П’ятниця, 16 Січня, 2026

Що означає статус у «Резерв+»: пояснення для військовозобов’язаних

Важливі новини

Фронтмен ТІК Віктор Бронюк звільнився з лав ЗСУ

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Бронюк приєднався до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і його служба тривала понад рік. Співак активно служив у 120-й бригаді Вінницької ТРО, а пізніше був відряджений до підрозділу “Дністер” у відділ логістики. Проте нещодавно він прийняв рішення завершити свою службу і пояснив, що має важливу причину для цього.

За словами артиста, його батько переніс інсульт і зараз є людиною з інвалідністю першої групи. Як син, Віктор відчуває обов’язок доглядати за рідною людиною, що й стало основною причиною його звільнення з армії. Він підкреслив, що мав би можливість не йти на службу, проте вирішив виконати свій обов’язок перед країною у складний час.

“Я звільнився, у мене батько інвалід першої групи. Він переніс інсульт. Я теоретично міг і не йти. Такий був час, я прослужив рік і два місяці, і як би ситуація вимагала трішки більше часу приділяти,” – розповів Віктор Бронюк в інтерв’ю для програми “Ранок у великому місті”.

Незважаючи на своє звільнення, Бронюк продовжує підтримувати українських військових та волонтерити, надаючи допомогу своїм побратимам. Артист також залишається активним у громадському житті та неодноразово виступає з критикою тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед країною в цей непростий час.

Тимур Ткаченко вийшов із наглядової ради «Укрпошти»

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко офіційно залишив склад наглядової ради АТ «Укрпошта». Про своє рішення він повідомив 1 червня на своїй сторінці у Facebook, пояснивши це необхідністю повністю сконцентруватися на керівництві столицею в умовах воєнного стану. «Наразі мій шлях на посаді члена наглядової ради “Укрпошти” завершився. Я повністю зосереджений на роботі для Києва […]

Причини збільшення корупційних скандалів у ЗСУ: аналіз НАЗК

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Артем Ситник висловив свої коментарі щодо зростання корупційних ризиків у Збройних силах внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Він наголосив, що війна завжди призводить до збільшення корупційних ризиків, навіть у тих сферах, де рівень корупції в мирний час був низьким. Ситник пояснив зростання корупції у Збройних силах значним збільшенням бюджету, який став найбільшим з початку повномасштабного вторгнення. Проте він відзначив, що основний пріоритет полягає в тому, щоб запобігти корупції в армії, щоб не створювати підстав для російської пропаганди, яка стверджує, що в Україні все корумповано та розкрадається. Також він зауважив, що роботу правоохоронних органів можна вважати досить ефективною, оскільки вони виявляють корупцію, що свідчить про певний прогрес у зниженні корупційних ризиків. Щодо скандалів, пов’язаних із закупівлями у Збройних силах, слідчі викрили справу про оборудки з закупівлями одягу та білизни, а також корупційну схему придбання боєприпасів. Відповідні особи знаходяться під слідством або вже підлягли арешту.

• Війна із Російською Федерацією призводить до збільшення корупційних ризиків у Збройних силах України, навіть у тих сферах, де рівень корупції раніше був низьким.

• Збільшення бюджету Збройних сил, обумовлене вторгненням Росії, сприяє появі нових корупційних можливостей.

• Основним пріоритетом є запобігання корупції в армії для уникнення використання цього факту російською пропагандою для дискредитації України.

• Діяльність правоохоронних органів показує певний прогрес у боротьбі з корупцією, що свідчить про ефективність їхньої роботи.

• Слідчі вже виявили деякі корупційні схеми у закупівлях у Збройних силах та проводять розслідування, що дозволяє надіятися на подальше зменшення корупційних ризиків.

Український олімпієць критикує Сергія Бубку за участь у нагородженні росіянки

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На поведінку Бубки звернув увагу український скелетоніст-олімпієць Владислав Гераскевич на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, ексочільник НОК родом з Донбасу з посмішкою тиснув руку переможниці багатоборства у художній гімнастиці Дар’ї Варфоломєєвій.

Новоспечена чемпіонка формально представляла Німеччину, хоча насправді народжена в Росії, не засуджувала публічно війну проти України та порушувала законодавство, виступаючи на змаганнях в окупованому Криму. Також серед її світлин знайшли ту, на якій Варфоломєєва позує на тлі мапи з включеними до складу РФ окупованими українськими регіонами.

Гераскевич назвав спортивного чиновника “чортом” і закликав виключити його з НОК та позбавити звання Героя України.

Колишній очільник НОК України Сергій Бубка нагороджує Дар’ю Варфоломеев

Ірину Фаріон поновлено на посаді професорки “Львівської політехніки” після судового спору

Професорка Ірина Фаріон, відома своєю великою вагою в наукових та освітянських колах, вновила свою посаду в Львівській політехніці. Ця радісна новина була оголошена кафедрою української мови Національного університету "Львівська політехніка", що є яскравим свідченням високого довіри та визнання з боку університетського співтовариства. Ірина Фаріон відома своєю пристрасністю до вивчення та пропаганди української мови та культури, а також своїм професійним підходом до наукової діяльності. Її повернення до академічного середовища Львівської політехніки сприятиме подальшому розвитку освіти та науки в Україні, збагачуючи її культурний і інтелектуальний потенціал.

У їхньому повідомленні звучить вітання для Фаріон: “Щиро вітаємо пристрасну мовознавчиню, віддану націоналістку та відважну Ірину Фаріон з її поверненням до нашої катедральної родини! Зичимо вкотре: від книги – до книги, від мети – до мети, від перемоги – до перемоги!”.

Варто згадати, що Фаріон програла судовий спір про поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Суд вважає неприпустимими прояви нетерпимості до військовослужбовців.

Відзначається, що Фаріон не має прямого зв’язку з військовою службою, і тому питання мови вирішується військовослужбовцями і їхніми керівниками самостійно.

Після звільнення Фаріон з посади в львівському виші, Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження через її висловлювання та публікації. Проте пізніше суд вирішив поновити Ірину Фаріон на посаді і стягнути з користю для неї заробітну плату за період вимушеної відсутності – у розмірі 123 тис. 927 гривень.

Застосунок “Резерв+” став одним з основних цифрових інструментів обліку призовників, резервістів і військовозобов’язаних в Україні. Через нього можна оновити дані, перевірити статус військового обліку й навіть отримати цифровий військово-обліковий документ. Проте у багатьох користувачів виникають запитання щодо статусів у застосунку — і особливо, що робити, якщо система показує некоректну інформацію.

Які бувають статуси в “Резерв+”

Адвокат Роман Сімутін пояснює: у “Резерв+” для користувача можуть відображатися такі статуси:

  • На обліку — особа перебуває на обліку у ТЦК і має з’явитися, якщо прийде повістка. Для призовників до 25 років — це базовий статус. Після 25 років “Резерв+” автоматично переводить у статус військовозобов’язаного, і тоді потрібно самостійно з’явитися до ТЦК, щоби отримати підтвердження.

  • Знятий з обліку — особа знята з обліку в одному ТЦК і має протягом 7 днів стати на облік у новому за місцем фактичного проживання.

  • Виключений з обліку — це статус для тих, хто визнаний непридатним до служби (за висновком ВЛК) або досяг граничного віку. Такі особи більше не вважаються військовозобов’язаними.

  • Не перебуває на обліку — система не знаходить особу в жодному ТЦК. Це може бути через відсутність військового квитка, помилки в реєстрі або технічні збої. Необхідно звернутися до ТЦК для постановки на облік.

  • Уточнюються дані — означає, що дані особи є в реєстрі “Оберіг”, але вона не закріплена за жодним ТЦК. Потрібно також з’явитися до центру для оновлення інформації.

  • У розшуку — найпроблемніший статус. Виникає, якщо призовник після 25 років не став на облік, змінив місце проживання і не оновив дані, або не з’явився за повісткою. Якщо особу з таким статусом зупинить поліція, її можуть затримати й доставити до ТЦК.

Що робити, якщо статус у “Резерв+” некоректний

Адвокат зазначає, що найпоширеніша проблема — це статус “У розшуку”, навіть якщо особа вже сформувала військово-обліковий документ. Часто буває, що застосунок не відображає результат ВЛК, або ж статус не оновлюється вчасно. Наприклад, “Тимчасово непридатний” може висвітитися лише через місяць після проходження комісії.

Також виникають ситуації, коли роботодавець подав запит на бронювання через “Дію”, але у “Резерв+” не з’явилася позначка про бронювання — часто це пов’язано зі статусом “Не на обліку” або “У розшуку”.

Як виправити ситуацію

  1. Якщо статус помилковий — з’явіться до ТЦК особисто для уточнення.

  2. Якщо протягом трьох місяців після появи статусу “У розшуку” немає постанови про адміністративну відповідальність — можна звертатися до суду з вимогою скасувати цей статус.

  3. Варто регулярно перевіряти “Резерв+” навіть після оновлення документів — система може пізніше автоматично внести зміни.

Хоча “Резерв+” значно спрощує взаємодію з військовими структурами, технічні або адміністративні збої трапляються часто. Тому навіть при використанні цифрових сервісів варто не нехтувати особистим візитом до ТЦК — це допоможе уникнути проблем, зокрема зі статусом “у розшуку”, що може призвести до затримання.

Останні новини