Що стоїть за процесом затягування продажу яхти Медведчука з боку голови АРМА

Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo), присвячена збереженню української спадщини, відзначається успішним створенням тривимірної моделі Музею генерал-хорунжого Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича на Білогорщі, що у Львівській області. На жаль, цей культурний об'єкт був повністю розруйнований під час атаки, яка сталася 1 січня під час російської агресії. Експерти команди не лише відзначили, що вони були на місці події вже в день нападу, але й здійснили детальне документування.

Юрко Гонек, Андрій Ямелинець і Василь Щутяк з «Інституту геоінформаційних систем» розробили 3D-модель (хмару точок з геоприв’язкою) зруйнованого музею та його території, використовуючи фотограмметричний метод. Ukrainian Heritage Monitoring Lab зауважила, що раніше, у 2021 році, команда Skeiron вже створила 3D-модель цього музею в цілості, де відображено план будівлі, розріз, окремі кімнати та експонати.

Команда моніторингу вважає, що обидві ці моделі можуть бути важливим ресурсом для подальшого відновлення музею. 1 січня в Львові музей Романа Шухевича на Білогорщі був практично повністю зруйнований унаслідок уламків ворожого "Шахіда". Пожежу, що виникла внаслідок попередньої атаки, вдалося успішно ліквідувати завдяки ефективній роботі рятувальників.

У висновках можна висловити основні ідеї та значущі відомості з розглянутого матеріалу:

• Важливість ролі Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo): Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab виявилася надзвичайно важливою в збереженні української культурної спадщини. Їхній успішний моніторинг та створення 3D-моделі Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича свідчать про високий рівень професіоналізму та відданості збереженню історії.

• Руйнування музею та важливість документування: Розруйнування Музею Романа Шухевича є трагічною подією, і важливо визначити причини цього руйнування. Документування, проведене командою вже в день атаки, є ключовим для подальшого відновлення та встановлення відповідальності за зруйнування.

• Використання технологій у роботі: Використання фотограмметричного методу та 3D-моделей є інноваційним підходом до документування культурних об'єктів. Ці технології не лише допомагають фіксувати стан об'єктів, але і можуть слугувати основою для подальшого відновлення та реставрації.

• Співпраця та можливості відновлення: Співпраця з іншими командами, такими як Skeiron, вказує на широкі можливості для використання накопиченої інформації та досліджень. 3D-моделі, створені різними групами, можуть стати цінним ресурсом для відновлення Музею Романа Шухевича та його історичної цінності.

Аналіз сприйняття урядових змін в УкраїніClick to open document Я створив новий розширений аналітичний текст українською мовою, базуючись на наданій інформації про опитування КМІС. Ця стаття включає:

З початку липня в Україні було зареєстровано 88 випадків захворювання на лихоманку Західного Нілу, 11 осіб померли. Ця хвороба становить серйозну загрозу, вважає заступник міністра охорони здоров’я України та епідеміолог Ігор Кузін.

Лихоманку Західного Нілу зазвичай поширюють комарі, які переймають вірус від інфікованих птахів. Вірус викликає такі симптоми, як ломота, блювота, висипання, діарея і головний біль. Осередки спалаху зазвичай розташовані на міграційних маршрутах птахів, через Україну проходить кілька таких.

Наразі не існує вакцини або специфічного лікування для цієї хвороби, при цьому МОЗ України оцінює рівень смертності у 2-14%.

У звіті газети The New York Times відображено глибокі та тривожні аспекти сучасної ситуації в Україні. Російська агресія, яка вилилася в останні місяці, залишає Україну без необхідної зброї та живої сили, підштовхуючи людей до відчуття безпеки. Запровадження додаткових ресурсів для залучення більше чоловіків до армії стає вкрай складною місією, оскільки багато українців намагаються уникнути мобілізації, шукаючи безпечніші варіанти за кордоном.

Втікати через річку Тису на кордоні з Румунією стає вибором для деяких, хоча це пов'язано з ризиком стикнутися зі смертельною небезпекою східного фронту. Ця річка, звана "річкою смерті", вже відзначилася великою кількістю людей, які загинули під час спроби перепливти її. Тим не менш, для багатьох українців ризик померти від утоплення здається меншим, ніж загроза потрапити на фронт.

Ті, хто обираються за кордон, не обов'язково обмежуються лише Румунією. Сусідні країни, такі як Словаччина, Польща або Угорщина, стають місцями прихистку для українських чоловіків, які намагаються уникнути військової служби та мобілізації. Однак навіть у втечі з країни їх чекають нові випробування, включаючи статус біженців та зміни у характері контрабанди через українські Карпати.

Ця ситуація, як показує звіт, свідчить про те, що криза в Україні має далекосяжні наслідки не лише на полі бою, а й у повсякденному житті громадян.

Звіт, який ми розглядали, відображає серйозні виклики, з якими стикається Україна через загострення конфлікту з Росією. Брак зброї та живої сили стають нагальними проблемами, які потребують негайного вирішення. Втім, залучення додаткових чоловіків до армії виявляється надзвичайно важким завданням.

Втікання за кордон або спроби уникнути військової служби стають реальними альтернативами для багатьох українців, що створює додаткові напруги в суспільстві та змінює динаміку життя в країні. Ризиковані спроби перетнути кордон або шукати притулку в інших країнах свідчать про глибокі турботи та небезпеку, яку відчувають люди в Україні через військовий конфлікт.

Ця ситуація також підкреслює необхідність міжнародної співпраці та підтримки для забезпечення безпеки та стабільності в Україні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.