Понеділок, 31 Серпня, 2026

Шевченківська премія: оголошено номінантів цього року

Важливі новини

Вибух на складі боєприпасів у Донецьку: тривала детонація вражає

У ніч на 13 липня в тимчасово окупованому Донецьку...

ЄС посилив видачу віз росіянам: Франція лідирує попри війни та санкції

У 2025 році держави Європейського Союзу відзначили збільшення видачі...

Шокуюче розслідування у Костянтинівці: жінці повідомили про підозру в жорстокому поводженні з дітьми та приховуванні тіла померлої доньки

У Костянтинівці правоохоронці встановили обставини резонансної справи, у якій 58-річну місцеву жительку підозрюють у тому, що вона протягом 18 років зберігала тіло власної померлої доньки у квартирі. За даними прокуратури Донецької області, під час слідства з’ясувалося, що жінка впродовж багатьох років проявляла жорстокість щодо дітей і не забезпечувала їм навіть мінімальних умов для існування.

Слідчі встановили, що сім’я проживала у занедбаному помешканні, де не було електрики, опалення, води та елементарних санітарних можливостей. Помилка у догляді за дітьми була системною: умови в квартирі становили загрозу для їхнього життя та здоров’я. У таких нелюдських обставинах мати жила разом із двома доньками, одна з яких багато років тому померла, а тіло залишалося у житлі без поховання.

Старша донька померла у грудні 2006 року у віці 22 років. Мати вирішила не повідомляти про смерть ні медиків, ні правоохоронців, а залишила тіло у квартирі, час від часу обмиваючи та переодягаючи його. Молодшій доньці підозрювана говорила, що сестра лише спить, і забороняла розповідати про подію, змушуючи дитину спати поруч із тілом.

Лише у 2025 році, після переїзду до іншого міста, молодша донька розповіла адвокатам про страшну подію. Під час обшуку у квартирі матері правоохоронці виявили муміфіковані останки, які пролежали там близько 18 років.

Жінку підозрюють у злісному невиконанні обов’язків щодо догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, та у нарузі над тілом померлої особи (ст. 166, ч. 1 ст. 297 КК України). Підозрювану направлять на психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану.

Аналіз загибелі українських бійців у битві під Кринками: Військові розглядають подробиці, особи загиблих наразі невідомі

Представниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк розкрила, що розслідування щодо трагедії з українськими військовополоненими в районі села Кринки Херсонської області продовжується, а також ведеться ідентифікація загиблих захисників. У своїй заяві вона підкреслила, що аналіз відео, що стало доступним у мережі, ускладнений, однак експерти, включаючи поліцейських, вже працюють над ним. За її словами, внаслідок цієї трагедії Україна звернулася за підтримкою до міжнародних організацій, зокрема до ООН та МКЧХ.

Гуменюк наголосила на тому, що подібні випадки страти беззбройних військовополонених вже неодноразово мали місце, і всі вони документуються для подальшого кримінального провадження. Вона відзначила, що опубліковане відео свідчить про те, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, не зважаючи на безуспішні атаки. Навіть при великій кількості штурмів, які іноді досягали 16 за добу, вони зазнали значних втрат у особовому складі, але не змогли досягти своєї мети.

"Росіяни намагаються шукати способи витіснення ЗСУ з їхнього плацдарму, однак їхні спроби наразі безуспішні", — зазначила Гуменюк. "Вони зараз здійснюють у середньому лише п'ять-шість штурмів на добу, проте досі не вдається застосувати бронетехніку в бойових діях".

У результаті аналізу подій, пов'язаних з трагедією у районі Кринок Херсонської області, можна зробити кілька висновків. По-перше, розслідування цього події триває, і ідентифікація загиблих українських військових є одним із пріоритетів. По-друге, Україна активно звернулася до міжнародних організацій для отримання підтримки у з'ясуванні обставин цієї трагедії.

За результатами аналізу відеоматеріалів стало очевидно, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, хоча намагалися застосовувати інтенсивні військові дії. Їхні спроби збільшити кількість штурмів та відступні дії виявилися неефективними, що свідчить про відсутність успіху у їхній стратегії в цьому регіоні.

Зазначається, що російські сили продовжують шукати способи витіснення українських військових, проте поки не досягли бажаного результату. Це свідчить про стійкість та високу бойову готовність Збройних Сил України в цьому районі, що зберігає оборону та контролює ситуацію на фронті.

Арешт сина посолки України в Болгарії: деталі та реакція родини

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.

Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив список культурних діячів, номінованих у восьми категоріях, що пройшли до третього туру конкурсу. Підбиття підсумків відбудеться у березні, коли з цих кандидатів буде обрано переможців, які отримають найвищу державну нагороду за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.

Зміни в номінаціях та нові правила

2024 рік приніс кілька нововведень, зокрема додавання нової категорії – “Декоративно-прикладне мистецтво”, що стало логічним кроком у відображенні ширшого спектру культурної діяльності в Україні. Проте, не обійшлося й без змін у вже існуючих номінаціях. Так, в категорії “Театральне мистецтво” з переліку претендентів були виключені дві вистави: опера “Діалоги кармеліток” Василя Вовкуна та вистава “Червона рута” Максима Голенка. Причина виключення “Діалогів кармеліток” пов’язана з порушенням термінів подачі заявок – прем’єра відбулася після встановленого граничного терміну.

Номінанти Шевченківської премії 2024

У категорії “Література” до третього туру потрапили роботи таких авторів, як Юрій Іздрик, Світлана Поваляєва, Мар’яна Савка та інші. Їхні твори охоплюють різноманітні жанри та теми, від поезії до прози, що дозволяє чітко відобразити широту літературного процесу в Україні.

В категорії “Літературознавство та мистецтвознавство” презентовано видання, що присвячені історії української літератури та її зв’язкам з іншими культурними традиціями, зокрема, робота Валерія Бітаєва, Владислава Корнієнка та Юрія Мосенкіса, яка розкриває багатовікову літературну спадщину України.

Публіцистика та журналістика представлена роботами Олександра Зінченка та Павла Казаріна, що висвітлюють важливі історичні та соціальні процеси, важливі для сучасного розвитку країни.

У сфері “Музичного мистецтва” цього року на премію подані такі знакові колективи та особистості, як гурт “Пиріг і Батіг” з альбомом “Зелений” та композитори Богдана Півненко і Олексій Шимко, чия музика залишає глибокий слід у культурному житті України.

Візуальні мистецтва традиційно привертають увагу вітчизняних та міжнародних глядачів своїми унікальними та емоційно насиченими творами. Виставка Віри Баринової “Крик мовчання” та інші роботи українських художників відображають складні соціальні та політичні теми, актуальні для нашого часу.

Кіномистецтво в цьому році відзначається повнометражним фільмом “Довбуш” Олександра Саніна, який уже став знаковим явищем у українському кінематографі.

Переможці будуть оголошені в березні

Усі ці талановиті митці продовжують рухатися до перемоги в одній з найпрестижніших національних премій, яка визнана не лише в Україні, але й за кордоном. Вручення Шевченківської премії традиційно відбудеться до 9 березня – Дня народження великого українця Тараса Шевченка.

Кандидати, які дійшли до цього етапу, вже здобули значну підтримку серед культурної спільноти та громадськості. Премія є важливою відзнакою, що підкреслює не лише майстерність митців, але й їхній внесок у збереження та розвиток національної ідентичності та культури України.

The post Шевченківська премія: оголошено номінантів цього року first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини