Що малося на увазі під “неядерним стримуванням” в плані Зеленського

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами Ісаєвської, Ігор Головань, народжений у 1968 році, на початку червня був визнаний Військово-лікарською комісією (ВЛК) Шевченківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки непридатним до військової служби. Причиною виключення з військового обліку стали розлади зору та гіпертонічна хвороба III стадії, відповідно до додатків до наказу Міноборони №402. Наразі висновок направлений до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони.

Також, як повідомила Ісаєвська, брат Ігоря Голованя — Микола, народжений у 1972 році, ховається від органів територіальних центрів комплектування та не з’явився на ВЛК у Шевченківському районі Києва. Син Голованя — Володимир, народжений у 1990 році, також не пройшов військово-лікарську комісію. Чоловік сестри Ігоря Голованя, Євген Шелякін, 1977 року народження, також перебуває в розшуку органами територіальних центрів комплектування і ухиляється від проходження ВЛК.

За словами Олени Ісаєвської, найближчими днями вона планує звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів.

Ігор Головань відомий як адвокат Петра Порошенка, підозрюваного у державній зраді, а також як захисник Олександра Шепелєва, засудженого за умисні вбивства. Зазначається, що від мобілізації також ховаються діти Петра Порошенка.

На важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році, звернула увагу віцепрем’єр-міністрка із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Цей напрямок є ключовим для забезпечення стабільності та процвітання країни, адже сільське господарство не лише забезпечує продовольчу безпеку, але й є сильним стимулом для економічного зростання та розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року передбачає комплексний підхід до вирішення проблем галузі, зокрема, стимулювання інновацій, підвищення ефективності виробництва, розвиток сільського туризму та підтримку малого та середнього сільського бізнесу. Важливою складовою стратегії є також збереження та відновлення природних ресурсів, зокрема, ґрунтів та водних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Зусилля уряду спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку агросектору, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі практики. Партнерство з міжнародними організаціями та країнами-партнерами також є важливим аспектом стратегії, оскільки спільна діяльність сприятиме обміну досвідом та технологіями, а також відкриє нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Ольга Стефанішина підкреслила, що успішна реалізація стратегії потребує комплексного підходу та спільних зусиль всіх галузей влади, бізнесу та громадськості. Тільки таким чином Україна зможе зберегти своє лідерство на світовому аграрному ринку та забезпечити стабільний та процвітаючий розвиток сільських територій до 2030 року.

Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.