Схеми на митниці крадуть сотні мільйонів гривень з бюджету

Усім чоловікам, що перебувають за кордоном, дуже важливо мати вичерпну інформацію щодо оновлень у наданні консульських послуг у Тимчасових консульських центрах (ТЦК). Міністерство закордонних справ уточнило, що наразі надання консульських послуг чоловікам призовного віку тимчасово призупинено. Проте, після того, як вступить в силу відповідний закон про мобілізацію, вони зможуть знову отримати необхідні документи. Цю важливу інформацію можна знайти на офіційному веб-сайті МЗС.

Починаючи з 24 квітня, українські дипломатичні представництва тимчасово призупинили прийом заяв щодо консульської допомоги для чоловіків віком від 18 до 60 років. Однак, щодо консульських послуг, які наразі доступні, вони включають оформлення документів, необхідних для повернення до України. Згідно з уточненням, призупинення надання консульських послуг є тимчасовим заходом, необхідним для вирішення питань, пов'язаних з військовим обліком чоловіків мобілізаційного віку. Міністерство підкреслює, що дипломатичні представництва ретельно розглядатимуть та оброблятимуть заяви, подані до 23 квітня. Це обмеження введено через можливу перевищену тривалість розгляду заяв до набуття чинності відповідного законодавства.

“Намагаємося забезпечити захист громадян від ситуацій, коли надання послуг неможливе”, – наголошують у МЗС. Після 18 травня чоловіки призовного віку, які оновили військово-облікові дані в ТЦК, знову зможуть скористатися консульськими послугами. Зараз триває розробка механізму оновлення особистих даних для чоловіків, які перебувають за кордоном. Глава МЗС України, Дмитро Кулеба, реагуючи на інформацію щодо припинення надання послуг військовозобов’язаним чоловікам, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною та нагадав про необхідність оновлення особистих даних в ТЦК до ухвалення нового мобілізаційного законодавства.

Загальні висновки до цієї статті такі:

• Міністерство закордонних справ тимчасово призупинило надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном.

• Це рішення пов'язане з введенням тимчасових обмежень у зв'язку з можливими змінами у законодавстві про військовий облік.

• Українські дипломатичні представництва продовжують ретельно обробляти заяви, подані до введення обмежень, а також працюють над розробкою механізму оновлення особистих даних для чоловіків, що перебувають за кордоном.

• Після введення нового законодавства про мобілізацію, чоловіки призовного віку, які оновлять свої військово-облікові дані, знову матимуть доступ до консульських послуг.

• Голова МЗС України, Дмитро Кулеба, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадян від обов'язків перед Батьківщиною та закликав до оновлення особистих даних у Тимчасових консульських центрах.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Одна з основних версій смерті Шевчика – самогубство. За попередніми даними, він міг застрелитися з мисливської рушниці «Сайга». На момент трагедії у Шевчика залишилися дружина та троє синів.

Поліція проводить розслідування на місці події, проте поки що деталі інциденту залишаються невідомими.

Дмитро Шевчик балотувався на посаду мера Кривого Рогу у 2020 році від партії «Слуга народу». На виборах він зазнав поразки, посівши третє місце, поступившись Костянтину Павлову від ОПЗЖ, який згодом став мером. Шевчик набрав 26% голосів, тоді як Павлов отримав 56,97% підтримки виборців.

Цікаво, що Костянтин Павлов також трагічно загинув, за версією поліції, застрелившись. Його смерть викликала суспільний резонанс, оскільки за два місяці після його смерті було знайдено мертвим його брата, який, за інформацією правоохоронців, отруївся. Через місяць після цього повісився його двоюрідний брат.

За інформацією видання, уряд України працює над посиленням обороноздатності держави, зокрема планує збільшити чисельність Збройних Сил. Однак, як зазначається у статті, частина громадян шукає способи уникнути військової служби, вдаючись до нелегальних методів виїзду з країни.

Про це пише The Washington Post.

Оскільки фронтові частини сильно поріділи, Рада ухвалила закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки призовного віку повинні оновити свої особисті дані через інтернет або у військкоматах до 16 липня. Тепер, після закінчення цього крайнього терміну, багато хто очікує масового поширення повісток, зазначає видання.

Деякі чоловіки прагнуть уникнути призову в армію за допомогою юридичних лазівок, наприклад, вступаючи до аспірантури. Так, за офіційними даними, якщо до конфлікту бажання продовжувати вищу освіту виявляли близько 8 тис. осіб, то цього року – понад 246 тис., що призвело до посилення правил прийому.

Інші українці користуються послугами контрабандистів, які постійно підвищують ціни, щоб перейти кордони з Угорщиною, Молдовою або Румунією. Частина втікачів навіть намагаються переплисти річку Тиса, що нерідко закінчується їхньою загибеллю, зазначає видання.

Ці високі витрати і ризики, на які готові піти деякі жителі країни, щоб уникнути призову, висвічують зростаючу напруженість в українському суспільстві. Через два з гаком роки конфлікту народ рішуче підтримує армію, але добровольців стає все менше, підкреслює The Washington Post.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Банк «Альянс» став широко відомий після скандалу, в якому адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов нібито намагався дати хабар детективам НАБУ та прокурорам САП у справі про завдання збитків «Укренерго». Хоча формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, реальним керівником та ляльководом банку є Павло Щербань, який очолює наглядову раду з серпня 2021 року.

Щербань має довгу кар’єру в банківському секторі, працюючи у таких установах, як «Промінвестбанк», «Володимирський», «Південкомбанк» та інших. Однак найбільше уваги привертає його роль в банку «Альянс» та його тісні зв’язки з Ростиславом Шурмою, з яким Щербань, ймовірно, познайомився ще близько десяти років тому під час спільної роботи над схемами.

Згідно з даними відкритих джерел, Шурма та Щербань мають спільні інтереси не тільки в банківському секторі, але й у інших бізнесах. Зокрема, Щербань володіє газовидобувною компанією «Віва Експлорейшн», яка отримала ліцензію на видобуток нафти і газу в Івано-Франківській області. Іншим цікавим активом є нещодавно придбаний елеватор у Хоролі, який, на думку аналітиків, може стати стартовим майданчиком для розширення в аграрну галузь.

Окрім того, Щербань інвестує в ІТ-бізнес, що включає створення багатопрофільної ІТ-команди для обслуговування банківських продуктів і торгових мереж. Ці інвестиції можуть бути частиною стратегічного плану, зокрема, на фоні відомого інтересу Шурми до цифровізації економіки та його конкуренції з віцепрем’єром Михайлом Федоровим.

Попри численні порушення нормативів Національного банку та корупційні скандали, банк «Альянс» не зазнав тимчасової адміністрації. Це може свідчити про наявність тіньової підтримки з боку високопосадовців, таких як Шурма. Проте, як відзначають журналісти, чи дійсно «Альянс» є пріоритетом для Щербаня, чи ці інвестиції є частиною більш широкого венчурного портфеля, залишається питанням.