Шмигаль пообіцяв покращення в енергосистемі України

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Згідно з цією ініціативою, громадяни України, які з певних причин не бажають залишатися в країні, можуть подати заявку на участь у спеціальній програмі.

Про це повідомила директор департаменту інформаційної політики, комунікації та протокольних заходів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Тетяна Шелест.

Усі, хто не бажає жити в Україні, можуть подати заявку на відправлення до РФ, щоб згодом бути обміняними на українських військовополонених, які перебувають у російських в’язницях.

Проєкт обізвали «Хочу до своїх». Треба було ще перші три літери в останньому слові великими зробити.

Загалом, удачі в пошуках дурників, які добровільно зізнаються в «колабораціонізмі».

І так, сам факт виникнення такої спецпропозиції натякає, що ситуація з кількістю військовополонених у нас і в РФ ой яка непропорційна.

Український ринок праці продовжує переживати період викликів і проблем, які виникають ще з моменту початку широкомасштабних воєнних подій. Поняття "кадрового голоду" стало вже не лише терміном, а реальним станом справ. За останні два роки відбулося цікаве явище: хоча кількість вакансій на ринку зросла, конкуренція серед шукачів роботи залишається на низькому рівні, знаходячи своє обґрунтування в різних чинниках, що перетинаються.

Одним із ключових аспектів, який впливає на цю динаміку, є демографічні зміни, спричинені не лише війною, але й багатьма іншими факторами, такими як еміграція, сімейні та особисті обставини, а також зміни у структурі робочої сили. Це призводить до важливої відмінності між кількістю вакансій і попитом на робочу силу, що не завжди знаходиться у збалансованому стані.

Додатковою причиною "кадрового голоду" є проблема кваліфікації. Незважаючи на існуючу кількість вакансій, значна частина з них вимагає специфічних навичок та кваліфікації, які не завжди можна знайти серед наявних шукачів роботи. Це ставить під сумнів ефективність системи освіти та підготовки кадрів, а також актуальність навичок, які формуються у процесі навчання.

Варто також зазначити, що становлення ринку праці в умовах постконфліктного періоду потребує не лише розвитку економіки та інфраструктури, але й впровадження ефективних механізмів соціальної підтримки, реінтеграції біженців та ветеранів, адаптації до нових ринкових реалій. Тільки комплексний підхід може забезпечити розв'язання проблеми "кадрового голоду" та створити стійкі передумови для подальшого розвитку українського суспільства.

Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.