Вівторок, 2 Грудня, 2025

Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць

Важливі новини

Ультраоброблені продукти підвищують ризик переддіабету та інсулінорезистентності серед молоді

Нове дослідження Каліфорнійського університету виявило тривожну залежність між споживанням ультраоброблених продуктів та підвищенням ризику порушень обміну глюкози у молодих людей. Науковці спостерігали протягом чотирьох років за 80 учасниками віком від 17 до 22 років і встановили, що навіть невелике збільшення частки таких продуктів у раціоні істотно впливає на здоров’я.

Результати дослідження виявилися більш ніж показовими: збільшення споживання ультраоброблених продуктів на 10% у щоденному раціоні підвищує ймовірність розвитку переддіабету на 64%, а ранньої гіперглікемії — на 56%. Крім того, зростає ризик інсулінорезистентності — стану, який часто передує діабету 2 типу та пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

Кияни називають суми у своїх комунальних платіжках «космічними». І значна частина цих грошей йде до КП «Київтеплоенерго» — монополіста, який забезпечує столицю теплом та електроенергією. Журналісти проєкту «В тіні каштана» спробували розібратися у фінансах підприємства, яке щороку оперує мільярдами. Але зробити це виявилося непросто: публічної фінансової звітності «Київтеплоенерго» немає — її закрили під приводом воєнного […]

Нерухомість та декларації: Чому питання щодо майна народного депутата Олександра Горенюка привернуло увагу громадськості

Народний депутат від партії «Слуга народу» Олександр Горенюк оприлюднив інформацію про своє майно, вказавши у декларації про проживання в будинку площею 451,5 квадратного метра, розташованому в селі Підгірці під Києвом. Це стало об'єктом пильної уваги журналіста Василя Крутчака, який звернув увагу на деталі декларації, зокрема на факти, що стосуються власності цього об'єкта нерухомості.

Згідно з поданими документами, хоча Горенюк фактично проживає в цьому будинку, він не є його офіційним власником. Власницею нерухомості вказана 83-річна Катерина Солоненко, яка є бабусею нардепа. В декларації зазначено, що саме вона «надала будинок у користування» своєму онуку. Така ситуація викликала неоднозначні реакції у суспільстві, адже, хоча законодавчо це не є порушенням, питання щодо джерел фінансування та можливості придбання такого майна залишається відкритим.

Це не єдине майно, яким користується депутат, але яке оформлене на старших членів родини. У декларації Горенюка також вказано, що він їздить на електрокросовері Hyundai Ioniq 5. Сам нардеп пояснює, що авто належить його батькові. Водночас, як стверджує журналіст, автомобіль був придбаний 11 червня 2025 року й оформлений не на батька, а на матір депутата, Ольгу Горенюк.

Електричний Hyundai Ioniq 5 — це сучасна дороговартісна модель, яку на українському ринку продають як технологічний кросовер із преміальними опціями; вартість нових авто цієї лінійки у 2024–2025 роках стартувала від еквіваленту приблизно 2,3–2,9 млн грн залежно від комплектації, повного приводу та батареї. Це ставить додаткові питання щодо реального рівня доходів родини депутата й походження коштів на такий транспорт.

Ситуація з будинком у Підгірцях схожа на класику е-декларацій українських політиків: дорога нерухомість записується на літніх родичів, а сам посадовець офіційно лише «користується» майном. Такий механізм формально дозволяє не показувати актив як власність чиновника, але фактично забезпечує йому доступ до елітного житла під Києвом.

Поєднання великого котеджу під столицею і нового електромобіля, оформлених на батьків і бабусю, виглядає як спроба мінімізувати репутаційні й антикорупційні ризики для чинного депутата монобільшості. Особливо з огляду на те, що питання походження статків родичів регулярно стає предметом уваги НАЗК та антикорупційних органів.

Наразі сам Горенюк публічно не пояснив, за які саме кошти 83-річна одеситка змогла дозволити собі нерухомість площею понад 450 квадратів у Підгірцях — селі, яке вважається однією з «котеджних спальних зон» для заможних мешканців Києва. Публічної реакції на сумніви щодо оформлення Hyundai Ioniq 5 також не надано.

Співачка Антоніна Матвієнко стала жертвою нападу водія таксі Bolt

Українська співачка та акторка, заслужена артистка України Антоніна Матвієнко повідомила про фізичний напад, який стався з нею під час поїздки в таксі. Інцидент трапився 30 червня в Києві, на Печерську, близько 15:00. За словами артистки, водій сервісу Bolt спочатку вдарив її в голову, а потім — у плече. Про це Матвієнко написала в Instagram, додавши, […]

Український тренер Ігор Касьяненко змінює “Чорноморець” на Маямі: перспективи за океаном

Фахівець з фізичної підготовки Ігор Касьяненко, який пройшов тривалі тренувальні збори у Туреччині, ухвалив рішення про зміну свого місця проживання і кар'єрного шляху. Він вирішив не повертатися до України, а розпочати нове життя у Сполучених Штатах Америки, зокрема в сонячному Маямі. Після завершення підготовки команди "Чорноморець" до відновлення сезону, 36-річний тренер пішов у відставку.

Згідно з офіційним повідомленням, Ігор Касьяненко виїхав разом з делегацією "Чорноморця" за межі України за дозволом Міністерства молоді та спорту. Проте в обумовлені строки він не повернувся. Тренер приєднався до тренерського штабу "Чорноморця" у січні 2022 року після попередніх робочих досвідів у казахській "Астані", "Шахтарі" з білоруського Солігорська, луганській "Зорі" та житомирському "Поліссі".

Цей випадок став ще одним прикладом використання тимчасового дозволу на виїзд за кордон для зміни місця проживання та кар'єрних перспектив. Раніше подібний крок зробили представники медіавідділу криворізького "Кривбасу" та гравці донецького "Шахтаря".

У висновках можна зазначити наступне:

• Ігор Касьяненко, фахівець з фізичної підготовки, прийняв рішення про переїзд до Сполучених Штатів Америки, поки не повертаючись з тривалих тренувальних зборів у Туреччині.

• Цей випадок свідчить про зростаючу популярність переїзду за кордон серед українських спортивних фахівців та гравців.

• Такий переїзд є одним із способів для спортивних працівників отримати нові професійні можливості та розширити горизонти кар'єри.

• Крім того, випадок Ігоря Касьяненка показує важливість тимчасових дозволів на виїзд за кордон для реалізації таких кар'єрних змін.

• Цей приклад може вплинути на інших українських спортивних фахівців, що розглядають подібні можливості, та надихнути їх на активні дії у пошуку нових шляхів у своїй кар'єрі.

Поки мільйони українських пенсіонерів отримують виплати, яких ледве вистачає на виживання, служителі Феміди можуть дозволити собі жити на широку ногу. За останні три роки середня пенсія судді зросла з 90 822 грн до 107 040 грн. А за п’ять років – більш ніж удвічі.

Згідно з даними Пенсійного фонду, ще у 2020 році середній розмір виплати для суддів становив 45 874 грн. Тепер же окремі представники судової системи можуть дозволити собі пенсійні виплати, що перевищують зарплати міністрів і навіть президента.

VIP-пенсіонери українського правосуддя

Серед тих, хто отримує захмарні виплати, зокрема:

  • Богдан Пошва, суддя Верховного Суду у відставці, отримує пенсію у розмірі 262 тис. грн на рік.
  • Анжела Жизневська, екс-суддя Житомирського апеляційного адмінсуду, за 2023 рік отримала 1,99 млн грн, або 166,4 тис. грн щомісяця.
  • Василь Коваленко, колишній заступник голови Дніпровського апеляційного суду, отримав 2,05 млн грн пенсії за рік, що дорівнює 170,8 тис. грн на місяць.

Нагадаємо, що середній розмір пенсії пересічного українця – 5,7 тис. грн, а більшість (6,4 млн із 10,3 млн пенсіонерів) отримують менше ніж 5 тис. грн на місяць.

Чому судді отримують такі пенсії?

Розмір виплат екс-суддям визначається за формулою, згідно з якою мінімальна пенсія становить 50% від зарплати працюючого судді. Якщо ж стаж перевищує 20 років, то за кожен додатковий рік додається ще 2%. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати 90% зарплати діючого судді.

Фактично це означає, що навіть суддя у відставці отримує більше, ніж міністри, топ-чиновники та генерали ЗСУ.

Контраст між звичайними пенсіонерами та “елітними” суддями лише зростає. Українці, які все життя працювали на заводах, у школах чи лікарнях, змушені виживати на копійки. Тим часом судді, які нерідко ухвалювали скандальні рішення та ставали фігурантами корупційних розслідувань, мають довічне фінансове забезпечення, про яке більшість громадян може лише мріяти.

The post Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини