Шахраї обманюють українців через підробні повідомлення «Дія»

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив деталі свого дослідження нападів на УПЦ та її священиків, яке представлене у вигляді звіту обсягом понад 250 сторінок. У своєму відеозверненні він відкликав увагу до законопроекту 8371, який, на його думку, є проявом мови ненависті та загрози для прав Церкви. Амстердам закликав уряд України припинити розділяти націю та відмовитися від розгляду цього законопроекту.

Адвокат наголосив на тому, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та активно відстоює свою незалежність від ідеології "русского мира". Він привів слова митрополита Київського Онуфрія, які підкреслюють зосередженість УПЦ на будівництві божого миру. Амстердам також звернувся до міжнародної громадськості, особливо до США, закликаючи підтримати Україну у цей важливий час та не залишати її на одинокій боротьбі, що має важливе значення не лише для самої України, але й для міжнародної спільноти.

• Звіт, підготовлений адвокатом Української православної церкви Робертом Амстердамом, викладає об'єктивні дані щодо нападів на УПЦ та її священиків, вказуючи на серйозні загрози для безпеки та прав церковної громади.

• Законопроект 8371 вважається адвокатом не лише порушенням прав Церкви, але й проявом мови ненависті, який може подальше розділення українського суспільства.

• УПЦ чітко відділяється від Московського патріархату та активно протистоїть ідеології "русского мира", підтримуючи свою незалежність та сприяючи будівництву божого миру.

• Заклик адвоката до міжнародної підтримки, зокрема з боку США, свідчить про важливість єднання міжнародної спільноти в підтримці України в її боротьбі за свободу та незалежність.

Отже, стаття підкреслює необхідність захисту прав та безпеки УПЦ, а також підтримку України в міжнародному контексті для забезпечення стабільності та миру у регіоні.

Балтійсько-французька ініціатива: розміщення західних військ в Україні

Президент Франції Еммануель Макрон висунув імовірність введення іноземних військ на територію України, що викликало суперечку з Берліном та іншими столицями Європи. Франція намагається створити альянс країн, готових надати підтримку Україні, зокрема у сфері розмінування. Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне зустрівся з колегами з країн Балтії та України, де підтримав ідею про можливе військове допомогти Києву. Він наголосив на важливості незалежного вирішення питань допомоги Україні та підкреслив, що це не може бути визначено Росією.

Балтійські міністри висловили підтримку Франції, вважаючи її підхід "нестандартним". Проте, варто зауважити, що не всі країни Європи підтримують ідею розміщення військ в Україні, зокрема Німеччина, Чехія та Польща відкидають такі плани.

Україна потребує допомоги в артилерійських боєприпасах, щоб зупинити агресивні дії Росії. Франція висловлює готовність надати цю допомогу та не виключає можливості відправлення військ на територію України. Балтійські країни, які знаходяться під загрозою російської агресії, сприймають цю ідею більш позитивно.

«Немає варіантів, окрім одного». Ми маємо встановити червоні лінії для Росії, а не для нас самих. Жоден вид підтримки України не може бути виключений. Нам необхідно продовжувати надавати Україні підтримку там, де вона найбільш потрібна», — заявив він.

Навіть за тими часів, коли Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні, вона зазнає значного тиску через свою небажаність відправити до Києва крилаті ракети великої дальності Taurus з-за страху спровокувати Москву. У п’ятницю Кулеба відкрито висловив свою позицію щодо цієї стриманості. «Мені особисто дуже набрид… страх ескалації», — заявив він. «Наша проблема полягає в тому, що в нас все ще є люди, які думають про цю війну через страх перед ескалацією». Кулеба продовжив: «Якої ескалації ви боїтеся? Що ще має статися з Україною, щоб ви зрозуміли, що цей страх марний? Чого ви очікуєте від Путіна? Ну, я послав танки, але я не послав ракети або війська, то, може, ти будеш мені приємнішим, ніж іншим?» Не так Путін думає, не так він ставиться до Європи».

У вищезгаданій статті висвітлено ключові позиції щодо підтримки України в контексті її конфлікту з Росією. Відзначається важливість встановлення чітких червоних ліній для дій Росії та посилення підтримки України у всіх форматах. Ці позиції висловлені представниками Франції та України, а також відзначено протиріччя у відношенні до цих питань у Німеччини.

Підкреслюється, що, незважаючи на тиск та обмеження, Україна продовжує боротьбу за свої права та безпеку. Зазначається необхідність дії без страху перед можливою ескалацією конфлікту та активізація підтримки країни в умовах загострення ситуації на сході України.

Усі ці аспекти свідчать про значущість міжнародної спільноти у підтримці України в її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет, а також показують складність політичної ситуації в Європі в контексті відносин з Російською Федерацією.

Головною темою дискусії стали пропозиції щодо потенційного підвищення податків. Учасники зустрічі мали можливість обмінятися думками та аргументами стосовно різних аспектів цього складного питання.

Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.