Ще один колишній чиновник покинув Україну

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нагороджені фільми Головну нагороду фестивалю — Гран-прі та «Скіфського оленя» — отримала українська стрічка «Медовий місяць». Вона також здобула грошову премію в розмірі 5000 доларів. Найкращим фільмом Міжнародного конкурсу стала робота «Все, що ми уявляємо як світло» режисерки Паял Кападії з Франції, Індії, Нідерландів та Люксембургу, яка отримала «Скіфського оленя» та 2000 доларів.

У категорії короткометражного кіно перемогла українська стрічка «Ми хочемо тут жити» режисерки Александріни Туркан, яка отримала 2000 доларів та «Скіфського оленя». У студентському конкурсі найкращими стали два фільми: «Як метелик» ізраїльської режисерки Іріс Ґершон Наґар та польська стрічка «Бася: Три короткі історії» Матеуша Петрака. Їх також відзначили грошовою премією у 2000 доларів.

Перемогу в документальному конкурсі здобув фільм «Квіти України» режисерки Аделіни Борець, що отримав 2000 доларів. Програма TEEN SCREEN відзначила фільм «Переможці» німецької режисерки Золеен Юсеф, який також отримав 2000 доларів. Переможцем національного конкурсу короткометражних фільмів стала українська стрічка «Лелеки завжди повертаються додому» режисерки Ґали Козютинської.

Про фестиваль Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» започаткували в 1970 році як майданчик для розвитку молодих кінематографістів. У конкурсній програмі беруть участь дебютні повнометражні та короткометражні стрічки, а також документальні фільми з усього світу.

Фестиваль тривав 9 днів, з 26 жовтня до 3 листопада, і зібрав близько 6 тисяч глядачів. Загалом було показано 123 фільми з 44 країн. До Києва завітали 30 іноземних гостей і понад півсотні представників кіноіндустрії, що стало символом підтримки України в умовах війни.

На міжнародній арені відбуваються важливі події, які демонструють солідарність провідних держав світу з Україною. Японія, як одна з ключових країн "Групи Семи" (G7), оголосила про свої наміри надати Україні значну фінансову підтримку.

Рішення про надання кредиту було ухвалене після саміту G7, що відбувся в Італії в червні. У рамках цього пакету фінансування Сполучені Штати та Європейський Союз зобов’язалися надати по $20 мільярдів, тоді як Японія, Велика Британія та Канада розподілять решту $10 мільярдів. Ініціатива має на меті реалізацію до кінця поточного року.

Варто зазначити, що Франція, Німеччина та Італія можуть не долучитися до цього кредитного проекту, оскільки ЄС уже реалізує схожу програму підтримки.

Міністри фінансів та керівники центральних банків країн G7 обговорять дане питання на майбутній зустрічі у Ріо-де-Жанейро з колегами з G20. Ця угода виникла на фоні занепокоєння з приводу можливого зниження підтримки України з боку союзників, зокрема в контексті зростаючої “втоми України”.

Японія та візовий режим

Крім фінансової підтримки, Японія також спростила візовий режим для громадян України з 24 червня, що має на меті сприяння культурному обміну, комерційним відносинам та підтримці відновлення України.

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, наголосив на об'ємному звіті, складеному із понад 250 сторінок, що містить докази неприпустимих нападів на УПЦ, її храми та духовенство. Він відверто засудив законопроект 8371, який, на його переконання, є проявом мови ненависті та загрозою для релігійної свободи. Амстердам закликав уряд України припинити розгляд цього законопроекту та об'єднати суспільство, замість поділу його на частини.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та активно відстоює інтереси України. Церква відмовляється від ідеології "русского мира" та визначає свою позицію як сприяння будівництву "божого миру". Амстердам навіть цитував митрополита Київського Онуфрія, який чітко заявив про відмову від будь-яких концепцій "русского мира".

Крім того, адвокат закликав до підтримки України з боку США, підкреслюючи критичне значення такої підтримки для обох країн. Він висловив занепокоєння щодо міжнародного співтовариства та його відносин з США після подій в Кабулі та Києві, питаючи, чи буде можливим довіряти Америці після таких обставин.

У висновку важливо підкреслити наступні аспекти:

• Звіт, складений адвокатом Робертом Амстердамом, свідчить про серйозність ситуації з порушеннями прав Української православної церкви (УПЦ), її храмів та духовенства. Обсяг звіту, понад 250 сторінок, свідчить про масштабність проблеми та потребу уважного розгляду з боку уряду.

• Заява про неприпустимість законопроекту 8371 є важливим кроком у захисті релігійної свободи та уникненні подальшої політизації цього питання. Адвокат чітко висловив свою позицію, наголошуючи на необхідності об'єднання суспільства та захисту прав індивідуумів.

• Важливість акценту на незалежності УПЦ від Московського патріархату та підтримці держав