Сесія Київради 12-го вересня відбудеться, але у “скороченому форматі”

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

У напруженій обстановці в Харківській області українські війська впроваджують нові стратегії, використовуючи передові європейські самохідні артилерійські установки (САУ) для знищення важливих цілей в Бєлгородській області Російської Федерації. Це свідчить про активізацію військово-технічної співпраці між Україною та Європейським Союзом в умовах високої загрози з боку російської агресії.

Нові європейські технології, що впроваджуються українськими військами, надають їм значну перевагу в підтримці обороноздатності та ефективності у веденні бойових дій. Використання передових САУ дозволяє точно та з високою точністю уражати військові цілі противника, що є критично важливим у контексті оборони та стримування ворожих атак.

Згадана співпраця із Європейським Союзом підкреслює важливість міжнародної підтримки України у її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет. Впровадження нових військових технологій стає важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни та відстоюванні міжнародних норм та принципів.

Такі заходи є необхідними у світлі агресивної поведінки Російської Федерації на сході України та її намірів підірвати міжнародний мир і стабільність. Відповідна реакція української влади та залучення передових військових технологій стають невід'ємною частиною стратегії оборони та зміцнення національної безпеки.

Після того, як офіційний Берлін дав добро на удари по території РФ з оборонною метою, ЗСУ активно знищують ворожі об’єкти в Білгородській області РФ німецькими самохідними артилерійськими установками (САУ) Panzerhaubitze 2000 (PzH 2000).

Про це розповів військовий репортер видання BILD Бьорн Штріцель. Журналісти сам побував на лінії фронту на Харківщині та переконався, як працюють артилеристи ЗСУ.

Репортер зазначив, що далекобійність САУ PzH 2000 становить до 30 км, а в екіпажі — п’ять осіб. Вони базуються на замаскованих лісистих місцях під деревами. Як тільки йде наказ на новий удар, САУ виїжджає на місце, випускає кілька осколково-фугасних снарядів DM121, а потім їде з точки стрілянини, щоб її не знищили вогнем у відповідь.

Журналіст зазначив, що українські розвіддрони фіксують, що удари PzH 2000 вкрай ефективні: вони точно знищують російську артилерію та підрозділи окупантів, що наступають, у Бєлгородській області.

За даними видання, ще з 2022 року ЗСУ застосовували деякі західні системи озброєння для ударів по цілях на території РФ, а потім почали тільки в кінці травня, коли Захід дозволив це через настання окупантів на Харківську область.

Один з українських захисників розповів репортеру, що російська артилерія “мало турбує”, набагато небезпечніша за дрони-камікадзе, наприклад, “Ланцет”. Військовий також поділився, що всередині PzH 2000 дуже спекотно, оскільки немає кондиціонера. Це не тільки виснажує людей, а й призводить до відключення деяких систем. За даними BILD, у новітніх моделях PzH 2000 кондиціонер вже є.

21 вересня — це день, насичений святами та важливими подіями, який відзначають не лише в Україні, але й у багатьох країнах світу. Це дата, що має різні значення в залежності від культурних традицій, релігійних свят і професійних урочистостей. В Україні цей день багатий на святкові події, які об'єднують родини, колективи та громади.

Сьогодні своє свято відзначають працівники лісового господарства — День працівників лісу. Також у третю неділю вересня українці неофіційно святкують Всенародний день батька. Вітання приймають усі тати та дідусі.

Окрім цього, 21 вересня своє свято має Чернігів, який відзначає День міста. Це давній обласний центр, що у 2022 році отримав почесне звання “місто-герой” за героїчний опір російській армії.

У церковному календарі 21 вересня за новим стилем вшановують святого Кодрата Афінського, єпископа Іпатія та пресвітера Андрія. Йому моляться про зцілення від хронічних захворювань.

За старим календарем ця дата була пов’язана з великим святом — Різдвом Пресвятої Богородиці.

ООН проголосила 21 вересня Міжнародним днем миру. У цей день проводять акції та зустрічі, присвячені зупиненню воєн і конфліктів у світі.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День інформації про хворобу Альцгеймера, День боротьби з монокультурами, День нульових викидів та День міні-гольфу.

За народними прикметами:

якщо потепліло — до кінця місяця буде гарна погода;

кіт ховається у тепле місце — чекайте заморозків;

велика роса — до потепління;

похмуро, але літають метелики — дощу не буде.

Наші предки вірили, що 21 вересня не можна лінуватися. День потрібно провести у праці: хто добре попрацює на городі чи прибере в хаті, той забезпечить добробут родини до кінця року.

Церковні традиції застерігають від сварок, образ та пліток. Також не варто обманювати та порушувати обіцянки. Лінь цього дня вважалася поганим знаком, який міг накликати негаразди.