Шахраї розсилають фейкові акції від EVA: як не стати жертвою

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, серед учнів частка тих, хто вважає українську рідною мовою, знизилася на 17%. Серед батьків цей показник впав на 11%, а серед вчителів — на 8%. Це свідчить про зростаючий вплив інших мов, зокрема російської, на молодь та освітній процес. Кремінь також зауважив, що зросійщення медіапростору, особливо на півдні та сході України, сприяє цьому процесу.

Ще однією важливою проблемою є використання української мови в інтернет-просторі. За словами уповноваженого, зменшилась кількість учнів, які спілкуються українською мовою в соціальних мережах, що є ще одним симптомом уповільнення українізації.

У зв’язку з цими проблемами Тарас Кремінь висловив низку пропозицій щодо зміцнення мовної політики в Україні. Одним із ключових завдань він визначив забезпечення виконання Державної цільової національно-культурної програми до 2030 року, а також завершення імплементації Закону України щодо перекладу міжнародних договорів українською мовою.

Кремінь підкреслив важливість зміцнення позицій української мови в усіх сферах суспільного життя, адже це не лише питання культурної ідентичності, а й національної безпеки та обороноздатності країни. Він закликав до системних змін, аби уникнути подальшого уповільнення українізації.

Київська міська рада готується до перегляду бюджету столиці на 2025 рік, однак цей процес викликав серйозні побоювання серед військових та громади. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, у новому проєкті бюджету не передбачено жодних коштів на підтримку Збройних сил України. Ткаченко зазначив, що це є «дуже тривожним дзвінком» і закликав депутатів змінити пріоритети фінансування в умовах війни. Він публічно звернувся до місцевих обранців через Telegram, підкресливши, що без належної підтримки оборонних сил столиця не зможе ефективно виконувати свої функції в умовах війни.

Відомо, що 6 листопада Київська міська рада планує розглянути коригування бюджету столиці, обсяг якого перевищує 5 мільярдів гривень. Питання перерозподілу коштів у середині року не є новим, проте відсутність у новому проєкті конкретних статей для оборонних потреб здивувала не лише військових, але й місцеву владу. Ткаченко підкреслив, що на фоні загрози з боку російських окупантів, Київ, як стратегічний центр та одна з найбільших міст країни, не може залишатися без підтримки з боку місцевих органів влади.

«Така ситуація – це дуже тривожний дзвінок», – заявив начальник КМВА. Він наголосив, що під час воєнного стану оборона міста, ППО й безпека киян мають бути безумовним пріоритетом, і додав, що відсутність видатків на ці потреби виглядає як сигнал про те, що міська влада не ставить оборонні потреби у першу чергу.

Ткаченко повідомив, що підготував офіційне звернення до всіх фракцій Київради. Він вимагає переглянути структуру витрат і закласти фінансування безпеки міста. Зокрема, він пропонує спрямувати доступні ресурси на посилення систем перехоплення ворожих дронів, підтримку добровольчих формувань територіальної громади, які залучаються до завдань ППО, а також на мотиваційні виплати.

Окремо Ткаченко звернувся до мера Києва Віталія Кличка. Начальник КМВА закликав міського голову «припинити приховувати оборонні витрати від суспільства та військових» і публічно показати, які саме статті бюджету реально спрямовані на захист столиці.

«Є реальні потреби, які не можна ігнорувати. Місто має діяти відкрито та відповідально», – заявив він.

Ця заява відбувається на тлі постійних нічних атак дронами й ракетами по Києву, а також публічних суперечок між військовою адміністрацією міста та командою мера щодо розподілу коштів. Раніше, у січні 2025 року, Кличко заявляв, що Київрада спрямовує понад 5 млрд грн на підтримку сил оборони та безпеки, включно з міськими програмами посилення захисту столиці.

Ткаченко ж зараз наполягає, що у запропонованих змінах до бюджету на 6 листопада таких видатків немає — і це, за його словами, неприпустимо в умовах війни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Пільга щодо 150 євро має бути прибрана. І зараз ми закінчуємо підготовку відповідного законопроєкту, внесемо, зволікати не будемо і точно будемо його запроваджувати, незважаючи на певний прошарок населення, який буде незадоволений», – сказав Гетманцев.

За його словами, оподаткування посилок вимагають як торговельні мережі, так і вітчизняні виробники.

«Не може бути перекосів в оподаткуванні, тому що це деструктивно впливає на ринки. А в цьому випадку ми підтримуємо чомусь іноземного товаровиробника. Тому що наш товаровиробник – від легкої промисловості до продуктів харчування – платить ПДВ, а той, хто це робить у Китаї, ПДВ не платить. З точки зору державної податкової політики, це абсолютний нонсенс і нісенітниця, коли ми б’ємо людей, які створюють робочі місця, платять податки, створюють додану вартість, на користь людей, яких ми навіть не знаємо», – підкреслив депутат.

Гетманцев сказав, що особисто проситиме підтримати закон.

У Київській області триває досудове розслідування гучної справи про загибель чоловіка в одній із квартир Ірпеня, де, за версією слідства, 54-річна місцева жителька вчинила умисне вбивство свого чоловіка. Правоохоронні органи повідомляють, що йдеться про кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, а сама подія має ознаки тривалого сімейного конфлікту, який завершився трагічно.

Слідчі дані свідчать, що між подружжям давно накопичувалися напруга та ворожість. Сварка, яка стала фатальною, спалахнула всередині квартири й швидко переросла у взаємні образи та агресивні дії. За словами підозрюваної, причиною різкого загострення конфлікту стали суперечки щодо політичних поглядів чоловіка, його спілкування з родичами з території держави-агресора та постійні побутові напруження. Жінка заявила, що потерпілий неодноразово погрожував їй фізичною розправою, а також раніше застосовував силу — зокрема, тримав її, скручуючи руки.

Під час приготування їжі конфлікт спалахнув знову. У ході емоційної сутички жінка завдала чоловікові кілька ударів кухонним ножем у груди. 70-річний потерпілий помер до приїзду швидкої. Медиків і поліцію викликала сама жінка.

Після затримання за ст. 208 КПК України підозрюваній повідомлено про підозру. Суд, за клопотанням прокуратури, обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють усі обставини події та достовірність слів підозрюваної щодо можливого попереднього домашнього насильства та мотивів злочину.