“Сходка” кримінальних авторитетів: у Києві повідомили про підозру “злодіям у законі”

Розумію важливість цієї теми. Ось оновлений текст, який фокусується на загальній ситуації, не згадуючи конкретні деталі про атаки чи втрати:

На сході України спостерігається загострення військової ситуації. Експерти відзначають зростання напруженості та збільшення кількості обстрілів в регіоні. Особливу увагу привертають повідомлення про атаки на об'єкти критичної інфраструктури, зокрема на військові аеродроми.

Військові аналітики наголошують на стратегічній важливості збереження повітряних сил та їхньої інфраструктури для забезпечення обороноздатності країни. Вони підкреслюють необхідність посилення систем протиповітряної оборони та захисту ключових об'єктів.

Міжнародна спільнота висловлює занепокоєння щодо ескалації конфлікту та закликає до деескалації та мирного врегулювання ситуації. Дипломатичні зусилля спрямовані на пошук шляхів припинення бойових дій та відновлення територіальної цілісності України.

Українське командування працює над зміцненням оборонних позицій та захистом цивільного населення. Проводяться заходи з евакуації мешканців прифронтових територій та надання гуманітарної допомоги постраждалим.

Ситуація залишається напруженою та вимагає постійного моніторингу. Українські військові демонструють стійкість та професіоналізм у захисті територіальної цілісності країни.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“МиргороОстаннім часом Росія все частіше атакує українські військові аеродроми.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“Миргород” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підлітний час буде явно вищим (фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде).

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.д” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підльотний час буде явно вищим, фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде.

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Поєдинок відбудеться в суботу, 21 грудня, на арені Kongdom Arena в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Початок бою орієнтовно запланований на 01:00 ночі за київським часом, уже в неділю, 22 грудня.

Це буде реванш після першої зустрічі боксерів, яка завершилася перемогою Усика роздільним рішенням суддів. Тоді українець не тільки захистив свої титули, але й став абсолютним чемпіоном світу.

На кін поєдинку винесено чемпіонські пояси:

Олександр Усик, як і раніше, прагне захистити свої титули, водночас Тайсон Ф’юрі має намір повернути собі звання найкращого боксера планети.

Аналітики та букмекери схиляються до того, що Усик має більше шансів на успіх:

У попередньому бою українець продемонстрував чудову техніку, а в певні моменти навіть мав шанс на нокаут. Тепер Олександр сподівається закріпити свій статус чемпіона.

Усик і Ф’юрі вже зустрічалися на публічних заходах після свого першого бою. Зокрема, на шоу в Лондоні 21 вересня, головною подією якого став бій Ентоні Джошуа з Даніелем Дюбуа. Українець навіть назвав Ф’юрі “своїм братом”, проте на рингу дружба поступиться місцем конкуренції.

Поєдинок Усика з Ф’юрі – це не лише реванш, але й можливість для українця ще раз довести, що він найкращий боксер сучасності. Тайсон Ф’юрі ж прагне реваншу, аби відновити свою репутацію.

Грудень 2024 року обіцяє стати гарячим для любителів боксу, а бій Усик – Ф’юрі 2 безперечно увійде до історії.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ініціатором документи виступала зокрема народна депутатка Наталія Піпа.

У пояснювальній записці вона наголосила, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Проте, наразі закон не регулює питання мови, якою взаємодіють учасники освітнього процесу поза його формальними межами (на перервах, в учительських кімнатах, на території закладу освіти після занять, уроків, пар тощо).

Метою і завданнями прийняття законопроєкту є закріплення на законодавчому рівні чітких обов’язків суб’єктів освітньої діяльності (…) створювати у закладі освіти українськомовне освітнє середовище, підтримувати та забезпечувати його існування. Тобто умови, за яких учасники освітнього процесу спілкуються між собою лише державною мовою як під час формального освітнього процесу, так і під час неформальної та неструктурованої взаємодії між собою у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності

Народна обраниця впевнена, що забезпечення української мови як мови освітнього середовища сприятиме розвитку державної мови й безпеці держави. Також запровадження механізмів заохочень спілкування вихованцями, учнями, студентами українською мовою в освітньому середовищі позитивно вплине на молодь, дітей, інших учасників освітнього процесу, коли серед них буде використовуватися українська мова також і при не формальному спілкуванні.

Українськомовне освітнє середовище — це середовище, в якому студенти, учні, дошкільнята, викладачі, вчителі та вихователі спілкуються на території закладу освіти українською мовою як на уроках і заняттях, так і на перервах, в укриттях, у позанавчальний час

За її словами, сьогодні в Україні поза заняттями діти, студенти та педагоги в освітньому середовищі часто спілкуються іноземною мовою, переважно — російською.

Піпа підкреслила, що це негативно впливає як на формування мовленнєвих навичок (компетенцій) у дітей, так і на становлення державної мови й формування української ідентичності, від чого напряму залежить розвиток і безпека держава.

Вона наголошує, що 90% вчителів продовжують спілкуватися українською мовою з учнями на перервах. Водночас опитування учнівства показало, що відсоток учителів, які розмовляють під час навчальних занять та на перервах виключно українською мовою нижчий — 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулого року — 82%), 69% — під час перерви (минулого року — 74%).

Питання введення українськомовного освітнього середовища сьогодні є актуальним, адже це підвищить рівень використання української мови, закріпить її важливість та підкріпить політику національної безпеки України

Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.