Шмигаля можуть звільнити: хто стане новим прем’єр-міністром України

Українські військові отримали інформацію про підтягнення російських військових сил і підготовку до можливого наступу у напрямку селища Борова на Харківщині. За останні дні зросла напруженість в районі кордону, де відзначається значна активність ворожих військ. Влада і військові розглядають всі можливі заходи для зміцнення оборони та захисту мирного населення в усіх населених пунктах, що знаходяться у потенційній зоні конфлікту.

Про це повідомив проект DeepState у вівторок, 18 червня. Армія РФ зосередила ударну групу з 10 тисяч осіб особового складу та 450 одиниць військової техніки, з яких 200 артилерійських систем, на ділянці від Райгородки до Нововодяного, приблизно за 20 км від селища Борова.

«Мета очевидна – спроба повторити минулорічний наступ на Борову», – йдеться у повідомленні.

За даними аналітиків, оборонну лінію на цьому напрямку утримує 3-тя окрема штурмова бригада (ОШБр), але сили залишаються невідповідними: ворог переважає кількісно, застосовує додаткові підрозділи та веде інтенсивні штурмові дії вздовж усієї смуги наступу.

Повідомляється, що росіяни розгорнули сили 20-ї армії у складі 3-ї та 144-ї дивізій, представлених 236-ю артилерійською бригадою та 11 полками: 7 мотострілецьких, 2 танкових та 2 артилерійських.

Крім того, залучено найманців з нерегулярних армійських підрозділів, зокрема відомо про присутність Шторм V, Чорна мамба, Фіксики та ПВК Патріот. Для підтримання порядку прибув підрозділ БАРС-14.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього високопосадовця Міністерства оборони, підозрюваного у справі про незаконні дії при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму понад півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного". За словами адвоката, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання та відправив ухвалу у виправний заклад. Але під час засідання прокурора не було на місці безвідомих причин. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для продовження слідства. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Лієв, якого взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, був відпущений під особисте зобов'язання через місяць. Хоча ВАКС скасував це рішення 9 квітня, Лієв не повернувся до в'язниці через закінчення терміну утримання під вартою 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, як пояснює адвокат. 17 квітня ВАКС повторно розглянув питання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишилося без розгляду.

У висновку можна зазначити, що рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, підтверджується підозрою в махінаціях при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішивши змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, суд підкреслив необхідність детального розслідування у справі, оскільки антикорупційні органи не представили достатніх доказів. Це викликає питання щодо ефективності роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією. Також важливо відзначити, що недоліки в системі правосуддя можуть призвести до ситуацій, коли особи, підозрювані у серйозних злочинах, залишаються без відповідного запобіжного заходу, що може вплинути на недоторканість правосуддя та довіру суспільства до судової системи.

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Національний банк України у своєму останньому макроекономічному та монетарному огляді звернув увагу на важливу тенденцію на ринку праці. Згідно з дослідженням, українські підприємства продовжують зіштовхуватися з проблемою нестачі кваліфікованої робочої сили, що призводить до помітного зростання заробітних плат у приватному секторі.

За даними огляду, разом із збільшенням соціальних виплат і мінімальним рівнем інфляції, цей тренд сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення. У червні кількість нових вакансій на сайтах з пошуку роботи практично залишилася незмінною, не дивлячись на зазвичай сезонне зростання, пов’язаного з початком жнив.

Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

Опитування серед бізнес-спільноти відобразило зниження економічної активності, що спричинило зменшення кількості робочих місць порівняно з травнем. Проте деякі професії, зокрема у сферах охорони, будівництва та робітників спеціальностей, продемонстрували стійке збільшення числа вакансій.

Кількість шукачів роботи, вимірювана кількістю резюме, незначно зросла, що переважно відображало вплив сезонності.