Що потрібно знати з 1 жовтня студентам про мобілізацію

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Однією з головних новинок є розширення списку доступних препаратів, до якого додадуть ліки для лікування глаукоми, метаболічних і запальних захворювань, а також для знеболювання та паліативної допомоги. Програма також включатиме медикаменти для дітей — краплі, мазі та антибіотики для лікування інфекційних захворювань.

“Це безпрецедентний крок уряду, оскільки з 1 січня ми додамо до програми понад 30 активних діючих речовин, що вдвічі збільшить кількість доступних препаратів, яких наразі близько 600”, — зазначила Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України, в ефірі телемарафону.

Програма “Доступні ліки” спрямована не на соціальний статус пацієнтів, а на конкретні діагнози. Це означає, що доступ до ліків буде гарантований усім українцям, незалежно від їхнього соціального статусу чи місця проживання. Особливу увагу приділено медикаментам для дітей, що дозволить забезпечити молодше покоління необхідними ліками для боротьби з різними захворюваннями.

Для отримання ліків не потрібно долати складні бюрократичні бар’єри — достатньо мати призначення від сімейного або лікуючого лікаря. Це значно полегшує процес отримання ліків, надаючи громадянам більше можливостей для забезпечення своїх медичних потреб.

Всього на програму “Доступні ліки” в 2025 році буде виділено 6,6 млрд грн, що є значним збільшенням порівняно з попереднім роком, коли на реалізацію програми було використано 5 млрд грн. Це дозволить забезпечити більш широкий доступ до життєво важливих медикаментів для мільйонів українців.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про масштабні фінансові недоречності при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на загальну суму, що перевищує 1,5 мільярда гривень. Адвокат підсудного, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію, додавши, що суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, направивши ухвалу в Службу виконання покарань, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання та поклавши на нього певні обов'язки.

Це рішення суду настало після того, як суддя Ярослав Шкодін повідомив, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів для підтримки обвинувачення в злочині розкрадання. У своєму коментарі суддя підкреслив, що, якщо навіть антикорупційні органи не бачать складу злочину, то яким чином може його побачити суд.

Нагадаємо, що Олександра Лієва взяли під варту ще 12 лютого, поклавши на нього заставу в розмірі 50 мільйонів гривень. Проте через місяць, 9 квітня, рішення про взяття під варту було скасовано. Лієв не повернувся до Служби виконання покарань, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Внаслідок цього він залишився без запобіжного заходу.

У своєму останньому засіданні, 17 квітня, ВАКС розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, однак за згодою обвинувачення залишив це питання без розгляду.

У вищезгаданій статті можна зробити кілька висновків:

• Суд вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міноборони Олександра Лієва від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про можливі махінації з закупівлі боєприпасів для ЗСУ на суму понад 1,5 мільярда гривень.

• Суд врахував відсутність достатніх доказів від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо обвинувачення Лієва у розкраданні.

• Виходячи з цього, можна зробити висновок про необхідність додаткового збору доказів та проведення об'єктивного розслідування справи.

• Важливо підкреслити необхідність дотримання закону та принципів правосуддя у всіх етапах розгляду подібних справ, щоб забезпечити справедливість та довіру до судової системи.

• Запитання про ефективність роботи антикорупційних органів та потребу вдосконалення їх методів роботи також залишається актуальним.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Як розповів агентству Reuters Олександр Дмитрієв, засновник української некомерційної цифрової некомерційної системи OCHI, з 2022 року його платформа централізувала і проаналізувала два мільйони годин відеозаписів, що надійшли від 15 тисяч операторів дронів на лінії фронту.

«Ці дані – їжа для ШІ. Якщо ви хочете навчити штучний інтелект, дайте йому два мільйони годин відео, і він стане чимось надприродним», – зазначив Дмитрієв.

За його словами, цей масив даних можна використовувати для тренування моделей ШІ в тактичному аналізі, розпізнаванні цілей і оцінці ефективності озброєнь. «Фактично, це досвід, який можна перетворити в математичну форму. Програми ШІ можуть вивчити траєкторії і кути, під якими зброя працює найбільш ефективно», – додав він.

Наразі сховище поповнюється на 5-6 терабайт даних щодня. Цей масив даних уже викликав інтерес з боку іноземних союзників України.

На Заході підтверджують цінність такого обсягу інформації. «Люди можуть інтуїтивно розпізнавати об’єкти, але машини мають бути навчені визначати, що є дорогою, природною перешкодою чи засідкою», – зазначив Семюел Бендетт, експерт Центру нової американської безпеки.

Крім того, Україна розробляє й інші інноваційні системи. Наприклад, технологія «Avengers» Міноборони України ідентифікує до 12 тисяч одиниць російської техніки на тиждень за допомогою ШІ. Також ведуться роботи над створенням «роїв» дронів, де десятки пристроїв керуватимуться централізованою системою (глава Мінцифри Федоров обіцяв їх застосування вже наступного року).

При цьому США цікавлять ці розробки не в контексті війни з Росією, а в рамках підготовки до можливих зіткнень у Тихоокеанському регіоні, пише Reuters із посиланням на фахівців.

Раніше ЗМІ писали, що Росія також планує впровадити в «Шахеди» штучний інтелект, щоб обходити українську ППО.