П’ятниця, 3 Липня, 2026

Шенгенська зона під загрозою: ЄС закликає до скасування прикордонного контролю

Важливі новини

Скандал довкола “Боріважа”: Коломойський, Боголюбов та “схеми” ПриватБанку

Зерновий термінал “Боріваж” 13 березня було передано в управління АРМА за рішенням суду. Це стало можливим завдяки розслідуванню Бюро економічної безпеки України, яке виявило незаконну передачу терміналу ще у 2016 році. У центрі справи опинилися колишні топменеджери “ПриватБанку”, серед яких Володимир Яценко, а також нерезиденти-засновники юридичних осіб, представники Міністерства юстиції та судді. Очікуються нові підозри […]

The post Скандал довкола “Боріважа”: Коломойський, Боголюбов та “схеми” ПриватБанку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Влада готує нове зростання тарифів

Українська влада знову готується підвищувати тарифи на комунальні послуги. Міністерство економіки прогнозує, що у 2026–2028 роках вартість електроенергії для населення щороку зростатиме на 10–20%. Народний депутат Дмитро Разумков наголосив, що подібні плани ухвалюють в умовах війни, коли 9 мільйонів українців живуть за межею бідності, а борги населення за комуналку вже перевищили 100 млрд грн. «Хтось […]

У столиці створено “Службу енергетичної безпеки”: новий крок до зміцнення міської інфраструктури

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.

Колишній дипломат з України висланий з Угорщини: його підозрюють у шпигунстві

Угорська контррозвідка затримала в Будапешті громадянина України за підозрою у шпигунстві. Про це повідомив журналіст Віталій Глагола з посиланням на місцеві ЗМІ. Інцидент стався в центрі угорської столиці. За свідченнями очевидців, спецслужби зупинили білий автомобіль, витягли з нього чоловіка та силоміць вивезли у невідомому напрямку. Затриманим виявився колишній український дипломат, який вже тривалий час перебував […]

Масштабна спецоперація “Мігрант”: Результати та значення для національної безпеки

З 15 вересня по 1 листопада 2023 року в Україні відбулася масштабна спецоперація під назвою «Мігрант», ініційована Державною міграційною службою України. Її основною метою стало виявлення порушників міграційного законодавства та забезпечення дотримання правил перебування іноземців на території країни. Операція охопила всі регіони України, за винятком зон активних бойових дій та тимчасово окупованих територій, де через безпекову ситуацію проведення таких заходів було неможливим.

Протягом цього періоду в рамках операції було виявлено понад 630 нелегальних мігрантів, багато з яких перебували в Україні без належних документів або з порушенням вимог міграційних норм. Це свідчить про важливість посилення контролю за міграційними потоками, особливо в умовах складної геополітичної ситуації. Окрім виявлення нелегальних мігрантів, операція мала за мету запобігти новим порушенням у сфері трудової міграції, а також зменшити ризики пов’язані з нелегальним працевлаштуванням та соціальними виплатами, які можуть бути спрямовані на осіб, що перебувають в Україні незаконно.

За даними ДМСУ:• 550 осіб зобов’язали примусово повернутися до країн походження;• 85 порушників примусово видворили за межі України;• 63 іноземців розмістили у пунктах тимчасового перебування;• 941 іноземцю заборонено в’їзд в Україну.

Найбільше серед виявлених порушників — громадяни Азербайджану (24,4%), Молдови (15,1%) та Російської Федерації (11,8%). Також до списку потрапили вихідці з Узбекистану (6,3%), Вірменії (5%), Грузії (4,6%) та Колумбії (4,3%).

Операція «Мігрант» проводилася відповідно до наказу ДМСУ від 12 вересня 2025 року №245. Участь у ній взяли представники Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державної служби з питань праці, Міністерства освіти і науки та інших органів виконавчої влади.

Завдяки взаємодії між структурами вдалося виявити масштабні схеми порушення правил перебування в Україні та забезпечити законне повернення іноземців до країн походження.

У ДМСУ наголошують, що боротьба з нелегальною міграцією є постійним завданням, особливо в умовах воєнного стану, коли безпека державного кордону та контроль за пересуванням осіб набувають особливої ваги.

Європейська Комісія вимагає від країн-членів Європейського Союзу поступового зняття тимчасового прикордонного контролю в межах Шенгенської зони, зокрема в Німеччині та інших державах, які досі підтримують ці обмеження. У Брюсселі підкреслюють, що існуюча практика все більше суперечить принципам вільного пересування, закріпленим у Шенгенській угоді, і потребує поетапного згортання.

Як повідомляє німецьке видання Spiegel, Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер зазначив, що зменшення прикордонного контролю в дев'яти країнах ЄС, де він продовжує діяти, є "можливим і доцільним", включаючи Німеччину. За його словами, нинішня ситуація не виправдовує тривале збереження внутрішніх бар’єрів, оскільки міграційний тиск у регіоні зменшується, а механізми контролю посилюються.

Бруннер також вказав на суттєве зниження кількості біженців, що прибувають до ЄС, в порівнянні з попередніми роками, що, на його думку, дає змогу відновити нормальне функціонування Шенгенської системи без постійних перевірок на внутрішніх кордонах. Попри це, він визнав, що уряди держав мають право враховувати питання безпеки, але підкреслив, що ці ризики вже значною мірою компенсуються іншими інструментами на рівні ЄС, зокрема посиленням контролю на зовнішніх кордонах Союзу.

Внутрішні політичні дебати в країнах ЄС, однак, залишаються напруженими. Уряди ряду держав, таких як Німеччина та Австрія, протягом останніх років неодноразово відновлювали або продовжували прикордонний контроль, аргументуючи це необхідністю боротьби з нелегальною міграцією та потенційними загрозами безпеці.

Німеччина активно підтримує ці заходи і вже тривалий час контролює окремі ділянки кордону, що викликає суперечки як усередині країни, так і на рівні ЄС. Критики вказують на ризик розмивання принципу безкордонної європейської зони.

Крім того, ситуацію ускладнюють рішення німецьких судів, які нещодавно визнали незаконними деякі прикордонні перевірки між Німеччиною та Люксембургом. Це стало частиною низки судових постанов, які ставлять під сумнів легітимність тривалого контролю, раніше аналогічні рішення стосувалися перевірок на кордоні з Австрією.

У відповідь на заклик Єврокомісії міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт 4 червня наголосив на необхідності збереження діючих прикордонних перевірок для забезпечення національної безпеки. Він підкреслив, що їхнє передчасне скасування може створити додаткові ризики для країни.

Таким чином, між Європейською Комісією та урядами деяких країн-членів ЄС спостерігається чітке розходження в підходах до майбутнього Шенгенської зони. Брюссель прагне повернення повної свободи пересування, тоді як національні уряди дотримуються обережної позиції, ставлячи безпеку на перше місце.

Експерти зазначають, що подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності ЄС знайти компроміс між прагненням до єдиної безкордонної Європи та необхідністю окремих держав посилити контроль над міграцією і внутрішньою безпекою. Відсутність такого компромісу може призвести до розширення практики тимчасових внутрішніх кордонів, що змінить первісну концепцію Шенгенської системи.

Останні новини