. Аналіз даних з декларації посадовця та відкритих реєстрів свідчить про низку невідповідностей, які викликають запитання щодо прозорості походження активів.

Одним із ключових фактів є отримання Ковтуном службової квартири в Києві. У лютому 2024 року, коли він ще керував управлінням дізнання Національної поліції, йому було надано житло загальною площею 89,4 квадратного метра. Така нерухомість у столиці традиційно має високу ринкову вартість, однак у задекларованих документах оцінка цього об’єкта виглядає суттєво нижчою, ніж середні показники по ринку. Це вже спричинило дискусії про можливу занижену вартість, яка не відображає реальної ціни квартири такого класу та параметрів.

Другий син, Денис Ковтун, також прописаний у цьому столичному житлі. Торік він проживав у гуртожитку Національної академії внутрішніх справ у Віті-Поштовій, де навчається на другому курсі безплатно, як курсант державного закладу.

Після призначення начальником поліції Житомирської області у листопаді 2024 року, Ковтун почав орендувати окрему квартиру площею 58,9 квадратного метра в Оліївці, неподалік Житомира. Орендодавцем виступає місцевий підприємець Дмитро Герасимчук, який пов’язаний із низкою бізнесів у регіоні — від виробництва військової техніки до торгівлі будматеріалами та діяльності громадського формування “Корпус охорони Полісся”.

Декларація Ковтуна містить і корисну інформацію про рухоме майно. Ще у 2020 році він придбав Hyundai Avante 2017 року випуску за 210 тисяч гривень, хоча ринкова вартість аналогічної моделі нині становить щонайменше 400 тисяч. Його дружина минулого року стала власницею Toyota RAV-4 Hybrid 2021 року за 1,9 мільйона гривень. За офіційними доходами це майже сім її річних зарплат.

Фінансові надходження начальника поліції за 2024 рік склали понад 1,2 мільйона гривень зарплати, а також 7,2 тисячі гривень соціальної допомоги та 50 тисяч гривень від продажу мотоцикла BAJAJ BOXER BM 150. Дещо раніше сам Ковтун оцінював його значно дешевше — менше ніж у 30 тисяч гривень.

Його дружина, Людмила Ковтун, яка працює у столичній дитячій лікарні, отримала 292 тисячі гривень зарплати та 460 тисяч гривень від продажу автомобіля KIA CEED. Водночас у декларації Ковтун раніше вказував вартість цього авто на рівні 189 тисяч гривень — удвічі нижче фактичної суми продажу.

Готівкові заощадження подружжя задекларовані як спільна власність. Родина тримає вдома 175 тисяч гривень, 35 тисяч доларів і 15 тисяч євро. На банківських рахунках начальник поліції має 53 тисячі гривень та 1 250 доларів, його дружина — 90 тисяч гривень і близько 200 доларів. Син Денис задекларував 18 тисяч гривень на рахунках. Загальні заощадження родини сягають 2,6 мільйона гривень.

Дані викликають питання щодо способу придбання дорогих авто, співвідношення доходів і витрат, а також щодо заниження вартості майна, яке Ковтун і члени його родини продавали останніми роками. Усе це може свідчити про ухилення від оподаткування або приховування реальних фінансових потоків.

Міністр оборони Російської Федерації, Сергій Шойгу, проголосив про наміри Росії посилити удари на Україну з метою подальшого руйнування матеріально-технічного забезпечення українських військ. У своїй заяві Шойгу підкреслив намір збільшити використання безпілотників та ракет у найближчі тижні для максимального завдання шкоди українській інфраструктурі та оборонно-промисловій базі до моменту отримання допомоги від Сполучених Штатів. Це випливає з доповіді Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики роблять припущення, що акцент Сергія Шойгу на ударах по українській логістиці може свідчити про можливу зміну цілей російських військ з метою поранення української транспортної інфраструктури, логістики та військових складських об'єктів. Російські війська вже нанесли сильні удари по об'єктах української транспортної інфраструктури в Дніпропетровській області 19 квітня, і можуть планувати повторити та розширити ці удари в найближчі тижні з метою перекриття українських зв'язкових ліній.

"Російське військове командування може сподіватися, що скоординовані заходи з перекриття обмежать здатність України розподіляти живу силу та матеріально-технічні ресурси на критично важливих ділянках фронту, та відтермінують покращення можливостей, які забезпечить українським військам прибуття американської безпекової допомоги", — відзначають аналітики.

Сам Сергій Шойгу у вівторок, 23 квітня, заявив, що російська армія підвищить інтенсивність ударів по Україні, зокрема, спрямованих на логістичні центри та бази зберігання західної зброї.

Згідно з інформацією з доповіді Інституту вивчення війни (ISW), Росія має намір посилити удари на Україну з метою руйнування її оборонної та транспортної інфраструктури. Проголошені наміри міністра оборони Росії, Сергія Шойгу, свідчать про можливість збільшення використання безпілотників та ракет для завдання максимальної шкоди українським об'єктам. Передбачається, що ці удари спрямовані на обмеження здатності України в розподілі ресурсів та призводять до затримки отримання американської допомоги. Зазначено, що Російська Федерація може планувати розширення атак на українські об'єкти в найближчі тижні з метою перекриття зв'язкових ліній та підтримки своїх стратегічних цілей.

У Харкові розпочато масштабне будівництво обласного онкоцентру, інвестиції в яке перевищують 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА підписав контракт із консорціумом «Білдінг Груп», який зобов’язаний завершити першу чергу будівництва до кінця 2028 року. Планується спорудження сучасного лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів, а також облаштування укриття на понад тисячу осіб.

Проєкт обіцяє значне покращення медичної інфраструктури регіону та створення умов для високоякісного лікування онкологічних захворювань. Він передбачає застосування сучасних технологій та обладнання, що відповідатиме міжнародним стандартам. Крім того, будівництво включає створення автономних систем енергозабезпечення та медичного газопостачання, що підвищить безпеку та ефективність роботи центру.

Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.