Шкідливі ефекти рафінованої соєвої олії: чому варто бути обережними?

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За матеріалами слідства, він разом із Дмитром Басовим нібито координував тіньові процеси у межах організованої схеми, що діяла в одній із державних структур. Справу розслідують детективи НАБУ за процесуального керівництва САП.

За версією правоохоронних органів, підозрювані могли впливати на ухвалення управлінських рішень, використовуючи службові зв’язки та неформальні механізми контролю. Слідство вважає, що такі дії були спрямовані на отримання неправомірної вигоди та збереження впливу на фінансові й кадрові потоки. У матеріалах провадження йдеться про системний характер діяльності та попередню змову між фігурантами.

Замовник обґрунтував відмову від конкуренції «терміновістю» виконання робіт. Водночас фактичний стан покрівлі був відомий задовго до підписання договору, а ознак раптового руйнування, які б виправдовували невідкладні процедури, зафіксовано не було.

Єдиним виконавцем робіт без жодної альтернативи визначили ТОВ «ДЕКАН ПРОЕКТ». 8 грудня 2025 року з компанією уклали договір на суму понад 16 мільйонів гривень. Аналіз попередньої діяльності цього підрядника свідчить про стійку залежність від одного замовника: більшість контрактів фірма отримує саме від університету Каразіна. Така концентрація підрядів фактично усунула інших потенційних учасників ринку і закріпила доступ до бюджетних коштів за конкретним суб’єктом.

Окремі положення договору викликають серйозні застереження з точки зору захисту пам’ятки архітектури. У документації відсутнє чітке розмежування між реставраційними роботами та звичайним ремонтом. Це суперечить законодавству про охорону культурної спадщини і відкриває можливість довільно змінювати характер робіт без належного контролю.

Не менш проблемними є умови щодо строків і ціни. Попри задекларований «твердий кошторис», договір передбачає можливість коригування вартості та графіка виконання робіт через додаткові угоди. Така конструкція фактично легалізує затягування процесу і створює підґрунтя для подальшого збільшення витрат.

Економічний аналіз кошторису лише посилює сумніви. Ціни на будівельні матеріали та роботи суттєво перевищують середньоринкові показники. За попередніми оцінками, штучне завищення вартості може сягати близько 30%, що означає ймовірну переплату майже у 5 мільйонів гривень.

У підсумку реконструкція об’єкта культурної спадщини ризикує перетворитися не на приклад відповідального відновлення, а на ще одну ілюстрацію того, як під прикриттям «терміновості» та формальних процедур державні кошти спрямовуються за наперед визначеним маршрутом.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опинилося у центрі уваги після заяви голови Центрального антикорупційного бюро Віталія Шабуніна про можливу причетність директора НАБУ Семена Кривоноса до витоку інформації. У повідомленні, опублікованому на Facebook, Шабунін висловив підозру, що Кривонос міг передавати конфіденційну інформацію голові правління НАК "Нафтогаз" Олексію Чернишову.

Ця заява викликала широкий резонанс у суспільстві та серед політичних діячів, адже НАБУ відіграє ключову роль у боротьбі з корупцією в Україні. Віталій Шабунін наголосив на необхідності ретельного розслідування цих обвинувачень для відновлення довіри до антикорупційних органів.

Семен Кривонос, у свою чергу, відкинув усі звинувачення і заявив про свою готовність співпрацювати зі слідством для з'ясування всіх обставин справи. Він наголосив на важливості збереження незалежності НАБУ та зазначив, що подібні звинувачення можуть мати політичний підтекст і бути спробою дискредитації антикорупційного бюро.

Громадськість очікує на офіційну реакцію та коментарі з боку інших державних органів та інституцій. Поки триває розслідування, експерти зазначають, що ця ситуація може мати серйозні наслідки для всієї антикорупційної стратегії України та вплинути на міжнародну репутацію країни у сфері боротьби з корупцією.

Незважаючи на ці звинувачення, НАБУ продовжує свою роботу з розслідування корупційних справ та надає звіти про свою діяльність громадськості. Важливо, щоб усі сторони доклали зусиль для забезпечення прозорості та об'єктивності у цьому процесі, адже від цього залежить довіра громадян до державних інституцій та успіх антикорупційних реформ в Україні.

За словами Шабуніна, таку поведінку директора НАБУ можна пояснити тим, що “до витоків інформації з Бюро причетний не тільки заступник директора Гізо Углава, але й сам Кривонос”.

“Інакше б як сильний керівник директор НАБУ мав би впевнено відповідати про те, що відбувається у його установі. Нагадую, що лише після звернення ЦПК Кривонос таки розпочав службове розслідування за фактами неетичної поведінки Углави та інших співробітників Бюро.

При цьому директор НАБУ продовжує маніпулювати, змішуючи службове і досудове розслідування. Службове – можна провести за тиждень, і за його результатами звільнити Углаву. Досудове – триватиме роками зі збереженням Углавою посади.

Кривонос продовжує рятувати Гізо Углаву від звільнення за злиття інформацію Голику. І вже здається, що проблема не тільки в Углаві, а й конкретно в Кривоносі”, – підсумував очільник ЦПК.

Раніше повідомлялося, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з Національною поліцією проводить обшуки в НАБУ.

Згодом в САП прокоментували інформацію про проведення обшуку в одного із співробітників НАБУ. Та зазначили, що жодних обшуків або слідчих дій в приміщеннях НАБУ не проводилося. Обшук здійснювався виключно за місцем проживання чинного співробітника НАБУ – детектива одного з підрозділів.

Антикорупційний суд дозволив САП провести обшуки в ексголови Броварської РДА Біркадзе в рамках справи про розголошення даних досудового розслідування детективом НАБУ.

Згодом Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування щодо можливого витоку інформації.

Директор НАБУ Семен Кривонос відмовився прийти на засідання Комітету, де обговорюватимуть злив інформації з Бюро.