Шахрайська схема з криптовалютами: мешканка Київщини втратила 25 тисяч гривень після обіцянок швидкого прибутку

Нещодавно на індонезійському острові Балі сталася тривожна подія — двоє громадян України, Єрмак Петровський та його супутник, були викрадені. Інцидент викликав широкий резонанс серед української громади та міжнародної спільноти. За попередніми даними, захоплення стало результатом складних обставин, пов'язаних із бізнес-діяльністю потерпілих на острові.

Викрадення українців на Балі — це не перший випадок, коли іноземці стають жертвами кримінальних угруповань, що діють на території курортних островів. Проте цей випадок має особливе значення, оскільки він став каталізатором для обговорення питання безпеки іноземців у таких популярних туристичних напрямках, як Балі. Спільнота одразу почала задавати питання: наскільки ефективно працює система безпеки в Індонезії, і як Україні варто реагувати на такі загрози своїм громадянам за кордоном?

Інцидент, за однією з версій, розпочався з конфлікту між українцями та представниками місцевого кримінального середовища кавказького походження. За іншою — причиною могли стати бізнес-зв’язки, зокрема ймовірна причетність до діяльності дніпровських кол-центрів.

Згідно з поширеною інформацією, наступного дня після конфлікту, коли Петровський і Комаров пересувалися на байках, автомобіль, у якому перебували люди, пов’язані з кримінальним авторитетом, збив Ігоря Комарова. Після цього його викрали. Єрмаку Петровському вдалося втекти.

Сьогодні у мережі з’явилося відео із заявами Ігоря Комарова.

У записі чоловік робить гучні заяви щодо діяльності кол-центрів у Дніпрі та можливого «кришування» цього бізнесу впливовими особами.

На відео Комаров називає конкретні прізвища та стверджує, що захист і безпеку для кол-центрів нібито забезпечував Олександр Петровський, відомий за прізвиськом «Нарік». За його словами, з одного офісу щомісяця сплачувалося близько 15 тисяч доларів, а з інших — до 30 тисяч доларів.

Також у зверненні згадуються співробітники Служби безпеки України та чинний голова Одеської ОВА Сергій Лисак. Комаров стверджує, що під покровительством Петровського і Лисака в Дніпрі могла діяти мережа кол-центрів, яку він називає ОЗУ «Дев’ятки».

Довідково: Комаров народився 19 червня 1997 року, проживає у Дніпрі. У відкритих реєстрах на нього не зареєстровано підприємницької діяльності чи компаній. З Єрмаком Петровським його пов’язує давнє знайомство. Обидва фігурували у кримінальному провадженні 2021 року.

28 лютого 2021 року в Дніпрі сталася стрілянина в кафе «Тініца». За даними правоохоронців, група осіб обстріляла автомобіль бізнесмена Артура Рисіна — генерального директора агрохолдингу «Степова». У справі тоді затримали 13 осіб, серед яких були Петровський та Комаров. Провадження відкрили за ч. 4 ст. 296 КК України — хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї. Фігурантам загрожувало до семи років позбавлення волі.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Олександр Глущенко пояснив, що причиною зростання тарифів є не лише інвестиції в енергообладнання, але й інфляція та збільшення податків. З 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи базових станцій. Він прогнозує, що абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року, що умовно може скласти 50% з 1 січня до 1 грудня.

У компанії lifecell зазначили, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій. “Потрібно шукати баланс між забезпеченням зв’язку та можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною”, – наголосили у lifecell.

Голова ради асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова впевнена, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль, аби забезпечити якісний зв’язок, не лише через загрозу санкцій, але й заради свого іміджу й лояльності клієнтів, які можуть перейти до конкурентів. Проте забезпечення енергонезалежності вимагає колосальних інвестицій від операторів, а без преференцій з боку держави витрати на підтримку мобільного зв’язку можуть призвести до значного зростання вартості послуг.

Нещодавно Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вніс зміни до вимог роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Тепер мобільні оператори мають забезпечити доступність послуг мобільного зв’язку протягом 10 годин під час відключень електроенергії, замість 4 годин, як було раніше. Міністерство цифрової трансформації повідомило, що мобільні оператори мають забезпечити 25% мереж генераторами для роботи без світла протягом 72+ годин, а решта мережі має працювати 10 годин на акумуляторних батареях.

Збільшення податкового навантаження впливає на операторів телекомунікацій, знижуючи фінансовий ресурс для інвестицій у відновлення мереж та забезпечення їх резервним живленням. У компанії “Київстар” зазначають, що податкове навантаження обмежує фінансові ресурси для інвестицій і може призвести до підвищення цін на послуги.

У “Київстарі” нагадують, що 1 липня набув чинності закон, який збільшує податкове навантаження на галузь майже на 700 млн грн за рік через специфічний податок – ренту за частоти. Окрім цього, очікується додаткова рента від ліцензій на радіочастотний спектр, яка оцінюється у 2,8 млрд грн.

Командир Військово-повітряних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Микола Олещук, оголосив про успішне збиття унікального російського літака радіолокаційного виявлення А-50У над Азовським морем. Подія сталася під час Дня захисника Вітчизни, що є символічним для українських військових. У своєму телеграм-каналі він висловив вдячність учасникам операції з обох боків, зазначивши роль військовослужбовців та розвідки у здійсненні успішного заходу. Підтвердження про збиття А-50У надано і Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, яке також опублікувало інформацію щодо цього події та маршруту літака. Російські ЗМІ повідомили про падіння двох літальних апаратів у Краснодарському краї, однак жодних подальших коментарів щодо цього інциденту з боку російських військових чиновників поки не надано. Літак А-50У є важливим засобом радіолокаційного виявлення та управління для Росії, і його збиття становить важливий успіх для українських військових. Цей інцидент стає другим збитим українськими силами подібним літаком, вказуючи на ефективність заходів протидії агресії від Росії та її збройних сил.

Літак А-50 – це надзвичайно важливий актив. Їх кількість значно менша, ніж у винищувачів. В Росії було всього дев'ять літаків ДРЛО А-50 і чотири модернізовані версії – А-50У. Ці літаки виступають у ролі "очей та вух" авіаційного складу, а також його "нервового центру". Літак далекого радіолокаційного виявлення, відомий як А-50, виконує важливі завдання з контролю повітряного простору, виявлення цілей і керування повітряною боротьбою. Він здатний відслідковувати як повітряні, так і наземні цілі, такі як радари. Цей літак є ключовим елементом будь-якої сучасної авіаційної операції. Радіолокаційний обладунок розширює можливості контролю повітряного простору там, де відсутні потужні наземні станції та центри керування.

У висновку слід зазначити, що збиття унікального російського літака А-50У є значною перемогою для українських Військово-повітряних сил. Цей літак є ключовим елементом в російській авіаційній системі та відіграє важливу роль у контролі повітряного простору. Збиття А-50У підтверджує успішність розвідувальних та оборонних дій України та свідчить про високу ефективність українських ВПС. Такий успіх свідчить про зростання оборонної потужності України та готовність захищати свої кордони від будь-яких загроз.

У 2025 році компанія ТОВ «Харківенергоремонт-холдинг», яку пов’язують із родиною харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева, відомого як «Князь», несподівано вийшла у лідери серед підрядників, що отримують державні контракти у сфері енергетичної інфраструктури. Фірма почала систематично вигравати тендери на ремонт об’єктів, пошкоджених російськими ударами, попри конкуренцію з боку давніх учасників ринку та масштабність робіт, що потребують високої технічної кваліфікації.

Основними замовниками для компанії стали Трипільська та Зміївська теплоелектростанції, які входять до структури ПАТ «Центренерго». На Трипільській ТЕС підприємство отримало контракт вартістю 55,5 млн грн — на відновлення обладнання, пошкодженого після чергової хвилі атак на енергосистему. На Зміївській станції сума угоди була скромнішою, але також значною — близько 7 млн грн. Обидва тендери привернули увагу експертів, оскільки компанія раніше не демонструвала подібної активності чи подібного рівня державного фінансування.

Слідство вважає, що численні подарунки Кіяшка родині та дітям дружини — ймовірна легалізація коштів, отриманих від бізнесу та тендерів. Незважаючи на кримінальне минуле та тяжкі звинувачення, Кіяшко продовжує керувати бізнесом під час війни, отримуючи державні замовлення на мільйони гривень.

Ця ситуація демонструє, як особи з кримінальним бекграундом та родинними зв’язками у судовій системі можуть отримувати доступ до державних коштів навіть у критичний для країни час.