Шахрайська схема мера Ірпеня: як друзі Маркушина намагаються приховати корупційні схеми з бюджетними коштами

Протягом періоду з 2022 по 2024 роки "Укргідроенерго" успішно здійснило ряд важливих ініціатив щодо захисту та відновлення інфраструктури гідроелектростанцій (ГЕС) внаслідок ракетних атак, інвестуючи загалом 10,39 мільярда гривень у ці проекти. Це значна сума, що свідчить про величезне зобов'язання компанії перед енергетичною безпекою країни.

Значна частина цих проектів була реалізована без проведення конкурентних торгів, що свідчить про те, наскільки було важливо оперативно втрутитися в ситуацію для запобігання подальших загроз безпеці енергетичних об'єктів. Незважаючи на це, ретельність і ефективність використання виділених коштів не були повністю розкриті в опублікованих звітах.

Ці інвестиції в безпеку ГЕС мають величезне значення для забезпечення стабільності енергопостачання та захисту від можливих атак у майбутньому. Продовження вдосконалення та розвитку заходів безпеки є невід'ємною складовою стратегії енергетичної політики країни, що спрямована на забезпечення національної безпеки та стійкості енергетичного сектору.

За даними, з 2011 року керівником компанії є Ігор Сирота, “Укргідроенерго” здійснило удвічі більше захисних замовлень порівняно з “Укренерго”, чиї контракти на будівництво захисту над електропідстанціями на суму близько 5,4 мільярда гривень.

П’ять підрядників “Укргідроенерго” отримали замовлення на 8,74 мільярда гривень, що становить 84% від загальної суми. Лідером став ПП “Елітбуд-1”, яке отримало найбільший підряд на будівництво захисту Дністровської ГАЕС на суму 4,19 мільярда гривень. Власниками цієї фірми є Василь Бойко і Денис Болейко, останній з яких пов’язаний з братами Черпіцькими, яких називають лідерами угрупування “Чепчики”.

Друге місце посів київське ТОВ “Гарант Енерго” з замовленнями на 2,93 мільярда гривень. Тут йдеться про будівництво споруди для захисту будівлі ГЕС-1 Дніпровської ГЕС та інших об’єктів.

На третьому місці опинилась турецька компанія “Altair Lojistik Ve Ticaret Anonim Şirketi” (“Altas”), якій через відкриті торги замовили кабелі та муфти для будівництва комплексних захисних споруд підземного типу для Дніпровської ГЕС.

Британській компанії «Medialed Ltd» через відкриті торги замовили комплектну розподільну установку КРУЕ 330 кВ для будівництва комплексної захисної споруди підземного типу Дніпровської ГЕС за 470,61 млн грн. Установку HSG-426A виробництва «Hyosung» (Корея) поставлять протягом 500 днів після авансу 80%. Фірма зареєстрована в Лондоні й поставляє обладнання для енергетичних проектів. Володіє та керує нею громадянин Британії Максим Скачко родом із Києва. До 2015 року вона називалася «Tiger Telecom Investments Limited».

Рейтинг замикає ТОВ «МВП «Енергорішення» із підрядами на суму 276,38 млн грн. Мова про облаштування протидронового захисту для об’єктів Кременчуцької та Канівської ГЕС, демонтаж обладнання, знищеного внаслідок ракетного удару для Дністровської ГАЕС та інше. Київська фірма належить киянам Володимиру Масону та Валентині Мітчинській, а керує нею Єгор Семенов. Масон також одноосібно володіє ТОВ «Енергорішення» та керує профспілкою інженерно-технічного складу авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов». У реєстрі «МВП «Енергорішення» має один номер телефону +380951088025 із ТОВ «Мартиноніс Альянс» Валерія Джяутова та ТОВ «Ай Сі Джі Україна», засновником якого значиться узбек Баходіржон Тешабоєв, а кінцевим бенефіціаром – Зоя Єрьоміна. Із 2021 року «МВП «Енергорішення» натендерила 436 млн грн виключно в «Укргідроенерго».

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Катерина знаходиться на восьмому місяці вагітності, і пара вирішила зберегти пам’ять про цей особливий період. Вони влаштували фотосесію на тлі осіннього парку, обравши стильні образи для зйомки. Володимир з’явився на фото у джинсах, сірому светрі та коричневій замшевій куртці, а його вагітна дружина – в бежевому кардигані, коричневих джинсах та обтиснутому боді, що підкреслювало її округлий животик. У кадрах видно, як пара обіймається, цілується та танцює, демонструючи свою ніжність та любов.

Шоумен супроводив публікацію лаконічним підписом: “Люблю нас”. Ці слова знайшли відгук серед фанів пари, які оцінили не лише їхню красу, а й гармонію, що панує між ними.

Ця дитина стане третьою для Володимира Остапчука, адже у нього є син та донька від першого шлюбу, які наразі проживають в Канаді. Для Катерини це буде первісток, і вони з Володимиром вже обрали ім’я для свого сина — Тимофій. Очікується, що хлопчик з’явиться на світ наприкінці 2024 року, і родина вже нетерпляче чекає на поповнення.

Шанувальники пари активно коментують їхні світлини в соцмережах, захоплюючись виглядом Катерини під час вагітності. “Як з кіно”, “Чарівні фото”, “Катерино, ви неймовірна. Шикарно та водночас ніжно виглядаєте” — це лише кілька з численних позитивних відгуків.

Подружжя, яке вже понад два роки у стосунках, цього року вирішило укласти шлюб і, як виявилося в серпні, чекає на сина. Пара продовжує радувати своїх шанувальників теплими моментами, розповідаючи про свою родину та очікування на малюка.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

До мене як Омбудсмана України постійно надходять звернення громадян щодо низького розміру пенсії, невідповідності її розміру до тривалості страхового стажу та соціальної несправедливості при призначенні пенсії.

Майже 70% українців станом на початок 2024 року в Україні отримували пенсію у розмірі нижче та на рівні межі бідності, визначеної ООН для країн Центральної та Східної Європи!

Викликає занепокоєння і зменшення чисельності пенсіонерів в Україні на майже 400 тисяч. Якщо на початку цього року пенсію отримували 10,5 млн осіб, то зараз лише 10,1 млн осіб.

Система пенсійного забезпечення накопичила низку проблем за останні 20 років, які намагалися реформувати, однак щоразу виникали проблеми й недопрацювання.

Реформа 2003 року Одним з етапів пенсійної реформи є ухвалення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. Закон визначив структуру загальної пенсійної системи, натомість система спеціального пенсійного законодавства не зазнала жодних змін. Вигідніші умови мали спеціальні пенсії державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, народних депутатів і їхніх помічників, наукових і науково-педагогічних працівників, журналістів, суддів, прокурорів.

Реформа 2011 року Черговим етапом пенсійної реформи став Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011. Це перший закон, яким спробували провести реформу обох пенсійних систем – і загальної, і спеціальної.

Він мав на меті створити умови для збалансування солідарної системи та впровадження обов’язкової накопичувальної системи. Зокрема, закон запровадив максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Законом також запроваджено обмеження для спеціальних пенсій.

Пенсійний вік для жінок підвищено з 55 до 60 років. Аргументом було те, що пенсії жінок менші за пенсії чоловіків, і це, за думкою законотворців, виправить гендерну нерівність, збільшивши страховий стаж жінок.

Реформа 2011 року зменшила кількість нових пенсіонерів, але не зупинила зростання пенсійних видатків і дефіциту ПФУ, а також не забезпечила справедливий розмір пенсії для більшості українців. Залишилась диспропорція пенсій між громадянами, які вийшли на пенсію до 2004 року і після.

Реформа 2017 року Чергові зміни відбулися в жовтні 2017 року з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким з 1 січня 2018 року запроваджені єдині підходи для призначення пенсій.

З прийняттям Закону оцінка одного року страхового стажу зменшилась з 1,35% до 1%. Наслідком стало зменшення розмірів раніше призначених пенсій. Важливо, що реально пенсія продовжувала виплачуватись у раніше встановленому розмірі коштом доплат ПФУ, що спричиняло додаткові видатки з його бюджету.

Наразі в солідарній системі маючи 30 років страхового стажу коефіцієнт страхового стажу становить 30%. Тобто людина, яка виходить на пенсію, отримує втричі менше доходів. Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення, пенсія має становити не менше 40% від заробітної плати.

Безпосередній вплив на розмір пенсії майбутніх та сьогоднішніх пенсіонерів має своєчасність та повнота сплати єдиного соціального внеску роботодавцем. У Щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2023 рік я висвітлив питання щодо порушення права працівників держпідприємств, що знаходяться у сфері управління центральних органів виконавчої влади, на своєчасне отримання винагороди за працю.

Заборгованість із зарплати на таких підприємствах на початок 2024 року становила 2,23 млрд! Це порушує конституційне право громадян на належне пенсійне забезпечення.

Причинами такої ситуації є те, що у Бюджетній декларації та державному бюджеті не передбачені кошти для державних підприємств на погашення заборгованості по заробітній платі за минулі періоди. У Держбюджеті України на 2021–2023 роки частково виділяли на це кошти, але лише працівникам держпідприємств вугільної промисловості.

Розв’язати це можливо через передбачення у Бюджетній декларації та держбюджеті коштів на ці видатки. Таке зауваження висловив мій Представник з соціальних та економічних прав до проєкту Бюджетної декларації на 2025-2027 роки. Мінфін звернув увагу, що погашення заборгованості потребуватиме додаткових видатків держбюджету, джерела яких відсутні.

В кінці травня 2024 року я направив до Мінфіну позицію Уповноваженого щодо можливості передбачення у Бюджетній декларації та державному бюджеті коштів на погашення такої заборгованості.

Це питання потребує якнайшвидшого врегулювання! Якщо підприємство має борг по сплаті ЄСВ, період заборгованості не зараховується до страхового стажу працівників, а їхня заробітна плата за цей час не включається в розрахунок пенсії. Тільки після повного розрахунку роботодавця з державою ці місяці будуть зараховані до страхового стажу.

До мене надходять звернення щодо неврахування працівникам страхового стажу у разі несплати роботодавцем ЄСВ. За даними ДПС, на 1 січня 2024 року розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску становить 20,5 млрд грн.

Розв’язати проблему можна внісши зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Я надавав свої рекомендації Мінсоцполітики, однак це питання залишилося не вирішеним.

Мінсоцполітики розробило законопроєкт щодо комплексного реформування системи пенсійного страхування. Відповідно до нього, при визначенні права на пенсію будуть враховуватися періоди роботи працівників, навіть якщо роботодавець має заборгованість зі сплати страхових внесків. Однак це можливо, якщо роботодавець подає звітність про нарахування цих внесків згідно з законодавством.

Зауважу також, що я надавав рекомендації щодо зміни черговості сплати роботодавцем єдиного внеску та штрафних санкцій до Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Сума заборгованості за рішеннями судів становить майже 70 млрд гривень Ухвалені законодавчі рішення суттєво змінювали підходи до розрахунку пенсій. Через це багато громадян почали масово звертатися до суду, щоб відновити свої права на належну пенсію. Водночас ПФУ систематично не виконує судові рішення.

Моніторинг встановив, що держава фінансово неспроможна одразу погасити всю заборгованість на виконання усіх судових рішень. Тому виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення коштом держбюджету.

У бюджеті ПФУ на 2023 рік були передбачені кошти на суму 360 млн грн. За інформацією ПФУ, з липня минулого року розпочалися виплати заборгованості за окремою бюджетною програмою, яких вистачило на виплати за 6586 рішеннями суду. На жаль, у цьому році такі виплати не розпочалися. Причиною є незатвердження Урядом Бюджету ПФУ на 2024 рік. На даний час сума заборгованості за рішеннями судів, ухвалених з 2013 року, становить майже 70 млрд гривень!

Звертаю увагу, що восени 2023 року Уряд анонсував оновлення пенсійної системи України. Одним із передбачених нововведень є запровадження бальної системи у нарахуванні пенсій. Планується, що вона вирівняє диспропорції між пенсіонерами, котрі вийшли на пенсію давно та нещодавно.

Сподіваюся, що під час розроблення нової концепції пенсійної реформи Мінсоцполітики та Уряд врахують недоліки попередніх реформ і пенсійна система стане справедливішою та прозорішою.