Субота, 19 Квітня, 2025

Шмигаль розповів, скільки коштів вже надійшло Україні з заморожених російських активів

Важливі новини

Пам’ять про Героя: Павло Петриченко – Незламний Воїн 59 ОМБр, Що Поклав Життя на Олтар Боротьби проти Російської Агресії

Павло Петриченко, сержант і громадський активіст перед вступом до Збройних Сил України, відзначався не лише своєю активною громадською позицією, але й безстрашністю у відстоюванні прав людини та боротьбі за справедливість. Його друзі та колеги згадують його як прямолінійного та чесного чоловіка, який завжди прагнув до того, щоб його співвітчизники могли жити гідно, зі смаком свободи, який вони заслуговують. Він не тільки виступав проти сваволі правоохоронців, але і активно підтримував ініціативи, спрямовані на зміцнення громадянського суспільства та захист прав людини.

Після вступу Росії в агресивну війну проти України, Павло не залишився осторонь. Підтверджуючи свою громадянську позицію вчинками, він приєднався до 59 окремої мотопіхотної бригади для захисту своєї країни. Петриченко, як бувалого організатора та активіста, невдовзі виявився в рядах аеророзвідки, де його вміння літати на дронах та проводити успішні розвідувальні операції допомагали у визначенні позицій противника, відстеженні руху техніки та націлюванні артилерії.

Його сміливість і самовідданість в бою вражали навіть його найближчих друзів. Павло ніколи не відзначався самовихваленням, але його подвиги розповідали про нього самі за себе. Він виконував свої обов'язки не лише з відданістю, але й з розумінням того, що кожен його крок спрямований на захист своєї країни, на захист прав людей на життя у вільному та незалежному суспільстві.

Трагічна загибель Павла Петриченка на полі бою 15 квітня 2022 року стала не лише втратою для його рідних та близьких, але й для всього українського суспільства. Він залишив позад собою непогашений слід героїзму та самопожертви, який стане вічним символом боротьби за свободу та гідність кожного українця.

Павло Петриченко, здавалося б, мав перед собою багато часу для того, щоб продовжити свою боротьбу за права та гідність українського народу. Він вірив, що "передишка" перед наступним етапом боротьби буде досить тривалою, але його віра була не на 50 років, а на набагато менше. У 2022 році, розмовляючи з виданням lb.ua, він висловлював своє бажання побачити закінчення своїх зусиль, перш ніж передати естафету іншим.

Павло Петриченко народився 16 квітня 1992 року і проживав у Києві. Ще на етапі свого громадянського активізму він виявився відчайдушним захисником української мови та культури. Серед його перших акцій був протест проти відкриття російськомовної школи у Києві, що збирався здійснити міністр освіти Дмитро Табачник. Петриченко зміг зібрати підписи та організувати протести, що дозволило відмінити плани зробити школу російськомовною.

Відзначаючи активну участь у різноманітних громадських рухах, Павло був одним із організаторів акцій на підтримку активіста Сергія Стерненка, а також ініціатором руху "Хто замовив Катю Гандзюк", спрямованого на розслідування замовлення та покарання вбивць української активістки. Його активність та готовність боротися за справедливість та права людини зробили його відомим у кругах громадських діячів та політиків.

Наприкінці березня 2024 року Павло Петриченко звернув увагу громадськості на проблему гральної залежності серед військовослужбовців, виступаючи з інтерв'ю та розповідаючи про шкідливі наслідки цього явища. Його активна позиція та здібність залучати увагу до важливих соціальних питань залишається важливим прикладом для наступних поколінь громадських активістів та захисників прав людини.

Павло Петриченко, визнаний своєю відданістю та сміливими кроками в боротьбі за справедливість, звернув увагу на проблему, яка дуже часто залишається поза увагою уряду та суспільства — це проблема азартних ігор серед військовослужбовців. Умови, в яких опиняються військові, надзвичайно стресові, а війна, обстріли та бої ще більше підсилюють цей стрес. У таких ситуаціях телефон може стати не лише засобом зв'язку, але й засобом для втечі від реальності через азартні ігри. Це може призвести до серйозних наслідків, зокрема до залежності та боргів, що негативно позначається на військовій ефективності та психологічному стані воїнів.

Петриченко не тільки відзначив проблему, але й взяв на себе відповідальність та ініціював петицію з вимогою заборонити доступ до онлайн-казино для військовослужбовців на період дії воєнного стану. Ця петиція набрала необхідну кількість підписів за один день, що свідчить про актуальність та важливість цього питання для військових та їхніх родин.

Своїми діями та ініціативами Павло Петриченко продемонстрував, що він був не лише відважним воїном на полі бою, але й справжнім захисником інтересів своїх товаришів по збройних силах. Він виявився людиною, яка завжди готова взяти на себе відповідальність та діяти в ім'я справедливості та гідності.

З його великою втратою справляється не лише його родина та друзі, а й увесь український народ, який втратив справжнього героя і захисника. Його пам'ять буде вічно жити серед нас, нагадуючи про важливість відданості, сміливості та безкорисливої любові до рідної землі.

У цій статті ми дізналися про активну громадську позицію та відданість Павла Петриченка, який не тільки виявив себе справжнім героєм на полі бою, але й став захисником інтересів своїх товаришів по збройних силах. Він був відчайдушним у боротьбі за справедливість та права людини, вказуючи на проблеми, які часто залишаються поза увагою суспільства. Його ініціативи, спрямовані на заборону доступу до онлайн-казино для військовослужбовців на час дії воєнного стану, показують, що він був готовим взяти на себе відповідальність за долю своїх товаришів та боротьбу за їхнє благополуччя. Втрата такої видатної особистості стала не лише втратою для його родини та друзів, але й для всього українського суспільства, яке втратило справжнього героя та захисника. Тому пам'ять про Павла Петриченка завжди буде жити серед нас як приклад відваги, відданості та любові до рідної землі.

Двоє киян постануть перед судом за підпали майна військових

Двох мешканців Києва судитимуть за організацію підпалів майна військовослужбовців Збройних сил України в Закарпатській області. За версією слідства, вони залучали місцевих жителів для виконання “брудної роботи”, пропонуючи грошову винагороду. Про це повідомили в пресслужбах Закарпатської обласної прокуратури та поліції області. Зловмисникам загрожує до 10 років позбавлення волі. Правоохоронці зазначають, що ініціатором злочинної діяльності є ще […]

The post Двоє киян постануть перед судом за підпали майна військових first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Для роботодавців ідеальний працівник сьогодні — це той, кого не можна мобілізувати

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Така ситуація стає новою реальністю для ринку праці. Нестача робочої сили змушує підприємства активно шукати людей на ті вакансії, які раніше могли бути зайняті молодшими працівниками. Міністерство економіки України повідомляє, що наразі країна потребує ще 4,5 мільйона працівників, що підкреслює масштаб проблеми.

Крім проблем із ринком праці, війна також вплинула на демографічну структуру населення. Елла Лібанова зазначила, що на початку війни Україну залишили близько 1,5 мільйона людей. Однак зараз міграційні потоки стабілізувалися, і не спостерігається суттєвого відтоку чи повернення населення.

Важливо також те, що внутрішня міграція змінила склад населення великих міст. Наприклад, у Києві зараз проживає майже стільки ж людей, як і до війни, але тепер це переважно переселенці з інших регіонів. “Кияни виїхали, а їхнє місце зайняли люди з інших районів”, — зауважила Лібанова.

На ринку праці ситуація залишається складною. Кількість нових вакансій збільшується, але кількість претендентів на робочі місця майже не змінюється. Це призводить до підвищення заробітних плат, оскільки роботодавці намагаються привабити необхідних працівників. Однак через інфляцію реальні доходи населення зростають набагато повільніше.

Відстрочка від мобілізації для людей з інвалідністю – що змінилось з 1 листопада

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з коментарями адвокатки Тетяни Савченко, стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” чітко регламентує право осіб з інвалідністю на відстрочку від мобілізації. Зокрема, це положення стосується людей із будь-якою групою інвалідності — від першої до третьої. Водночас, примусова мобілізація для осіб з інвалідністю (особливо другої та третьої груп) є незаконною. Таким чином, громадяни, що мають статус інваліда будь-якої групи, захищені від призову.

Раніше обговорювали можливість скасування відстрочки для людей з інвалідністю третьої групи. Однак такі зміни так і не були затверджені, тому люди з третьою групою інвалідності також звільнені від обов’язкової мобілізації, якщо мають необхідні підтверджувальні документи.

Людина з інвалідністю має право добровільно вступити до лав Збройних сил України. Наприклад, чоловіки з третьою групою інвалідності можуть підписати контракт із ЗСУ за власним бажанням. Для цього їм потрібно пройти медичну комісію (МСЕК), яка визначить стан здоров’я і здатність виконувати обов’язки військовослужбовця. У разі позитивного висновку медкомісії, інваліди можуть стати частиною української армії на контрактній основі.

Для осіб, що отримали інвалідність після початку повномасштабного вторгнення Росії, передбачено необхідність перекомісії для підтвердження статусу. У разі, якщо медична комісія не виявить обґрунтованих підстав для інвалідності, відстрочка втрачається, а особа може стати придатною до служби.

У листопаді також очікується, що чоловіки з інвалідністю зможуть оновлювати статус онлайн через додаток “Резерв+”. Ця функція дасть можливість уникнути відвідування військових комісаріатів і спростить процес отримання та продовження відстрочки.

Існують також випадки, коли особи з інвалідністю звільняються від необхідності проходити перекомісію для підтвердження свого статусу. До таких належать:

Люди з першою групою інвалідності також звільнені від необхідності підтверджувати статус, оскільки цей рівень інвалідності, зазвичай, пов’язаний із важкими або невиліковними захворюваннями.

Міноборони України закуповувало зброю у чеської компанії з сумнівною репутацією

Згідно з новими відомостями, які стали відомі через ЗМІ, українське Міністерство оборони укладало контракти на постачання військової техніки з чеською оборонною компанією AKM Group-CZ, яка, зауважимо, має сумнівну репутацію. Відповідні угоди передбачали постачання снайперських гвинтівок та набоїв для Збройних сил України протягом усього 2023 року. Однак лише через рік «Агентство оборонних закупівель» провело комплексний аналіз діяльності зазначеної компанії та дійшло невтішних висновків щодо її надійності та відповідності стандартам безпеки.

1) Компанія не має репутації, що хоч скількись заслуговує на довіру, і змінила вид своєї діяльності на військову тільки у 2023 році.

2) Статутний капітал компанії становить лише 82 тис. євро, чого явно недостатньо для проведення фінансових операцій в особливо великих обсягах. Водночас чеські правоохоронні органи вже відкрили розслідування щодо AKM Group-CZ, а через підозрілий характер транзакцій заарештували 38,8 млн доларів, перераховані компанії з України.

3) AKM Group-CZ нібито має зв’язки з чеською LOM PRAHA s.p., яка своєю чергою співпрацює з компаніями оборонного комплексу РФ і перебувають під економічними санкціями США.

4) Бенефіціарним власником і фінансовим директором компанії є такий собі Анатолій Паланійчук, який має громадянство України та Румунії і раніше працював на керівних посадах структурних підрозділів Податкової міліції України.

Україна наполягає на повній конфіскації російських заморожених активів, які ще у 2022 році були заблоковані країнами “Великої сімки” (G7). Йдеться про близько 300 мільярдів євро, що належать Центробанку РФ. Ці кошти можуть стати ключовим джерелом фінансування відновлення України після війни.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що Україна вже отримує кошти, які походять від заморожених російських активів.

Які кошти вже надійшли?

  • 3-9 березня – Велика Британія перерахувала Україні 752 млн фунтів (еквівалент 40,39 млрд грн за курсом НБУ).
  • 13 березня – Канада передала 2,5 млрд канадських доларів (72,1 млрд грн).

Це лише початок процесу, адже Київ веде активну роботу з міжнародними партнерами, щоб конфісковані активи Кремля повністю перейшли у розпорядження України.

Водночас в Україні вже діє механізм арешту та продажу підсанкційних активів. За словами Шмигаля, Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) вже отримало дозвіл на продаж військових облігацій російської компанії “Роял Пей Юроп” на загальну суму 1,8 млрд грн.

Гроші з продажу підуть:

  • до державного бюджету;
  • у Фонд відновлення України для ліквідації наслідків війни.

Раніше АРМА вже направило 423 млн грн від управління активами цієї ж компанії у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Україна продовжує тиск на партнерів, щоб знайти юридичні механізми для повної конфіскації російських активів. Адже поки що ці кошти заморожені, а їх використання можливе лише через ухвалення відповідних рішень окремими країнами або міжнародними інституціями.

Варто зазначити, що Європейський Союз уже ухвалив рішення про використання відсотків від російських активів, але Київ наполягає на тому, що цього недостатньо. Україна хоче отримати всю суму та направити її на відбудову інфраструктури, соціальних об’єктів і військову підтримку.

Таким чином, боротьба за повну конфіскацію 300 мільярдів євро триває, і Україна має всі шанси здобути ці кошти на користь свого майбутнього.

The post Шмигаль розповів, скільки коштів вже надійшло Україні з заморожених російських активів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини