Субота, 18 Квітня, 2026

Середня зарплата українців зросла до 25 тисяч, але не скрізь

Важливі новини

Норвегія відмовлятиме у притулку біженцям із Західної України

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.

Аналіз законопроекту щодо мобілізації: погляд українського громадського діяча та військового Олега Симороза

Український громадський діяч і військовий Олег Симороз, ретельно проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, прийнятий Радою на першому читанні, приходить до висновку, що більшість положень у цьому документі — це лише марні слова. За інформацією УНІАН, він зазначив: "Я сподівався побачити у законопроєкті новаторські рішення, що могли б відновити довіру до системи. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, стосовно фінансового забезпечення військовослужбовців — Міноборони обіцяли додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень. Але у тексті законопроєкту я не знайшов жодної згадки про цю винагороду. Крім того, фінансове забезпечення у розмірі 20 тисяч гривень повинно супроводжуватися додатковою відзнакою за участь у бойових діях, це слід чітко врегулювати".

Симороз також висловив свої зауваження щодо процедури демобілізації українських військовослужбовців: "Ви подаєте рапорт, але поки ставка не приймає рішення стосовно конкретної категорії військовослужбовців, демобілізація не відбудеться. Фактично, це може зайняти більше, ніж 36 місяців. Крім того, процес повинен бути справедливим. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовим, який знаходиться в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася як два дні".

Симороз також висловив свої сумніви стосовно "рівного військового обліку для всіх". У законопроєкті запропоновано позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в Збройних Силах. "У цьому документі все написано дуже хитро. Здається, що правоохоронців позбавлять права на відстрочку. Проте, аналізуючи, хто насправді є держслужбовцями, я зрозумів, що з 140 тисяч працівників Національної поліції лише 4 тисячі належать до категорії держслужбовців. Більшість з них — це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні — всі вони не є держслужбовцями і зберігають право на відстрочку", — продовжує Симороз.

Правозахисник висловив і свої сумніви щодо "електронного кабінету призовника", куди згідно з документом, територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати надсилатимуть електронні повістки: "Я радий, що уряд на 100% впевнений, що всі в нашій країні мають смартфони. Я б порадив їм зняти рожеві окуляри і подивитися навколо. Адже історії про витік інформації з 'Дія', а також проблеми з електронним голосуванням під час 'Євробачення' показали, що цифровізація не завжди працює на сто відсотків. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані такій системі". Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблем корупції у системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

Персональні дані обробляють інші установи, а не лише територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати. Проте, те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів, це просто жахливо. Вас забирають телефони при вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі панує тотальна корупція, а співробітники не вміють адекватно спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно пора було встановити цивільних менеджерів, фахівців з управління, психологів. І зробити весь процес абсолютно прозорим, а не приховувати за вухом державної таємниці. У нас є центри адміністративних послуг, і вони мають перетворитися на центри надання військових послуг. Громадяни повинні мати повну довіру до системи. Вони повинні бачити, що всі процеси відкриті і прозорі. Але, замість цього, коли ви заходите в військкомат, ваш телефон майже буквально вибивають із ваших рук", — додає він.

Зі свого боку, ми зауважимо, що терор територіальних центрів кваліфікації на вулицях країни вже повністю дискредитував ідею мобілізації та спричинив глибокий розкол і неприйняття дій військкоматів населенням. А в разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію, Україну справді чекає тотальний контроль над чоловічим населенням. По суті, країна вводить нове кріпосне право, де у громадян будуть лише обов'язки і жодних прав.

У вищезгаданій статті відображено критичний погляд українського громадського діяча і військового Олега Симороза на законопроєкт про мобілізацію, який був ухвалений Радою в першому читанні. Він вказує на численні проблеми та недоліки у системі військового обліку, недостатню прозорість процесу мобілізації, та загрозу тотального контролю над чоловічим населенням в разі ухвалення даного закону. Зокрема, він висловлює обурення щодо тотальної корупції, яка панує у військкоматах, та вимагає переорганізації системи управління та забезпечення військових послуг шляхом впровадження цивільних менеджерів та збільшення прозорості та відкритості процесу. Висновки цієї статті вказують на необхідність ретельного перегляду та доопрацювання законопроєкту про мобілізацію з метою забезпечення захисту прав громадян та підвищення довіри до системи.

Київський нотаріус допомогла рейдерам привласнити чуже майно

На третьому році повномасштабної війни, здавалося б в небуття відійде питання рейдерських схем щодо перереєстрації майна та захоплення бізнесу з використанням державним реєстраторів та службовців Міністерства юстиції. Однак, як повідомляють наші джерела, рейдерські схеми активні як ніколи, і до них може бути причетним керівництво Офісу протидії рейдерству. Так, на розгляді в Міністерстві юстиції України перебуває […]

The post Київський нотаріус допомогла рейдерам привласнити чуже майно first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Реконструкція окупованого Маріуполя перетворилася на бізнес для кремлівських компаній

Російська окупаційна влада на захоплених територіях України проводить масові конфіскації житла, оголошуючи квартири українців “безхазяйними” та передаючи їх новим мешканцям з РФ. Як пише The Wall Street Journal, цим супроводжується програма переселення етнічних росіян у Маріуполь, що відкриває ринок нерухомості для пов’язаних із Кремлем будівельних компаній. За даними видання, тисячі квартир у місті вже визнано […]

Подружжя чиновників зловили на хабарі за дозвіл на будівництво

На Київщині затримали начальницю відділу архітектури однієї з селищних рад та її чоловіка. За версією слідства, подружжя вимагало 230 тисяч гривень за видачу містобудівних умов та обмежень. Гроші їм нібито пропонував місцевий мешканець, який планував забудову земельної ділянки. За документами, що дозволяють це зробити, чоловікові запропонували “домовитися” — сума питання склала 230 тисяч гривень. Гроші […]

Середня зарплата в Україні у 2025 році зростає, однак розрив між регіонами залишається суттєвим. Найбільші доходи традиційно фіксуються у столиці, тоді як мешканці низки обласних центрів досі отримують менше від загальнонаціонального показника.

У Києві середній рівень заробітної плати досяг 30 тисяч гривень — це найвищий результат по країні. За останні 12 місяців показник зріс на 23%, що є одним із найдинамічніших приростів.

Позицію найближчого конкурента Києва несподівано зайняв Ужгород. Середня зарплата тут сягнула 25 тисяч гривень, що на 25% більше, ніж минулого року. Схоже, що прикордонне розташування та активність малого бізнесу позитивно вплинули на дохідну частину місцевого населення.

До групи міст з відносно високим рівнем оплати праці потрапили також Львів та Одеса. Тут середня зарплата становить 24 тисячі гривень. Річне зростання — 19% у Львові та 20% в Одесі.

Трохи нижчі показники демонструють великі індустріальні та адміністративні центри:

  • У Дніпрі середній дохід становить 24 тисячі гривень.

  • У Харкові — 22 300 грн.

  • У Вінниці, Хмельницькому та Рівному — від 22 до 22,5 тисяч грн.

  • Запоріжжя дещо відстає з 20 тисячами гривень.

Найменш привабливою в плані доходів виявилася ситуація у Сумах, де середня зарплата не перевищує 18 500 грн.

Загалом по країні середній заробіток досягнув позначки 25 тисяч гривень. Попри позитивну динаміку, різниця між регіонами свідчить про нерівномірне економічне відновлення та різний рівень активності бізнесу після воєнного спаду.

Останні новини