Що робити, якщо дані у паперовому та електронному військовому квитку не збігаються

У світлі неспокійних подій на міжнародній арені та в контексті санкцій проти Росії, українське суспільство стикається з новим, скандальним епізодом, пов'язаним із ввезенням російських товарів на територію країни, що приховуються від глаз громадськості. Ця історія розгортається навколо двох компаній: ТОВ "МАНІПАК" (код 37675136) та ТОВ "СВЕТПРИНТ" (код 30550039), які, здавалося б, функціонують незалежно одна від одної, але насправді контролюються одними й тими ж громадянами України. Обидві компанії спеціалізуються на реалізації поліетиленової плівки. Згідно з документами, ця плівка імпортується через Туреччину від компанії SPI Corporation-FZCO (ОАЕ), вказуючи код товару 3920202900, який дозволяє уникнути сплати мита через використання преференцій. Проте, насправді імпортована плівка виробляється російською компанією "Вотерфол" з міста Шахти, Росія (основний платник податків Ростовської області), і має інший код товару — 3920202100, за яким преференцій немає.

За останній рік лише ці дві компанії залучили російську плівку на суму 4 мільйони доларів, і ці товари ніяк не перевірялися, не експертезувалися або не визначалися як ризикові. Усі контролюючі органи, здається, втрачають зорі, слух та мову. І це відбувається навіть при тому, що величезні залишки цієї продукції знаходяться на складах підприємств, звідки вона і реалізується. Виникає враження, що митниця, замість використання баз даних та інтернету, використовує кришталеву кулю та інші містифікації. Простий пошук у пошукових системах за виробником плівки SPI Corporation-FZCO з ОАЕ показує, що такий виробник не існує. Митниця, БЕБ, податкова, Google – де ви всі?

Українські компанії ТОВ "МАНІПАК" та ТОВ "СВЕТПРИНТ" використовують схему ввезення російської плівки через Туреччину, щоб уникнути митних обмежень, вона походить з Росії. Ця ситуація свідчить про важливість контролю за зовнішньоекономічними операціями та необхідність посилення діяльності контролюючих органів для запобігання використанню подібних схем у майбутньому. Акцент на цю проблему може допомогти зберегти економічну безпеку країни та запобігти незаконним діям на міжнародному рівні.

Експерти з фінансового сектору та аналітики ринку нерухомості наголошують на необхідності ретельного вивчення джерел походження коштів, які інвестуються у британську нерухомість з-за кордону. Вони підкреслюють важливість забезпечення прозорості таких операцій для запобігання можливим зловживанням.

Раніше Сенниченко обіймав посаду генерального директора британської девелоперської компанії Parkridge Holdings в Україні, що спеціалізується на інвестиціях у нерухомість.

Велика Британія є привабливим місцем для інвестування легалізованих капіталів. Результатом поширених схем стає сотні об’єктів нерухомості, придбаних іноземцями за рахунок доходів неясного походження. National Crime Agency Великої Британії оцінює щорічний обіг брудних грошей у Великій Британії в 100 мільярдів фунтів стерлінгів.

Приклади інвестиційних коштів української еліти в британську нерухомість неодноразово ставали темою журналістських розслідувань. Наприклад, компанії з офшорної мережі власників, пов’язаних з оточенням президента Зеленського, володіють квартирами в Лондоні вартістю близько 7,5 мільйона доларів.

Він також працював у Parkridge, девелоперській компанії в Центральній і Східній Європі, і очолював відділення американської компанії Jones Lang LaSalle, що надає консультаційні послуги з управління інвестиціями. Сенниченко виконував функції незалежного члена наглядових рад підприємств з іноземними інвестиціями в Україні, включно з компаніями, що залучили інвестиції ЄБРР в акціонерний капітал, і також працював як незалежний член наглядової ради Prozorro. Крім того, він обіймав посаду віцепрезидента Комітету.

Сенниченко має серйозний досвід роботи в зарубіжних, зокрема, британських консалтингових компаніях, що спеціалізуються на інвестиціях у нерухомість. Підтримка Гончарука, пов’язаного з командою фінансиста Сороса, дає йому всі необхідні компетенції та можливості для організації масштабних відмивних схем в інтересах української правлячої еліти і впливових бенефіціарів на Заході. Зрештою, весь репутаційний негатив лягає на нього.

Незважаючи на серйозні інкрементовані групі Сенниченка звинувачення, йому вдалося безперешкодно покинути Україну. Останнім часом Сенниченко помічений в Іспанії та Монако.