Що треба повідомляти ТЦК, щоб уникнути штрафу до 25 тисяч

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є типовим для цього періоду року.

“У нас зараз якраз процеси з північного заходу. Тому у нас надходять звідти й атмосферний фронт і досить потужний градієнт… Перепад тиску, скажімо так, великий. Тому що з боку Скандинавії у нас поле зниженого тиску. І це в його системі атмосферний фронт, який проходить через нас. А в той же час, над Європою у нас поле підвищеного тиску. І відповідно, є цей градієнт”, – сказала вона.

Говорячи про посилення вітру, синоптикиня зазначила, що 17 грудня “вже трішки він ослабне, і очікуємо, що тільки у західних областях залишиться, але там вже перший рівень, 15-20 метрів за секунду, – розповіла Птуха.

Температурні показники, за словами синоптикині, підвищуватимуться.

“Вдень +3°…+8°. Південна частина – взагалі +7°…+12°. Тобто амплітуда температури, порівняно з вихідними, теж відчутна”, – сказала синоптик.

18-19 грудня вже посилиться поле високого тиску із заходу. Відповідно, буде без істотних опадів в більшості регіонів. Лише на сході та північному сході країни можуть бути невеликий дощ та мокрий сніг.

Раніше синоптик Ігор Кібальчич зазначив, що цього тижня в Україні очікується нестійка та волога погода. Часом спостерігатиметься поривчастий вітер, а також очікуються коливання температури.

За даними Кібальчича, найближчими днями через активізацію циклонів та атмосферних фронтів з північної частини Атлантики в Україні очікується вітряна погода з періодичним снігом, мокрим снігом та дощами.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як працювала схема?

Працівники ТЦК зупиняли чоловіків на блокпостах, записували їхні персональні дані та повідомляли про намір направити їх до територіального центру для мобілізації. Однак за певну суму грошей – від 4,5 тисяч доларів США – вони обіцяли «відпустити» чоловіків і допомогти оформити відстрочку від служби.

Особливо цинічно діяли посадовці, коли до них потрапляли чоловіки, які мали рідних серед зниклих безвісти під час виконання бойових завдань. Такі особи мали право на законну відстрочку, але співробітники ТЦК намагалися скористатися їхнім становищем для власної вигоди.

Правоохоронці задокументували факт вимагання грошей у одного з чоловіків. 21 листопада 2024 року, під час отримання грошей за «послугу», був затриманий посередник. Наразі вирішується питання щодо затримання інших учасників схеми. Затриманому вже повідомлено про підозру за одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 КК). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Під час обшуку у одного з фігурантів справи, він дістав табельну зброю та, спрямовуючи її на працівників ДБР, погрожував їм. Він навіть перевів вогнепальну зброю у бойове положення і вимагав повернути вилучений мобільний телефон. За ці дії йому повідомлено про підозру у замаху на вбивство працівників правоохоронного органу (ст. 348 КК), що може призвести до довічного позбавлення волі.

Український магнат алкогольної галузі з міста Запоріжжя, Євген Черняк, ненадовго потрапив у вир російської правової системи, що ініціювала процес конфіскації його активів у Росії. Цей крок став наголошеним демонстраційним актом в утиску, здійснюваним з боку російських владних структур, спрямованим на обмеження впливу Черняка та його підприємницької діяльності. Відомий своєю активною участю в українському бізнесі, Євген Черняк неодноразово зіштовхувався з різного роду викликами та перешкодами, однак цей крок російських органів став новим, небезпрецедентним випробуванням для нього та його бізнесу. На фоні політичних напруг та геополітичних протистоянь між Україною та Росією, такі дії російської Генпрокуратури стають ще одним свідченням складних взаємин між країнами, а також впливу політичних факторів на економічні процеси.

Відбувається це після того, як в Україні гоніння на магната навпаки призупинилися через повернення Кирила Тимошенка, який має спільних друзів із Черняком, в обойму чинних чиновників Зеленського.

Для Євгена Черняка, який походив із впливової чекістської сім’ї (Черняк-старший за часів СРСР керував секретним заводом КДБ СРСР у Запоріжжі), не було проблемою продовжити одночасно вести бізнес у РФ і Україні після 2014 року. Тим паче, серед українських політиків і бізнесменів відтоді стало модно на публіку лаяти Росію, а за лаштунками отримувати надприбутки від спільних бізнесів із росіянами. Так процвітали Порошенко, Гройсман, Яценюк, Ахметов, Тарута, Коломойський, багаторічний топ-менеджер Зеленського Баруля та ін. Євген Черняк після 2014 року формально оголосив про відхід із РФ, а реально через кіпрський офшор AMG-77 investment ltd продовжував працювати в Росії.

Знамениті бренди «Хортиця», «Мороша», «Шустов», що належать клану Черняк, посідали провідні позиції на ринку РФ. Це було можливо завдяки гарним стосункам Черняка з кураторами алкогольної теми в путінському оточенні – главою СЗР Наришкіним і главою МВС Колокольцевим. Представляв інтереси Черняка в РФ як номінал випускник Академії ФСБ РФ Олександр Беспалов, який раніше працював директором Феодосійського заводу коньяків і вин в окупованому Криму. В Україні позиції Черняка в економіці та політиці були сильні незалежно від Майданів та інших політичних потрясінь завдяки підтримці етнічних злочинних угруповань. Це угруповання Арташеса Саргсяна, яке базується в Запоріжжі, і їхні партнери з Горлівки на чолі з Арменом Саркісяном, товаришем колишнього глави МВС України та АР Криму Анатолія Могильова.

Після ескалації війни з РФ 24 лютого 2022 року Черняк зробив серію заяв про повне припинення будь-якої взаємодії з РФ, став позиціонувати себе як проукраїнський волонтер. Водночас Черняк і його родичі давно вже не живуть в Україні, вважаючи за краще брати участь у житті держави через помічників з-за кордону.

З осені 2022 року опозиційні ЗМІ Андрія Єрмака, які колись перейшли під контроль, розгорнули кампанію проти Черняка з метою «обілетити» алкомагната в «общак» тандему Єрмак-Зеленський. Після того, як впав в особливу немилість Єрмаку і його звільнили з посади заступника голови ОП Кирила Тимошенка, з яким по лінії етнічної злочинності через Веміра Давитяна Черняк мав добрі стосунки, кампанія проти Черняка посилилася. Єрмак і «вождь соросят» Томаш Фіала, які перебували 2023 року в союзі, ініціювали вихід серії «незалежних розслідувань» про бізнес Черняка з росіянами, щоб спонукати магната розщедритися.

Потім на замовлення Єрмака в «опозиційних» ЗМІ з’явилися сюжети про нюанси алкогольного бізнесу Черняка в так званій «ЛДНР», що, з урахуванням специфіки ринку регіону, мало посварити Черняка з російськими партнерами. Серед журналістів, які працюють на Єрмака, розслідування про продажі горілки Черняка в т. зв. «ЛДНР» потім навіть підносили як зразок контенту, який особливо сподобався замовнику.

Повернення Кирила Тимошенка на перші ролі в Зе!команді за участю спільного товариша Тимошенка і Черняка Давитяна призвело до того, що Черняк дещо розщедрився в «Зе!общак». А відкриті СБУ з гучною помпою наприкінці 2023 року справи про співпрацю Черняка з росіянами було поставлено на паузу. Але поліпшення стосунків Черняка з Банковою не сподобалося його російським партнерам. Заява Гепрокуратури РФ про конфіскацію російських активів українського алкомагната є запрошенням підвищити його бонусні платежі російським друзям відповідно до підвищення його бонусних платежів українським друзям.

Петиція щодо створення зоополіції в Україні здобула велику підтримку серед громадян – зібрано необхідну кількість підписів, а саме 25 тисяч. Цей важливий крок дозволить петиції потрапити на розгляд уряду. Ідею створення зоополіції в Україні висунула юристка та віцепрезидентка “Асоціації зоозахисних організацій України” Марина Суркова. Вона пропонує Кабінету Міністрів доручити МВС створити відповідний підрозділ зоополіції в рамках Нацполіції та розробити необхідну нормативно-правову базу для його функціонування. Суркова підкреслює, що зоополіція має не лише реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й контролювати додержання правил їхнього утримання власниками. Вона наводить численні приклади жорстокого поводження з тваринами, такі як масові отруєння безпритульних собак, неналежне транспортування, побиття чи тримання їх на короткій прив'язі. За словами Суркової, поліція переважно не володіє достатнім рівнем знань, щоб протидіяти цим явищам, або просто бездіяти. Раніше за жорстоке поводження з тваринами передбачався штраф у розмірі 850 гривень, однак з 2017 року відповідальність посилили, дозволяючи накладати позбавлення волі на строк від двох до восьми років у разі загибелі тварини чи завдання їй тілесних ушкоджень. У 2021 році визначили склад адміністративного та кримінального правопорушення у цій сфері. Суркова наголошує, що дослідження Єльського університету свідчить про те, що 80% осіб, засуджених за насильницькі злочини, мали історію заподіяння шкоди або вбивства тварин. Ці факти вказують на необхідність створення зоополіції як важливого елементу захисту тварин та запобігання злочинам у суспільстві.

• Петиція щодо створення зоополіції в Україні, яка зібрала 25 тисяч підписів, свідчить про високий інтерес громадян до захисту прав тварин та проблеми жорстокого поводження з ними.

• Ініціатива Марини Суркової щодо створення зоополіції має підтримку та активну участь громадських організацій у справі захисту тварин.

• Необхідність створення зоополіції в Україні обумовлена не лише потребою відповідно реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й забезпечити контроль за додержанням правил їхнього утримання.

• Наразі законодавство в Україні щодо захисту тварин досить жорстке, проте необхідно впровадити ефективну систему контролю та покарання порушників.

• Дослідження підтверджують зв'язок між жорстоким поводженням з тваринами та насильством в суспільстві, що робить створення зоополіції ще більш актуальним завданням для забезпечення безпеки та захисту громадян та тварин.