Шахраї, які обдурювали українців через телефонні дзвінки, затримані на Полтавщині

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зниження кредитного рейтингу України, яке агентство Fitch Ratings нещодавно погіршило з рівня “C” до “RD” (обмежений дефолт), привернуло увагу світової спільноти. Володимир Золоторьов вважає, що перша реакція на цю новину буде негативною, оскільки такий рейтинг зазвичай означає, що країна перебуває у важкому фінансовому становищі, що робить її ризикованою для кредитування.

“Перша реакція на це буде негативною, бо всі будуть розуміти, що це країна, якій не можна давати грошей. Але всі знають, що тут війна, тому я не думаю, що це якось серйозно вплине на реальні гроші, які сюди йдуть”, – пояснює Золоторьов.

Експерт також підкреслив, що випадки, коли держави зазнавали дефолту аналогічно до приватних підприємств, у світі практично відсутні. “У випадку підприємства все просто: є борг, він не може бути сплачений. Після цього йде процедура банкрутства, вилучаються активи. Щось вертається тим, хто давав кредити. У випадку держави цього зробити не можна. Принаймні, таких прецедентів не було”, – зазначив Золоторьов.

Це означає, що хоча зниження рейтингу й відображає складне фінансове становище України, механізми для управління таким становищем у випадку держави кардинально відрізняються від тих, що застосовуються для приватних компаній.

На думку Золоторьова, світова економіка вже йде до великого дефолту, що стосується не лише України, а й таких економічно розвинених країн, як США та Західна Європа. “Дефолт України на цьому тлі буде малопомітним”, – додає експерт, підкреслюючи, що загроза дефолту стає глобальним викликом.

Зниження рейтингу сталося після того, як український уряд домовився з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації боргу на суму понад 20 млрд доларів. Це було необхідним кроком для підтримки фінансової стабільності в умовах війни. Однак, навіть за наявності таких домовленостей, рейтингові агентства продовжують оцінювати кредитоспроможність України на дуже низькому рівні.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Я не вважаю себе в праві давати поради Україні, адже я не є її громадянином. Але, на основі того, що я досліджую і обговорюю зі своїми колегами, важливо не фетишизувати членство в НАТО. Це не повинно бути самоціллю,” — підкреслює Лузін.

За словами Лузіна, Україні вже є союзником НАТО і найбільшим отримувачем допомоги від Альянсу. “Українська армія, ще до 2022 року, переходила на стандарти НАТО. Це стосується не тільки зброї, але й освіти та підготовки,” — додає він.

Лузін вказує на приклад Фінляндії та Швеції, які швидко вступили до НАТО завдяки десятиліттям співпраці з Альянсом. “Фінляндія і Швеція вже де-факто були союзниками НАТО, і коли виникла необхідність, вони отримали де-юре статус,” — пояснює експерт.

“Не можна забувати про Боснію і Герцеговину, яка з 2010 року має статус кандидата, але реальних зрушень не відбувається через політичні та економічні труднощі. Найголовніше — це не запрошення вступити, а внутрішні реформи та розвиток,” — зазначає Лузін.

Він також проводить паралелі з іншими країнами, які не є членами НАТО, але мають тісні зв’язки з Альянсом. “Ізраїль і Австралія не є членами НАТО, але це союзники Заходу. Південна Корея і Японія також пройшли довгий шлях економічного та військового розвитку, щоб стати справжніми партнерами США,” — додає Лузін.

Лузін підкреслює, що важливо зосередитися на внутрішніх перетвореннях, а не тільки на формальних аспектах членства.

“Не варто фетишизувати членство в Альянсі чи ПДЧ. Справжня мета — це внутрішні зміни та розвиток,” — резюмує він.

Важливо зосередитися на внутрішніх реформах та перетвореннях, які зроблять країну сильнішою і більш незалежною, незалежно від формального статусу в Альянсі. Це довгий шлях, який потребує значних зусиль, але саме він приведе до справжнього партнерства і безпеки для України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Скандал розгорівся після того, як Оксана Котомкіна опублікувала розслідування про ймовірні порушення в декларації Артема Бояренка, зокрема щодо продажу автомобіля своєму батькові. Після публікації журналістка отримала численні листи від фігуранта розслідування, в яких той вимагав спростування матеріалу. Проте прокурор, за словами Котомкіної, намагався змусити її змінити деталі, які не впливали на основну суть викриттів, ігноруючи при цьому питання стосовно продажу авто.

Ситуація набула більш серйозного обороту, коли у листах, які вона отримала від Бояренка, фігурували її особисті дані — домашня адреса та номер телефону, які не були у відкритому доступі. “Отримавши листа на домашню адресу, я почала задумуватись, що може бути далі: воронка під під’їздом чи дзвінок у двері?”, — написала журналістка, натякаючи на можливі погрози.

Особливої уваги заслуговує те, що, за словами Котомкіної, прокурор пояснив отримання її особистих даних тим, що знайшов номер на російському ресурсі LiveJournal. Це викликало обурення журналістки, оскільки ресурс давно заблокований в Україні, а згадуваний пост був опублікований ще в 2010 році. “Це свідчить про те, що джерело його впевненості в отриманих даних зовсім не російський інтернет-ресурс”, — стверджує Котомкіна.

Журналістка заявила про свій намір звернутися до Офісу Генерального прокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою розслідувати дії Бояренка, щоб з’ясувати, яким чином він отримав її особисті дані та чому посилався на контент російських джерел. Відповідні заяви, за її словами, будуть направлені найближчим часом.