Що їсти зранку, щоб знизити холестерин: порада дієтологів

Третя окрема штурмова бригада надзвичайно активно здійснює агітаційну кампанію серед осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, з метою запрошення їх приєднатися до Збройних сил України (ЗСУ). Ця стратегічна ініціатива стала неодмінною складовою плану країни щодо збільшення чисельності та підвищення бойової готовності українських військ. Бригада веде інтенсивну роботу з популяризації військової служби, надаючи ув’язненим повну інформацію про переваги та можливості, які надає вступ до ЗСУ. Разом з тим, вона активно залучає військових психологів для підтримки та мотивації осіб, які виявляють бажання стати частиною армії. Такий підхід спрямований на зміцнення національної обороноздатності та забезпечення безпеки України в умовах сучасних геополітичних викликів.

Про це повідомив командир 2-го штурмового батальйону Дмитро Кухарчук.

«Найбільше надихає, коли на твоє “Слава Україні!” вся в’язниця відповідає: «Героям Слава!», – пише він про перший досвід відвідування в’язниць.

Нагадаємо, штурмбатальйон «Да Вінчі» також розпочав набір новобранців у в’язницях.

Міністр юстиції Малюська повідомляє, що мобілізувати вдалося вже 613 ув’язнених.

Міністерство культури та інформаційної політики України ухвалило рішення, яке стало справжнім добрим знаком для учасників телемарафону "Єдині новини". За цим рішенням, відомі телеканали, що приймають участь у телемарафоні, такі як "Ми-Україна", "1+1", ICTV, "Інтер", "Рада", та "Суспільні новини", отримали статус захищеності від мобілізації, який надає їм Мінкультури.

Серед отримувачів цього статусу також виявилися й інші медіаорганізації, серед яких ВВС, Укрінформ, "Новий канал", "Старлайн медіа", "СТБ", "Хмарочос медіа", "УНІАН ТБ", Deutsche Welle, "ТЕТ", "НБМ", Національна спілка журналістів України та інші. Це рішення розширило коло захищених учасників телемарафону, забезпечуючи їх працівників необхідними гарантіями в разі можливої мобілізації.

Також слід відзначити, що українські телеканали отримали фінансову підтримку для проведення телемарафону. Загальна сума контракту з компанією "Кінокіт" склала 104,9 млн гривень, а державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" виділило 146,72 млн гривень на створення інформаційних програм та матеріалів.

Висловлюючи свою позицію, депутат Верховної Ради Ярослав Юрчишин відзначив, що в разі невдалого виступу телемарафону та відсутності фінансової підтримки, варто буде розглянути можливість його завершення. Ця позиція також стосується питань міжнародної фінансової допомоги та зменшення її обсягів, що наголошує на важливості ефективного та відповідального використання коштів у сфері медіа та інформаційної політики.

У висновку можна зазначити наступне:

• Рішення Міністерства культури та інформаційної політики України про забезпечення бронювання від мобілізації для учасників телемарафону "Єдині новини" та інших медіаорганізацій є кроком у напрямку захисту працівників медіа в разі можливої військової мобілізації.

• Фінансова підтримка українських телеканалів для проведення телемарафону свідчить про важливість цієї події для національної інформаційної політики та підтримки медіаіндустрії.

• Позиція депутата Верховної Ради Ярослава Юрчишина щодо можливого завершення телемарафону в разі невдачі та відсутності фінансової підтримки свідчить про потребу у ретельному аналізі ефективності та значущості події для суспільства та медіаіндустрії.

• Звернення уваги до питань міжнародної фінансової допомоги та необхідності оптимізації витрат підкреслює важливість стабільного та відповідального управління бюджетними ресурсами в сфері медіа.

Отже, стаття відображає актуальні питання забезпечення безпеки працівників медіа в умовах загострення військово-політичної ситуації, а також підкреслює важливість та значущість телемарафону як інструменту інформаційної політики та національного об'єднання.

Економіст Андріан Прокіп проаналізував наслідки недавньої ворожої атаки на енергетичну систему України та відзначив їх серйозний вплив на країну. Зокрема, він зазначив, що масовані обстріли, що сталися 22 березня, виявилися ретельно спланованими і мають стратегічне значення для ворожої сторони. Після цієї атаки протягом кількох днів поспіль продовжилися удари меншого масштабу, що додатково підточили енергетичну систему.

За словами Прокіпа, однією з головних постраждалих стала ДТЕК, яка повідомила про втрати половини своїх потужностей на тривалий період часу. Також серйозно постраждали балансуючі потужності ДніпроГЕСу, що створює значні перешкоди для стабільності енергопостачання. Зазначимо, що найбільші збитки припали на прифронтові області, але й інші регіони почули наслідки атаки через пошкодження і втрати потужностей.

Наголосивши на серйозності ситуації, Прокіп зазначив, що удар також спрямувався на газову інфраструктуру. Він підкреслив необхідність уважного відстеження надійності зберігання газу в українських сховищах, оскільки це стало об'єктом інформаційних атак з боку ворога.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Недавня ворожа атака на енергетичну систему України, зокрема масовані обстріли 22 березня, має серйозний вплив на країну та її енергетичну безпеку.

• Постраждалість від атаки виявилася значною, з втратами потужностей як у ключових енергетичних компаніях, так і у балансуючих потужностях.

• Найбільш вразливими до атак виявилися прифронтові області, але інші регіони також постраждали через пошкодження і втрати потужностей.

• Наголос зроблено на необхідності уважного контролю за надійністю зберігання газу в українських сховищах, оскільки це стало об'єктом інформаційних атак.

• Загалом, ситуація в енергетичній сфері потребує уваги та негайних заходів для підтримання стабільності та безпеки енергопостачання країни.

Ідея впровадження психічного огляду для чиновників та народних депутатів набуває все більшої актуальності, особливо після виявлення вражаючого прикладу Наталії Одарій-Захар’євої. Її історія вразила громадськість своєю несподіваністю: жінка, яка страждала від тяжкої недуги — дистрофії мозку чи Енцефалопатії, вдалося просунутися в кар'єрі та зайняти високу посаду радниці міністра та директора Українського медичного Центру реабілітації матері та дитини МОЗ України. Ще у 2016 році їй було діагностовано це надзвичайно серйозне захворювання, що призвело до отримання ІІ групи інвалідності з психіатричного захворювання та відповідних пенсійних виплат.

Хоча звучить як нещире використання системи для отримання переваг, у Наталії Одарій-Захар’євої були інші заслуги перед суспільством. Вона розпочала свій професійний шлях у сфері медицини, закінчивши Одеський медичний університет у 2004 році, і пройшла через багато років роботи в Одеському психоневрологічному диспансері, отримуючи досвід і навички, які виявилися корисними у її майбутній кар'єрі. Пізніше вона отримала освіту в області економіки та державного управління, що дозволило їй просунутися на високі посади в системі охорони здоров'я Одеської області.

Протягом трьох років на посаді головного медика області, Наталія Одарій-Захар’єва довела свою ефективність, отримуючи визнання від керівництва різних періодів. Її інвалідність не перешкоджала їй виконувати свої обов'язки, і це може послужити прикладом того, що люди з обмеженими можливостями можуть просуватися вперед у кар'єрі і бути корисними для суспільства.

Проте, цей випадок також викликає ряд запитань стосовно системи надання посад та контролю за кадрами. Як вдається особі з медичним діагнозом, який трактується як психічне захворювання, зайняти такі відповідальні посади без належного контролю та перевірок? Чи можливе використання інвалідності як засобу отримання переваг у кар'єрному зростанні? Ці питання піднімають важливі аспекти управління персоналом та захисту інтересів держави.

Наталя вдалося реалізувати низку сумнівних кроків, які масивно вразили суспільство та піднесли серйозні питання стосовно її діяльності. Одним із найбільш шокуючих рішень стало скорочення ліжкового фонду в психіатричній системі Одещини з 2900 до 1500 ліжок, що призвело до безпритульності понад 400 осіб, які зовсім не мали родичів, житла чи пенсій, та були просто викинуті на вулицю. Додатково, у роки війни, у 2022 році, Одарій-Захар’єва передала в приватні руки на оренду на 49 років 3 корпуси хіміотерапії обласного онкоцентру, які раніше були місцем лікування онкологічних хворих.

Діяльність Наталії Одарій-Захар’євої також зазнала суворої критики через "оптимізацію" схем харчування в лікарнях, що призвела до знищення харчоблоків та створення монопольної фірми власної ініціативи. Вона витратила бюджетні гроші на придбання собі автомобілів Toyota Camry XV70 і Ford Transit для власних комісійних поїздок, а також вигадала схему, за якою фірма, що знаходиться на відстані 150 кілометрів від станцій швидкої допомоги, вигравала тендери на пальне, що призводило до необґрунтованих витрат часу та коштів на заправку швидкої медичної допомоги.

Одарій-Захар’єва також впровадила жорстоку систему поборів із головними лікарями у регіоні, звільняючи тих, хто відмовлявся співпрацювати з нею або відмовлявся брати участь у корупційних схемах. Навіть при такому вражаючому списку "досягнень", проти Наталії Одарій-Захар’євої було порушено лише одне кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем на користь третіх осіб при передачі майна онкоцентру в приватні руки, але ця справа так і залишилася без розгляду. Це стало можливим із-за того, що чоловік Одарій-Захар’євої, Олександр Борисович Захар’єв, є співробітником прокуратури Одеської області.

Важливо зазначити, що на даний момент Наталія Одарій-Захар’єва займає посаду радниці міністра МОЗ з допуском до державної таємниці. Вона була включена до радників Віктора Ляшка через його розуміння того, що Одарій-Захар’єва — єдиний чиновник, який може відкрито використовувати державні кошти, не відчуваючи відповідальності за свої дії. Ця ситуація ставить під сумнів ефективність контролю над діями таких осіб та відповідність законодавству.

Ситуація, яка склалася, насправді вражає. Невідомо, що саме влаштовує міністра Ляшка в прийнятті таких рішень. Виникає серйозне питання стосовно його компетентності та відповідальності. Як він міг допустити до роботи на такій високій посаді особу з таким серйозним діагнозом? Чому не було проведено належну перевірку документів цієї особи? Чи розуміє міністр рівень ризиків, пов'язаних з роботою особи, яка має проблеми зі здоров'ям?

Також виникає питання про те, як саме Наталія Одарій-Захар’єва пройшла спеціальну перевірку. Чому не була виявлена інформація про її психічне здоров'я? Як вона отримала доступ до державної таємниці без відповідних перевірок?

Зазначені питання стають особливо актуальними через можливі наслідки недбалого ставлення до перевірки кандидатів на важливі посади. Навіть приховування такої серйозної інформації може призвести до серйозних наслідків та навіть потенційно становити загрозу для громадської безпеки. Це питання вимагає негайного врегулювання та встановлення відповідальності за такі дії.

• Ситуація з призначенням хворої на голову особи на високу посаду в системі охорони здоров'я викликає серйозні сумніви щодо компетентності та відповідальності керівництва.

• Потреба у належній перевірці кандидатів на державні посади, особливо у сфері медицини, стає очевидною після подібних випадків.

• Недбале ставлення до перевірки документів та приховування інформації про стан здоров'я може мати серйозні наслідки для суспільства.

• Необхідно негайно вжити заходів для врегулювання цієї ситуації та забезпечити відповідальність за порушення в процесі призначення на посади в державних установах.