Схеми на митниці крадуть сотні мільйонів гривень з бюджету

Розслідування журналістів нашого видання розкрило, що Іван Федоров, керівник Запорізької обласної адміністрації, утримує картковий рахунок у російському АТ "МОСКОМБАНК", про що не було зазначено у його деклараціях. Цікавим виявився вибір саме цієї банківської установи в Російській Федерації. "МОСКОМБАНК" — це відносно маловідома фінансова установа з центральним офісом біля Кремля. Хоча, з іншого боку, цей банк має лише 4 банкомати, і про його кінцевих бенефіціарів відомо мало. За нашими джерелами, рідний дядько Івана Федорова колись працював у силових структурах РФ, а пізніше, після виходу на пенсію, став працювати у службі безпеки одного з російських банків. Це може пояснити вибір Федорова саме цього банку для відкриття рахунку.

Не менш цікавими є поїздки Федорова до різних країн, зокрема до Росії, а також до тимчасово окупованої території АР Крим. За даними Держприкордонної служби, з 2014 по 2019 роки Іван Федоров перетнув кордон з Кримом 13 разів, тричі відвідав Москву та двічі — Мінськ. Така "географія" відвідувань виглядає досить дивно для українського посадовця.

Також варто звернути увагу на часті поїздки Федорова до Стамбула, що є традиційним місцем зустрічі російських спецслужбовців зі своїми агентами. За період з 2007 по 2022 роки ми зафіксували 16 таких поїздок Федорова до Стамбула.

У висновку слід зазначити, що виявлення карткового рахунку у російському банку у керівника Запорізької обласної адміністрації, Івана Федорова, підносить ряд серйозних питань та сумнівів щодо його зв'язків та діяльності. Не лише факт відкриття рахунку, а й зв'язки з російськими структурами та тимчасово окупованою територією, а також поїздки до місць, де здійснюються зустрічі російських спецслужб, створюють серйозні обгрунтовані підстави для перевірки Федорова з боку відповідних українських правоохоронних органів. Такі дії посадовця, як відкриття рахунку в російському банку та активні поїздки до зазначених локацій, можуть бути оцінені як потенційно загрозливі для національної безпеки України. Тому, вирішення цього питання вимагає уваги та дієвих заходів з боку відповідних українських владних структур.

Ця новина має величезне значення як для самих звільнених та їхніх родин, так і для українського суспільства в цілому. Повернення кожного полоненого — це не лише особиста перемога, але й важливий крок у процесі відновлення справедливості та підтримки бойового духу нації.

Про це повідомив в своєму Telegram-каналі президент Зеленський.

“Продовжуємо повертати наших людей додому. Ще 95 захисників звільнені з російського полону. Це воїни Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонники.” – написав він.

Також президент подякував усім, хто приймав у цьому участь і дпомагав:

“Вдячний нашій команді, яка займається обмінами, та Об’єднаним Арабським Еміратам – за посередництво в цьому звільненні. Хоч би як складно це було, шукаємо кожного, хто може бути в полоні. Маємо повернути всіх.”

Це 49 воїнів ЗСУ, серед яких є добровольці «повітряного мосту», що летіли на гвинтокрилі на «Азовсталь». Також в їх числі є два пілоти. Звільнили і 21 нацгвардійця, 10 військових моряків, сім тероборонівців, пʼять прикордонників, двох військових з Держспецслужби транспорту і одного оборонця із добровольчого формування територіальної громади.

23 звільнені людини боронили Маріуполь (з них 13 — оборонці «Азовсталі»), Усі інші воювали на Донецькому, Херсонському, Харківському, Луганському та Запорізькому напрямках.

Чимало звільнених потребують тривалого лікування після поранень і хвороб.

Міноборони РФ повідомило, що обмін пройшов за формулою «95 на 95». Допомогу як посередник надали Арабські Емірати (ОАЕ).

Російський омбудсман Тетяна Москалькова заявила, що під час обміну полоненими її апарат зустрівся з представником офісу омбудсмана України. Вони обговорювали «спільні гуманітарні акції».

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зокрема, активіст Дмитро Карташов зазначив, що стаття на Вікіпедії про Максима Денщика та його вбивство, а також фрагмент з погрозами Денщику з боку голови ОДА Івана Федорова зазнала “насильницького редагування”. Також наразі статтю про Максима Денщика поставили на голосування до видалення.

В причетності до інциденту з видаленням сторінки Максима Денщика з Вікіпедії Дмитро Карташов звинуватив Ярослава Гришина та Івана Федорова.

Позицію Карташова підтримали інші активісти Запоріжжя. Зокрема, голова ГО “Роби своє”, що опікується ВПО Ганна Омельченко, зазначила наступне: “Те, що сталося з Максимом Денщиком, дійсно є трагедією не лише для його близьких, але й для всіх свідомих українців, які борються проти олігархічної системи та за справедливість у нашій країні. Коли людина наважується говорити правду і висвітлювати проблеми, навіть знаючи про небезпеку, вона заслуговує на те, щоб її голос не був забутий.”

Нагадуємо, юрист Запорізької міської ради Максим Денщик був застрелений кілером біля під’їзду свого дому у 11 червня 2024 року, а незадовго до смерті Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози “розправи”.

Після вбивства Максима Денщика в Запоріжжі не вводився план-перехоплення, також були зняті всі мобільні блокпости, що ускладнило пошук кілера. За інформацією наших джерел, таке розпорядження силовикам дав особисто Іван Федоров.

Пізніше Запорізькі силовики затримали перших підозрюваних у вбивстві Максима Денщика, всі вони вихідці із Мелітополя та пов’язані з Іваном Федоровим.

За інформацією наших джерел в ГУНП Запорізької області, був затриманий “водій” та встановлена особа “кілера”. Обоє вихідці з ОЗУ “Мелітопольські”, лідером якого є кримінальний авторитет Артур Горобець “Туча”.

В Мелітополі Артур Туча входив до так званого “силового блоку” нардепа Сергія Мінько та Івана Федорова. За повідомленнями ЗМІ, в Мелітополі Туча займався рекетом “під дахом” Івана Федорова, а після захоплення міста росіянами Артур Туча виїхав слідом за Федоровим до Запоріжжя.

Раніше співробітники ГУНП Запорізької області, в рамках кримінального провадження №12024080000000248 від 11 червня 2024 року, за фактом умисного вбивства Максима Денщика, провели обшуки у приміщенні ресторану “LiHoy”, в якому працював один із підозрюваних – В. Зуєв.

Ресторан “LiHoy”, згідно оперативних даних, вважався місцем постійного перебування бійців ОПГ “Мелітопольські” та “базою” Артура Тучі в Запоріжжі.

Кінцевими бенефіціарами ресторану “LiHoy” на 50% є Олександр Леховицер, в кримінальному світі більш відомий як “Ліхой”. Ще 25% належать іншому представнику кримінального світу – главі ОПГ “Арташі” Арташесу Саргсяну, та ще 25% Сапожнікову Едуарду. Юристом ОПГ “Арташі” є скандально відомий запорізький адвокат Ярослав Гришин, компанії якого регулярно виграють тендера на поставку дронів Запорізькій ОВА по завищеним цінам.