Ще одна українська страва стала об’єктом культурної спадщини

Наталія Могилевська продовжує доводити, що вік не визначає межі жіночності та самовираження. Сучасна співачка, яка активно проживає період материнства, демонструє силу, впевненість і почуття гумору, які не втрачаються з роками. У новому відео в соціальних мережах Могилевська вразила шанувальників своєю вражаючою трансформацією: два кардинально різні образи з’єдналися в одній історії, показуючи, що різноманіття – це не лише мода, а й спосіб мислення.

На початку ролика артистка постає в кумедному та трохи зухвалому образі: величезна чорна перука, яскраво-рожева шуба та насичений макіяж створюють відчуття театральної гри. Цей образ, водночас іронічний, і сміливий, підкреслює готовність сприймати життя з гумором і не боятися бути собою. Контраст між зовнішньою яскравістю та внутрішньою гармонією додає відео особливого шарму та емоційної глибини.

Втім уже за мить на екрані з’являється зовсім інша Наталія — гламурна, впевнена і зваблива. Співачка постає в обтислій золотій сукні з паєтками та чорним мереживним ліфом, що підкреслює фігуру. Образ доповнюють масивне намисто, грайливий настрій і впевнена подача.

Контраст між двома образами Могилевська підкреслила лаконічним підписом:«50 років можуть виглядати по-різному, чи не так?»

Відео викликало активну реакцію колег і підписників. Зокрема, акторка Ольга Сумська з гумором зауважила, що навіть у першому, жартівливому образі співачка виглядала привабливо.

Цим перевтіленням Наталія Могилевська ще раз дала зрозуміти: у 50 можна бути елегантною або кумедною, гламурною або зухвалою — і не обирати щось одне. Головне — дозволяти собі бути різною і отримувати від цього задоволення.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Beatles ’64” від Disney+ розповідає про те, як “Бітлз” відвідали США у 1964 році, і розкриває унікальні деталі їхнього історичного візиту.

Новий документальний фільм про славетну “ліверпульську четвірку” йде схожим шляхом, як і попередній трисерійний документальний фільм Пітера Джексона “The Beatles: Get Back”. Тоді Джексон використав деякі ніколи раніше не бачені кадри і таким чином створив безпрецедентну близькість до гурту, який шанують і донині.

“Бітлз 64” повертає глядачів до року, коли Джон, Пол, Джордж і Рінго вже підкорили Європу і почали “штурм” США. Їхній виступ на “Шоу Еда Саллівана” дивилися 73 мільйони американців біля своїх телевізорів. Згідно з газетами того часу, заснованими на вимірюваннях Нільсена, трансляція мала найвищий рейтинг в історії на телебаченні Нью-Йорка.

На хитких чорно-білих кадрах видно, як четверо блідих молодих людей у піднесеному настрої продираються крізь екстатичний натовп. Продюсер Мартін Скорсезе та режисер Девід Тедескі відреставрували його у компанії Пітера Джексона.

Як стверджує Spiegel, ефект повністю відрізняється від психоделічних, барвистих інтер’єрних кадрів.

“Бітлз 64” – чудовий фільм, тому що він переносить у саме серце цього емоційного урагану, в якому невиразне відчуття визволення змішувалося з чистим бажанням чогось нечувано нового.

Деякі цікаві факти

Коли учасники The Beatles прибули до Вашингтона, округ Колумбія, квартет запросили до британського посольства, щоб привітати їх із вечіркою. Посол тепло прийняв їх, однак кажуть, що персонал, який працював у британському посольстві, ставився до них інакше.

Вони називали їх образливими словами та не шанобливо ставилися до музикантів.

Насправді, у документальному фільмі сказано, що Джордж Гаррісон був вражений тим, що сталося, і ледь не заплакав.

“Ми більш-менш звикли до цього. “Ми — люди робітничого класу”, — сказав Пол Маккартні. “Ви уявляєте, що вони будуть дивитися на вас зверхньо, ​​але знаєте що? Нам було наплювати. Вони працювали в посольстві, ми були в турі, розкачували”.

11 лютого 1964 року “Бітлз” вперше виступили у Сполучених Штатах. Концерт відбувся у вашингтонському Колізеї і пройшов з аншлагом.

Режисер Девід Лінч, тоді ще підліток, зізнався в документальному фільмі, що, хоча він любив рок-н-рол, він не знав, що став свідком історичної події для гурту та музики. “Це було так голосно, що не можна було повірити. Це було феноменально – зізнався режисер.

Пол, Джон, Джордж і Рінго були обмежені чотирикутною сценою, що нагадувала боксерський ринг, повністю оточеною очікуючим натовпом.

Під час виступу планування простору змушувало їх різко повертатися, причому Старр виконав особливо вражаючий рух: йому довелося з силою переставити свою круглу барабанну установку, щоб стати обличчям до глядачів з протилежного боку імпровізованої сцени.

Документальний фільм “Beatles ’64” вже доступний у каталозі Disney+

За даними журналістського розслідування, опублікованого в "Українській правді", виникли припущення про можливий вплив особистих зв'язків Владімірова на процес отримання контрактів у будівельній та оборонній галузях.

За даними журналістів, 37-річний Владіміров офіційно володіє київським рестораном грузинської кухні “Сапераві”, який нібито не приносить прибутку. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він робив знімки у військовій формі. У мобільному застосунку Getcontact його номер зберігається як “Кличко гуманітарка”, “Відкат от тендера”, “Кличко. Цемент” тощо.

Журналісти також зазначають, що Владіміров має дружні стосунки з мером Києва Віталієм Кличком, про що свідчить його активність у соціальних мережах.

У 2023 році, під час війни між Україною і Росією, у Владімірова значно збільшилась кількість нових автомобілів преміумкласу. Зокрема, у червні він придбав спорткар Lamborghini Huracan, а у вересні — позашляховик Range Rover останньої моделі.

За інформацією джерел УП, Владіміров заробляє на державних будівельних підрядах у Києві, використовуючи свої зв’язки з мером столиці. Також він отримує прибуток в оборонній сфері завдяки дружнім стосункам свого батька з Олексієм Петровим, керівником державної компанії-спецекспортера зброї Головного управління розвідки Міноборони України.

Журналісти УП ідентифікували одного з найближчих друзів Владімірова — Дмитра Половка, чия мати володіє компанією (ДСЗ), яка після початку вторгнення РФ почала вигравати багатомільйонні тендери в Києві. За даними з публічних баз, у 2022 році компанія матері Половка отримала приблизно 7 млн гривень за контрактами, у 2023-му — близько 50 млн гривень, а у 2024-му — 50 млн гривень лише за перше півріччя.