Четвер, 15 Січня, 2026

Що їсти зранку, щоб знизити холестерин: порада дієтологів

Важливі новини

Західний кордон України: реформи митниці чи неформальні “абонементи”?

На західному кордоні України сьогодні стикаються дві різні реальності. З одного боку, уряд активно заявляє про наміри реформувати митницю, цифровізувати всі процеси, спростити контроль та посилити боротьбу з корупцією. Здається, що країна на шляху до прозорих і ефективних митних процедур. Однак з іншого боку, водії мікроавтобусів, місцеві підприємці та активісти, які щодня стикаються з реальними умовами на кордоні, вперто стверджують, що без неофіційних «абонементів» пройти митницю просто неможливо.

Про це повідомляє видання Антикор, яке звертає увагу на те, як часто в цих розмовах виникає ім’я Олега Федоровича Будза — начальника відділу митного контролю Львівської митниці. Важливо, що ця особа не є публічним політиком, не виступає на камерах і не дає інтерв’ю, але має значний вплив на митні процеси на заході країни.

Історія набуває ще більш цікавого відтінку, якщо поглянути в документи. Декларації, які щорічно подає Олег Будз, показують картину, далеку від скромного чиновницького побуту. Це великі суми готівки в доларах і євро, автомобілі представницького класу, доходи від бізнесу дружини й навіть згадки про подарунки в мільйонах гривень. Самі по собі ці цифри не доводять порушень закону, але вони впадають в око, коли їх співставляєш з офіційними доходами сім’ї. І в цьому полягає головна інтрига: наскільки прозоро й чесно складалося матеріальне становище сім’ї Будза?

Фігура Будза довгий час залишалася в тіні, поки в телеграм-каналах і регіональних публікаціях не почали з’являтися матеріали про схеми на кордоні. Автори стверджували, що частина мікроавтобусів проходить контроль швидше і без черги, а водії платять фіксовані суми в обмін на гарантоване «зелене» вікно. Саме в такому контексті прізвище начальника відділу митного оформлення Олега Будза стало символом «митного конвеєра». Проте офіційні документи малюють куди більш стриману картину. В Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК чітко зафіксовано, що Олег Будз обіймає посаду в системі Львівської митниці. Його щорічні звіти відображають зарплату, кілька автомобілів, банківські рахунки й грошові активи. Ключовий момент полягає в тому, що, починаючи з 2019 року, разом із деклараціями з’явилися дані про дружину Анну Коваль, чиї доходи від підприємницької діяльності значно перевищують зарплату чоловіка.

У декларації за 2024 рік, наприклад, вказано сукупний сімейний дохід у понад 3,5 мільйона гривень, з яких 2,38 мільйона становили доходи дружини від бізнесу. Вона ж вказана отримувачем зарплати в приватній компанії «Петро Карбо Хем» у розмірі понад пів мільйона гривень. На тлі цих доходів офіційна зарплата самого Будза в 623 тисячі виглядає куди більш скромно. Але більш вражають грошові активи: готівкові 160 тисяч доларів, 90 тисяч євро і майже півтора мільйона гривень, плюс – банківські залишки. У перерахунку на гривню це понад дванадцять мільйонів, що в три з половиною раза перевищує сукупний дохід сім’ї за рік.

Особливої уваги заслуговує декларація 2021 року, де зафіксований подарунок дружині Анні Коваль у розмірі понад 1,3 мільйона гривень. Від кого був цей подарунок і на яких умовах — питання залишається без відповіді, адже декларація фіксує лише сам факт отримання коштів. Про те, що цей «подарунок» чомусь не помітили правоохоронні органи, покликані такі речі відстежувати, скромно промовчимо. Навіщо пояснювати очевидні речі? Якщо в деклараціях Будза основну увагу привертає співвідношення доходів і активів, то у випадку його дружини — це поєднання офіційних заробітків і підприємницьких надходжень. Анна Коваль вказується як співробітниця комерційної компанії і одночасно як підприємиця, чиї доходи за один лише рік перевищують два мільйони гривень. Вона також фігурує власницею або користувачкою автомобілів преміумкласу, Audi Q7 2016 року і BMW X6 2021 року, причому останній вказаний у безоплатному користуванні, що само по собі виглядає незвично й вимагає документального підтвердження. Сам же Олег Будз їздить на старенькому «пасаті», як і належить зразковому чиновнику. Принаймні так написано в декларації. Що теж залишимо без коментарів.

Крім декларацій, ім’я дружини з’явилося і в судових хроніках. У жовтні 2024 року в реєстрі судових рішень зафіксовано справу про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобілів. У телеграм-каналах цю справу прямо пов’язують з Анною Коваль, проте публічний доступ до повного тексту рішення обмежений, і тому встановити прямий зв’язок поки неможливо. Тим не менш саме згадка прізвища в судових документах посилює увагу до її ролі в сімейній історії Будза. І навряд чи «Особа_1», зазначена в тексті Постанови Галицького райсуду Львова як «потерпіла», яка їздить на BMW X6, є повною однофамілицею Анни Вікторівни Коваль. Тож сумніватися в тому, хто ж їздить на «безоплатному» BMW X6, не доводиться.

У сукупності це створює образ сім’ї, чиї фінансові можливості значно вищі за середній рівень, навіть за мірками великих підприємців. Наявність великих сум готівкової валюти, дорогих «безоплатних» автомобілів і подарунків викликає закономірні питання: наскільки прозорі джерела цих коштів і чи співвідносяться вони з офіційними доходами? Особливо, якщо подивитися на декларації Олега Будза системно. Й порівняти цифри зростання його статків по роках. У 2015 році Олег Будз прийшов на митницю бідним. А в 2025 році вже став мільйонером. Втім, дивіться самі й робіть висновки самі. Скептики скажуть: що незвичайного в тому, що дружина митника веде успішний бізнес, а сім’я заробляє легально? Формально — нічого. У деклараціях все відображено, цифри збігаються, документи заповнені. Але підозри виникають не тільки тому, що йдеться про чиновника з чутливої сфери — української митниці. Вони підживлюються репутацією самої системи, де корупційні схеми десятиліттями вважалися нормою.

Розповіді перевізників і підприємців про «чорні каси», де щоденно збираються тисячі доларів готівкою, підтверджуються численними публікаціями й розслідуваннями про інші пости та інші прізвища. Будз в цій історії стає символом — фігурою, через яку суспільство намагається пояснити собі, як працюють старі механізми в новій реальності.

Складність ситуації погіршується мовчанням офіційних структур. Ні сам Будз, ні Львівська митниця, ні прокуратура не давали публічних коментарів з приводу звинувачень. Запити журналістів залишаються без відповіді. При цьому активісти і телеграм-канали продовжують публікувати списки співробітників, яких, на їхню думку, варто перевірити на предмет корупційної складової.

Ця тиша лише посилює недовіру. Коли в деклараціях фіксуються мільйони готівки, але слідчі органи не поспішають перевіряти джерела походження коштів, суспільство отримує сигнал: система досі закрита, а непідконтрольні схем можуть існувати й далі.

В історії з Олегом Будзом є все: офіційні документи, які демонструють значні активи сім’ї; декларації, де зазначено мільйони гривень доходів дружини; автомобілі, подарунки й валютні резерви; судове рішення, опосередковано пов’язане з дружиною. Все це — факти, зафіксовані у відкритих реєстрах. Є й інший бік — численні звинувачення в поборах і схемах на кордоні, які поки не знайшли документального підтвердження.

На стику цих двох реальностей і народжується розслідування. Воно не виносить вироки й не ставить остаточної крапки. Але воно фіксує очевидне: співвідношення доходів та активів сім’ї викликає запитання, що потребують уважної перевірки. Воно показує, що прізвище Будз звучить не випадково, а тому що символізує системну проблему.

Будз може бути лише частиною великої машини, яка роками налагоджувала неформальні правила. Можливо, його ім’я вкидають опоненти, щоб дискредитувати одну людину. Але якщо система не дасть відповідей, підозри будуть множитися.

Поки ж в сухому залишку – парадокс: офіційні доходи сім’ї за рік становлять трохи більше як три з половиною мільйона гривень, а задекларовані активи — понад дванадцять мільйонів. Є великі подарунки, дорогі автомобілі, валютні заощадження, і є мовчання з боку тих, хто зобов’язаний перевіряти подібні розходження. І в цьому мовчанні — головний сигнал суспільству: якщо система не зміниться, прізвища можуть бути різними, але результат залишиться тим же.

НУ “Чернігівська політехніка”: фабрика “фіктивних студентів”, наукового плагіату та кримінальних справ

За інформацією джерел, на базі Національного університету “Чернігівська політехніка” розгорнута широка схема фіктивного навчання з метою уникнення мобілізації чоловіками призовного віку за участі ректора Олега Новомлинця та першого проректора Сергія Шкарлета. Як повідомляє джерело, починаючи з 2022 року в НУ “Чернігівська політехніка” почала діяти неофіційна схема зарахування чоловіків віком від 25 років на контрактну форму […]

Синоптики розповіли, якою буде погода 10 вересня в Україні

У середу, 10 вересня, в Україні очікується тепла й здебільшого суха погода. Опади покинуть більшість регіонів, дощ із грозою можливий лише місцями на півдні. Температура вдень коливатиметься в межах +23°…+27°. У Києві прогнозують мінливу хмарність, температура вночі складе +14°, вдень – +24°. Подібна ситуація буде і в більшості центральних областей: у Житомирі, Черкасах, Полтаві, Кропивницькому, […]

Встановлено винних у вбивстві журналіста Reuters у Краматорську: дані української розвідки

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Українські спецслужби поділилися з агентством раніше невідомими деталями щодо нападу 24 серпня, повідомляє Голос Америки, Вони повідомили, що ракета була запущена з місця поблизу Таганрога, російського міста на узбережжі Азовського моря неподалік українського кордону.

Ракету «Іскандер» 9М723 випустили російські сили, дислоковані в південному прикордонному районі Ростова, повідомляє агентство. Вона влучила у готель Сапфір, де зупинялася команда Reuters, через 7 хв після запуску і через 3 хв після того, як українські ВПС опублікували повідомлення про загрозу.

Поблизу місця запуску ракети на той момент діяли два російські підрозділи: 1-а гвардійська ракетна бригада 49-ї армії та 107-а гвардійська ракетна бригада 35-ї армії.

У Генштабі ЗСУ відповідь на запит Reuters повідомили, що поблизу Таганрога була ще й третя частина, яка могла завдати удару: 47-а ракетна бригада 8-ї армії.

За інформацією Генштабу, ця ракета має точність до 30 метрів від наміченої цілі. Росія продовжує наполягати, що “завдає ударів тільки по об’єктах, прямо чи опосередковано пов’язаних з військовою інфраструктурою”.

Агенція Reuters надіслала письмовий запит про коментар командиру 107-ї російської бригади, але не отримала відповіді, а телефонний дзвінок було перервано як тільки журналістка представилася.

Командир іншої бригади Віталій Бобир спочатку обмінювався повідомленнями з кореспондентом Reuters на платформі Telegram, але коли йому розповіли про суть, написав, що це неправильний номер.

38-річний Еванс, колишній британський військовий, який з 2022 року працював інструктором з безпеки Reuters, внаслідок удару загинув миттєво. Важко поранений відеооператор Іван Любиш-Кірдей за повідомленнями родини вийшов з коми, але досі не прийшов до свідомості.

Анастасія Медведєва, прессекретарка прокуратури Донецької області сказала, що прокурори також розглядають можливість того, що Росія навмисно цілила у групу журналістів.

За словами власника готелю Юрія Алієва, після вторгнення Росії в лютому 2022 року готель працював лише для журналістів.

Reuters спростував заяву речниці МЗС Росії Марії Захарової, яка стверджувала ніби-то Еванс був колишнім співробітником зовнішньої розвідки Великобританії MI6.

Польська журналістка Моніка Андрушевська також отримала легкі поранення, перебуваючи в машині біля готелю під час атаки, повідомляє Комітет захисту журналістів (CPJ).

Справу Юлії Лемещенко перетворили на показовий вирок у російській системі репресій

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.

Правильно підібраний сніданок може стати першим кроком до зниження рівня “поганого” холестерину та покращення стану серцево-судинної системи. Про це пише видання Eating Well.

Один із найкорисніших сніданків, за словами дієтологів, — кіноа. Це цільне зерно, яке містить усі дев’ять незамінних амінокислот, а також багате на складні вуглеводи та клітковину, що сприяє очищенню судин.

Кіноа легко готується — всього за 15 хвилин. Його можна зробити як солодким (з яблуками, медом та корицею), так і солоним (з яйцем чи овочами). Важливо, що цей продукт містить не лише повноцінний білок, а й корисні жири, особливо якщо додати до страви горіхи чи насіння.

Один боул — ідеальне поєднання білків, клітковини й жирів

Простий рецепт, який радять експерти:

Інгредієнти (на 2 порції):

  • кіноа — ½ склянки (суха)

  • вода або рослинне молоко — 1 склянка

  • яблука — 1–2 шт.

  • мед або кленовий сироп — 1–2 ч. л.

  • кориця — ½ ч. л.

  • горіхи (волоські, мигдаль) — жменя

  • родзинки або журавлина — 1–2 ст. л.

  • насіння чіа або льону — 1 ч. л.

  • щіпка солі

Як готувати:

  1. Кіноа промити та зварити у воді або молоці з дрібкою солі — близько 15 хвилин.

  2. Яблука нарізати і, за бажанням, злегка протушкувати з корицею й медом.

  3. У глибокій мисці змішати готову кіноа, яблука, горіхи, родзинки, насіння. Полити медом або сиропом.

  4. Страву можна їсти гарячою або охолодженою. Добре поєднується з ложкою йогурту.

Користь для організму:

  • Білок: одна порція містить близько 12 г білка, що є хорошим стартом для дня.

  • Клітковина: сприяє зниженню “поганого” холестерину (ЛПНЩ).

  • Мононенасичені жири: зменшують ризик серцево-судинних хвороб.

Таке поєднання робить сніданок не лише смачним і поживним, а й реально корисним для профілактики серцевих захворювань. Регулярне споживання кіноа — крок до стабільного рівня холестерину та здорових судин.

Останні новини