Шахраї обманюють українців через підробні повідомлення «Дія»

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

23 лютого 2026 року в Києві правоохоронні органи зафіксували факт одержання 68 тисяч доларів США неправомірної вигоди співробітником одного з міжрайонних підрозділів Головного управління Служба безпеки України. За даними слідства, сума хабара передавалася за сприяння у видачі фіктивної відстрочки від мобілізації, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Розслідування проводиться під процесуальним керівництвом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а всі дії правоохоронців були документально зафіксовані для подальшого розгляду справи в суді. Служба безпеки України наголосила на неприпустимості корупційних проявів серед своїх працівників та пообіцяла посилити внутрішній контроль.

Як встановило слідство, службовець отримав 68 000 доларів США за «вирішення питання» щодо зняття з розшуку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки двох громадян. У подальшому їм планували оформити відстрочку від мобілізації.

За інформацією правоохоронців, схема передбачала використання завідомо неправдивих документів про нібито наявність у військовозобов’язаних трьох дітей. Йшлося про фіктивні свідоцтва про народження, які начебто були видані за кордоном. Також, за версією слідства, посадовець мав використати службове становище для приховування протиправної діяльності.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковано за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі.

Наразі тривають невідкладні слідчі дії. Вирішується питання про повідомлення підозри та обрання запобіжного заходу.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.