Що їсти не варто: продукти, які лише прикидаються дієтичними

Згідно з отриманою інформацією, кількість втрат у системах ППО продовжує зростати. Це може бути пов'язано з цілеспрямованими діями противника, спрямованими на виявлення та ураження компонентів систем ППО та протиракетної оборони (ПРО) Збройних Сил України.

Звідси простий висновок. Нові поставки ніяк не покращують ситуацію, а тільки сприяють “підтримці балансу”. Щоб ситуація кардинально покращилася, треба моментальні поставки ППО і боєприпасів до них на 15 млрд $. Це дасть Україні перевагу на 2 місяці, поки їх росіяни не виявлять і не знищать. Але для заходу це не вигідно.

Україну на саміті НАТО у Вашингтоні чекають гарні новини щодо постачання систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot.

Про це заявила посолка США при НАТО Джуліанна Смі.

“Будуть свіжі новини щодо ППО. Українці у квітні попросили в НАТО сім систем Patriot. І ми маємо дуже позитивну відповідь щодо цього, яка надійде найближчими днями”, – сказала Сміт.

Вона зазначила, що у Вашингтоні “буде великий тиждень”. І закликала стежити за “конкретними оголошеннями, які будуть надходити для України, для союзників по НАТО, новинами про оборонне виробництво, про стійкість, про кібербезпеку”.

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.

За даними Міністерства охорони здоров'я, за січень і лютий 2024 року в Україні було зафіксовано 515 випадків захворювання на кашлюк, що становить значний приріст порівняно з минулим роком, коли за цей період було зареєстровано лише 27 випадків. З них 95,9% становили діти, основна маса яких належала до дошкільного чи раннього дошкільного віку. Підйом кількості випадків кашлюку спостерігався ще у 2023 році. Згідно з поясненнями МОЗ, основною причиною такого росту є значна кількість непривитих дітей.

Хвороба починається як звичайна гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), проте через 5-8 днів вона проявляється як нападоподібний спазматичний кашель, який може супроводжуватися почервонінням обличчя, сльозотечею та характерним свистом. Напади кашлю найчастіше відбуваються вночі та можуть супроводжуватися гарячкою та іншими симптомами ГРВІ. Кашлюк дуже заразний, зокрема для немовлят, серед яких може викликати апное – тимчасову зупинку дихання, що проявляється посинінням обличчя.

МОЗ підкреслює особливу небезпеку для дітей молодшого віку, немовлят та осіб до одного року. Навіть у випадку легкого перебігу хвороби у старших дітей та дорослих, кашлюк виснажує організм і значно його ослаблює. Хворі починають одужувати через 4-8 тижнів, іноді кашлюк може тривати до півроку.

У світі щорічно фіксують більше 24 мільйонів випадків кашлюку, при цьому близько 160 тисяч дітей віком до 5 років померли. На жаль, в Україні також є випадки летального завершення внаслідок цієї хвороби, зокрема, минулого літа на Рівненщині від кашлюку померло тримісячне немовля.

Основним заходом профілактики кашлюку є вакцинація. Усі діти повинні отримати чотири щеплення від кашлюку у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Якщо за якоїсь причини щеплення було пропущено, його рекомендується провести якнайшвидше.

Педіатриня Лідія Бабич наголошує, що важливо, щоб про необхідність повторної вакцинації від кашлюку пам'ятали не лише батьки, але й лікарі. Часто батьки відмовляються від щеплень або не отримують від лікарів відповідної рекомендації. Вона зазначає, що кашлюк не є хворобою, після якої можна розраховувати на сталий імунітет, як у випадку з вітрянкою.

Світова Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) також рекомендує проводити повторні щеплення проти кашлюку до 6 років, а також у віці 11-12, 19 років та пізніше, оновлюючи щеплення кожні 10 років у дорослому віці. Також вагітним жінкам рекомендується отримати вакцинацію проти кашлюку у віці від 16 до 32 тижнів вагітності, незалежно від того, чи отримали вони вакцинацію раніше чи ні. Це дозволить захистити немовля від кашлюку у перші місяці життя до моменту, коли воно само може отримати вакцину.

Важливо зазначити, що лише вакцинація матері може захистити немовля від зупинки дихання, яка може виникнути внаслідок кашлюку до моменту, коли дитина отримає перше щеплення, згідно з висновками педіатрині Бабич.

Педіатриня Олена Луцька пояснює, що природа кашлюку така, що кількість захворювань зростає щоразу на 4-5 років, і це не залежить від пори року. Зараз, коли багато дитячих закладів працюють в офлайні, діти стикаються одне з одним частіше, що сприяє поширенню хвороби.

Головною причиною зростання захворюваності на кашлюк є велика кількість непривитих дітей. За словами педіатра Олени Луцької, з початком війни та переміщенням населення багато батьків пропустили планові вакцинації. Однак, проблема не обмежується лише війною. Вакцинація в Україні ніколи не досягала високого рівня, що підтверджується статистикою з 2018 року, коли лише 53,2% дітей досягли віку до року були вакциновані від кашлюку. Низький рівень вакцинації, зауважує Бабич, часто пов'язаний зі страхами перед вакцинацією, тому важливо активно інформувати громадськість щодо важливості щеплень.

Педіатриня підкреслює, що важливо захищати дітей від інфекцій, а не від вакцин, оскільки вакцина не представляє жодної загрози для здоров'я дитини. Вона наголошує на тому, що навіть тимчасовий дискомфорт у вигляді температури або болю від уколу є незначним у порівнянні зі збереженням життя та здоров'я від інфекційних хвороб.

Під час останніх років зафіксовано зростання випадків кашлюку по всьому світу. Найбільше випадків зафіксовано у Китаї, Філіппінах, Чехії та Нідерландах, а також спалахи в США та Великій Британії. Відзначається також зростання кількості випадків у сусідній Польщі. За даними Чеського МОЗ, країна стикається з найвищою кількістю випадків кашлюку за останні 60 років. Незважаючи на високий рівень вакцинації немовлят, недостатньо високий рівень повторних щеплень серед старших дітей може призвести до зростання захворюваності серед підлітків. Зараз третина хворих на кашлюк у Чехії — це люди від 15 до 19 років.

Важливо враховувати, що навіть якщо хвороба проявляється у легкій формі у підлітків, вони все ж можуть передавати інфекцію молодшим дітям та літнім членам сім'ї, які можуть переносити хворобу набагато важче. Це підтверджено випадками смерті від кашлюку серед літніх людей у Чехії.

Важливо зауважити, що поширені у соціальних мережах твердження про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк у Чехії були спростовані державним інститутом охорони здоров'я. Тільки дуже обмежена кількість випадків інфікування була пов'язана з біженцями з України, а інші випадки інфекції відбулися з імпортною інфекцією з інших країн.

Міністр охорони здоров'я Чехії підкреслив, що звинувачення українців у збільшенні захворюваності на кашлюк є результатом дезінформації та падіння інтересу до вакцинації серед населення. Тому важливо продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією.

Ми всі пам'ятаємо, коли розпочався конфлікт в Україні. Якщо б хвороба мала прямий зв'язок з українськими біженцями, то в Чехії вона проявилася б набагато раніше.

У висновках можна зазначити наступне:

Вакцинація від кашлюку є важливим заходом для захисту дітей від цієї серйозної інфекційної хвороби.Наразі спостерігається зростання випадків кашлюку в різних країнах, включаючи Чехію, що потребує уваги та дій з боку медичних установ і громадськості.Деякі соціальні мережі поширюють дезінформацію про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк, що не має наукового обґрунтування.Потрібно продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією, щоб забезпечити захист населення від цієї хвороби.