Шахраї виманили у школярки 548 тисяч гривень за “роботу онлайн”

У Харківській області набирає обертів гучна історія, яка привернула увагу громадськості та експертів у сфері права. Йдеться про низку судових процесів навколо компанії, пов’язаної з родичами прокурора області Аміла Омарова, що породжує питання про можливий конфлікт інтересів та ризики зловживань у системі оподаткування.

У фокусі цієї ситуації опинилася адміністративна справа №520/18479/25, яку розглядав Харківський окружний адміністративний суд. Позивачем у процесі виступило ТОВ «Фірма Хазар ЛТД», яке оскаржувало дії Головного управління ДПС у Харківській області. Компанія наполягала на неправомірності рішень податкового органу та вимагала визнати їх такими, що суперечать законодавству.

Компанія «Хазар ЛТД», яку пов’язують із дядьком прокурора Харківської області, пояснила втрату документації наслідками російських обстрілів 6 березня 2022 року. За версією позивача, внаслідок ракетного удару виникла пожежа та були зруйновані приміщення на вулиці Академіка Проскури, 1, де зберігалися документи.

Податкова служба 5 лютого 2025 року відмовила у врахуванні повідомлення про втрату документів, аргументуючи це відсутністю технічного звіту про обстеження пошкодженого приміщення або витягу з Реєстру будівельної діяльності. Саме ці документи, на думку ДПС, мали б підтвердити факт руйнування та пожежі. Водночас суд дійшов висновку, що така позиція податкової є незаконною.

Посилаючись на підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, суд зазначив, що чинне законодавство не встановлює обов’язкового переліку документів, якими саме має підтверджуватися втрата первинної документації внаслідок бойових дій. Зокрема, норма не вимагає обов’язкового подання технічного звіту чи витягу з будівельного реєстру.

Водночас ця історія викликає низку запитань. За інформацією з податкових органів, компанія фактично не надала жодних первинних документів, а відновити їх нібито не змогла. Через це проведення зустрічних перевірок стало неможливим. За таких умов підприємство могло задекларувати значні обсяги доходів і претендувати на відшкодування податку на додану вартість.

За попередніми оцінками, йдеться про можливе нарахування близько 8 мільйонів гривень ПДВ. Критики вбачають у цій ситуації ризики ухилення від сплати податків, які стали можливими завдяки родинним зв’язкам із керівником прокуратури області та сприятливим судовим рішенням.

Наразі на рішення Харківського окружного адміністративного суду подано апеляційну скаргу. Подальший розгляд справи може стати показовим прикладом того, чи здатна судова система неупереджено реагувати на ситуації, де переплітаються бізнес-інтереси, війна та впливові родинні зв’язки.

Обстановка на північному відтинку Харківської області набула особливо напруженого характеру. Українські підрозділи, які утримують оборону в районі Вовчанська, повідомляють про суттєве ускладнення ситуації. За словами військового з позивним «Мучной», місто фактично втрачено: лінія оборони там більше не є стійкою, а сам населений пункт, за його висловом, «відколовся повністю». Це визначення відображає реальний стан речей — противник зміг закріпитися на ключових ділянках і нарощує тиск, користуючись тактичними прогалинами та постійним вогневим впливом.

Військовослужбовці на передовій попереджають, що противник може спробувати розвинути наступ углиб області, орієнтуючись на важливі населені пункти, які формують зовнішній оборонний контур Харкова. Зокрема, особливу увагу привертає напрямок на Вільчу. Саме там російські підрозділи, просунувшись через район Цегельного та південні околиці Вовчанська, змогли зачепитися за північну частину селища. Це створює небезпеку подальшого розширення плацдарму, що може стати основою для наступних ударів у напрямку більш глибоких ліній оборони.

Боєць наголошує, що ситуація на ділянці фронту є критичною: за оцінками підрозділів, які тримають оборону, російські війська мають усі передумови для подальшого просування.

«Картина вимальовується жорстка. В них є всі передумови рванути до Бугаївки, а можливо й далі, якщо темп не буде збитий. На цих підступах їх треба гальмувати будь-якою ціною, бо інакше Харкову справді світитиме важкий період», — заявив “Мучной”.

Військовий підкреслив, що критичну роль відіграє підтримка українських бійців, адже ворог просувається системно й не зменшує інтенсивності атак.

«Я просто заздалегідь підводжу вас до того, що може розгортатися в цьому епізоді. А ваша підтримка бійців — це те, що реально впливає на скільки напрямків ми зможемо вистояти. Ворог навалює системно. Завдання в них чітке — забрати під себе правий берег Сіверського Дінця й відтиснути нашу лінію якомога далі», — додав він.

Водночас Генеральний штаб ЗСУ спростовує російські заяви про «захоплення» Вовчанська й інших населених пунктів. У штабі наголошують: ідеться про пропагандистські спроби Кремля вплинути на міжнародні переговори відеороликами із черговим «флаговтиканням».

У Генштабі підтвердили, що ситуація у Вовчанську залишається напруженою. Противник намагається просуватися у місті, використовуючи малі піхотні групи, ударні безпілотники та артилерію. Однак українські сили продовжують оборонні операції та утримують позиції на складних ділянках фронту, зокрема у Покровську, Вовчанську та Куп’янську.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Негода, за даними синоптиків, вируватиме по всій країні, окрім Закарпаття.

“17 грудня в Україні, крім Закарпаття, пориви вітру 15-20 м/с”, – йдеться у повідомленні.

Через це оголошено I рівень небезпечності, жовтий.

Сьогодні в Україні буде хмарна погода. Очікуються помірні дощі. В Карпатах, на сході та північному сході країни опади будуть з мокрим снігом, а у південних областях місцями пройде невеликий дощ.

Вітер переважатиме західний, 7-12 м/с. В Україні, крім Закарпаття, пориви його сягатимуть 15-20 м/с.

Вдень повітря прогріється до +3°…+8°, а на півдні буде аж +7°…+12°.

На Київщині сьогодні очікуються пориви вітру 15-18 м/с. Через негоду у столиці оголосили І рівень небезпечності.

“Погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств та руху транспорту”, – попереджають синоптики.

Температура у столиці сьогодні буде +5°…+7°.

Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках відбувалися в межах системи, яка від самого початку була ізольована від публічного нагляду, відкритих тендерів і реальної конкуренції між виробниками. Такий підхід формувався під гаслом оперативності та безпеки, однак на практиці призвів до низки системних проблем, що безпосередньо вплинули на боєздатність підрозділів на передовій.

Основою цієї моделі стали прямі контракти, укладені через відповідні державні агентства, які отримали широкі повноваження без достатніх механізмів стримування і противаг. Відсутність конкурентних процедур означала, що ринок був фактично закритий для багатьох українських виробників, які могли запропонувати ефективніші або дешевші рішення. У результаті постачання часто концентрувалися навколо обмеженого кола компаній, що знижувало гнучкість і адаптивність системи в умовах швидких змін на полі бою.

Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.