Субота, 13 Червня, 2026

Що насправді руйнує українську енергетику – Андріан Прокіп

Важливі новини

Німеччина постачатиме Києву засоби для ударів по тилу РФ

Україна вже найближчим часом отримає перші далекобійні засоби, які дозволять уражати цілі в глибині російської території. Про це заявив генерал Бундесверу Крістіан Фройдінг в інтерв’ю німецькому телеканалу ZDF. За його словами, фінансування цього нового пакету військової допомоги повністю бере на себе уряд Німеччини. Йдеться про постачання сотень одиниць озброєння, перша частина якого буде доставлена вже […]

Бої на підступах до Торецька

Військові аналітики відзначають, що ці населені пункти мають стратегічне значення для контролю над прилеглими територіями. Українські захисники демонструють стійкість та професіоналізм, стримуючи натиск противника.

За інформацією пабліка, росіяни продовжують насичувати живою силою приватну і багатоквартирну забудову в цих населених пунктах.

Deep State припускає, що найближчим часом армія РФ зосередить основні сили для захоплення териконів шахти імені Артема і шахти «Північна», а надалі вже спробує зайти в місто, а контроль над відвалами дасть значну перевагу.

«По самому Торецьку б’є ворожа артилерія і КАБи. Завдання зрозуміле – завдати максимальних пошкоджень забудові, щоб полегшити штурмові дії. Початок битви за Торецьк є питанням найближчого часу. На жаль, поки немає успішного рецепта, як протистояти такій кількості піхоти без втрат позицій», – пише паблік.

Deep State також попереджає, що після окупації Залізного росіяни можуть спробувати вдарити в тил українському угрупованню в Нью-Йорку.

«Це не тільки погіршить умови для оборони селища, а й поставить під загрозу сили, що оточують на схід», – пише паблік.

ТікТок на війні: як соцмережа стала інструментом російської пропаганди

Блокування TikTok — не просто питання національної безпеки. Це, за словами українського військовослужбовця Станіслава Бунятова, — лікування інформаційного простору України. У час, коли триває повномасштабна війна, платформа, яка здається розважальною, може перетворюватись на поле ідеологічної битви — і ворог на цьому полі добре озброєний. На період війни, блокування ТікТок — це лікування інформаційного простору України. […]

Сполучення епох: фотовиставка у Лондонському музеї про Київ-2022 та Лондон-1940

"Заховані під землею: порівняння фотовиставки про підземні укриття в Україні та Лондоні" — це заголовок, який описує фотовиставку, що відбулася в Лондонському музеї транспорту. Експозиція об'єднала 70 фотографій з архівів, де лондонці приховувалися від бомбардувань Люфтваффе під час Другої світової війни, та сучасні зображення мешканців України, які вимушені захищатися в метро від російських атак.

• Фотовиставка "Луна "бліцу": підземні укриття в Україні та Лондоні" у Лондонському музеї транспорту збирає 70 фотографій, що порівнюють підземні укриття у Лондоні під час Другої світової війни та сучасні умови в Україні під час російської агресії.

• Експозиція показує подібні ситуації, коли населення змушене ховатися в метро від ворожих атак, незважаючи на історичний та часовий розрив.

• Фотографії дають можливість порівняти дві епохи та зрозуміти, як військові конфлікти впливають на життя цивільного населення та способи, якими вони захищаються.

• Ця фотовиставка нагадує про важливість міжнародного співробітництва та підтримки мирних жителів під час воєнних конфліктів.

Скандал навколо акторів Андрія Федінчика та Наталки Денисенко: що стоїть за чутками і звинуваченнями?

У мережі вже тривалий час циркулюють скріншоти коментарів, у яких актор Андрій Федінчик звинувачував свою колишню дружину, акторку Наталку Денисенко, у романі з чоловіком на ім’я Юрій. За словами Федінчика, ці події нібито відбувалися в той час, коли він перебував на фронті, захищаючи країну. Чутки про ці звинувачення швидко поширилися в інтернеті, привертаючи увагу численних шанувальників і медіа. Проте чи є в цих звинуваченнях правда, і що стоїть за емоційними публікаціями колишнього чоловіка акторки?

Не так давно в ефірі програми «ТУР Зірками» на Люкс ФМ ведуча Наталія Тур вирішила напряму запитати Наталку Денисенко про ці скандальні коментарі та звинувачення. Ведуча запитала акторку, що вона думає про ці чутки і чому вона вирішила видалити коментарі, які стали об'єктом великої уваги. Наталка відповіла досить спокійно, наголосивши на тому, що ситуація є особистою і вона не бажає виносити подібні питання на публіку.

Денисенко зазначила, що вдячна Андрію за їхні стосунки і розуміє його емоції. За її словами, розлучення досі болюче: «Ми вже пів року як розлучені, і це досі болючий процес. Люди думають, що якщо жінка подає на розлучення, їй не боляче. Але це не так. Іноді його накриває, я розумію».

Акторка також пояснила, хто такий Юрій. За її словами, це близький друг та модель ювелірного бренду UNA, який вона заснувала. Денисенко пообіцяла, що фото з ним у рекламній кампанії неабияк заінтригують публіку.

Щодо романів вона сказала прямо: «Про особисті стосунки говоритиму лише тоді, коли на руці з’явиться овальний діамант. Усе інше не повинно нікого обходити. Я дуже яскрава особистість, тригер для багатьох. Усім цікаво: а з ким же Наталка Денисенко спить? Стільки романів, скільки приписують мені, не приписують жодній іншій актрисі».

Таким чином акторка спростувала чутки про романтичний зв’язок із Юрієм і підкреслила, що її життя після розлучення з Федінчиком — це насамперед особистий простір, який вона не готова перетворювати на серіал для публіки.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Останні новини