Штурмова бригада «Азов» скасувала тур Німеччиною та Нідерландами через обурення лівих груп

Згідно з останніми змінами, які внесено до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відтепер багато українських громадян, що перебувають за кордоном, стикаються з новими вимогами щодо повернення до Батьківщини. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року під номером 563 встановлює, що особи, які перебувають за межами країни протягом тривалого періоду, повинні повернутися на територію України до 16 червня цього року.

Ці нові правила зачіпають широке коло громадян, які мають українське громадянство та проживають за кордоном більше трьох місяців. Вони зобов'язані повернутися на батьківщину протягом 30 днів з моменту набуття чинності постанови та здійснити реєстрацію у відповідних територіальних центрах комплектування до визначеної дати.

Ця ініціатива визначає, що українці, які перебувають за кордоном, несуть ті ж самі обов'язки перед державою, що й ті, що залишилися на території України. Таким чином, вони також зобов'язані зареєструватися у військових органах для подальшого ведення військового обліку.

Застосування цих нових норм призведе до того, що більшість українських чоловіків, що проживають за кордоном, будуть змушені повернутися до країни, щоб виконати встановлені законом вимоги.

Ті, хто планує виїхати за кордон у майбутньому, вже не будуть зніматися з військового обліку.

Консульства допомагатимуть військовозобов’язаним українцям повернутися на батьківщину, а також інформуватимуть від імені територіальних центрів комплектування призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на консульському обліку.

У центрі уваги журналістів опинилася діяльність судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Тетяни Дроботової. Представники бюро Absolution провели розслідування та оприлюднили матеріали, які стосуються можливих невідповідностей у поданих деклараціях посадовиці та членів її родини.

Документи підтверджують, що 26 квітня 2014 року Анатолій Дроботов, колишній політик і в.о. прем’єр-міністра Криму у 1995 році, отримав паспорт РФ (№ 2014 713866) та ідентифікаційний номер платника податків. Його офіційною адресою є будинок у Сімферополі по провулку Охотничий, 3, де також проживають родичі:

падчерка Ірина Іщенко, екссуддя Господарського суду АРК, звільнена за порушення присяги;

її чоловік Ілля Іщенко, колишній суддя Центрального райсуду Сімферополя, нині — «мировий суддя» окупаційного суду.

Крім того, у деклараціях судді ВС відсутня інформація про автомобіль Mercedes у Криму (реєстраційний номер А371МС92), зареєстрований на її чоловіка і застрахований у російській компанії «Гайде».

Попри вік, що дає право на пенсійне забезпечення, доходи чоловіка суддя у деклараціях не вказує. Однак документи підтверджують: Дроботов отримує російську пенсію на картку «МТС Банку». Вказано й номер рахунку, на який регулярно надходять виплати.

Формально у декларації Тетяни Дроботової зазначено лише український автомобіль чоловіка — Mercedes ML (реєстрація АА8004ОА). Решта майна, доходів і зв’язків з Росією замовчуються.

Це викликає серйозні питання щодо доброчесності судді Верховного Суду та її здатності ухвалювати рішення в інтересах держави, яку атакує країна, громадянство якої має її чоловік.

Експерти вбачають у цьому не лише конфлікт інтересів, а й ризики для національної безпеки: російські фінансові потоки можуть впливати на найбільш чутливу ланку — українське правосуддя.

У центрі уваги — принцеса Беатріс, що несе українське прізвище Греченюк. Вона, схоже, живе подвійним життям: одне — у розкішному замку, оточена привілеями королівської родини, інше — серед простих селян Закарпаття. Її тато, колишній сільський депутат Микола Греченюк, став символом перемоги у державних тендерах на ремонти та розчистку доріг. І, можливо, саме завдяки його таланту вигравати тендери, вони мають замки, прикраси, і можливість відвідувати найдорожчі курорти світу. Між тим, ФОП Греченюка неодноразово вигравав тендери на суми, що не залишають байдужими. На тлі цього усього, село Підвиноградів, де живе родина Греченюків, відоме своїм розкішним ромським поселенням, яке нагадує про елітні райони Києва чи Москви. Все це — неймовірна сага про звичайних людей, що здатні на надзвичайні звершення.

В 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Це було в рамках їх права на безоплатне отримання землі, яке гарантує кожному українцю Конституція. Земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року, проте зазначені особи врешті-решт відстояли своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. У свою чергу, його дочка Беатриса володіє загалом трема ділянками та власним маєтком. Крім свого ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також щасливо ділиться участь у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма брала участь щонайменше в 124 конкурсах і загалом виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не настільки великі порівняно з іншими "тендерними воротами", проте це не заважає доньці Миколи Греченюка, Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах), насолоджуватися розкішним життям, наповненим шопінгом у бутіках Hermes, поїздками на автомобілі Porsche та відпочинком на ексклюзивних курортах світу. У своєму Instagram вона не відстає від своїх друзів, серед яких сестра опального політика Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Її обранець, Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Попри їхню давню неприязнь до Балог, це не заважає обом родинам керувати рідним краєм з величністю. Наприклад, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк має в ньому свої власні покої, як "справжня принцеса". У своєму Instagram донька Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів, презентуючи свої власні дизайнерські рішення в своєму будинку. Одним із бізнесів Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" у Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, а також елітні вина.

Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка, який на відміну від своєї дружини не обмежується розкішним життям в соціальних мережах, а має свій автобізнес та навіть намагався взяти участь у політичному житті, балотуючись від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, але без успіху. Однак, в червні 2022 року, у розпал війни Росії проти України, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для свого сина дозвіл на виїзд за кордон на термін тримісячної дії. Ця можливість була обумовлена тим, що Андрій Петьовка, як виявилось, нібито є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". За списком осіб, для кого Василь Петьовка подавав прохання про видачу дозволів, також був і Микола Греченюк, сват сина нардепа. Однак, ці дії не залишилися непоміченими, і Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адміністративний протокол. Проте, після завершення волонтерської місії, як стверджували, НАЗК більше не мала претензій до нього. В липні 2022 року, коли були активні зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. І хоча можливо, в цей час чоловік та сват вирушили за кордон не для волонтерства, а для придбання подарунків на родинне свято, але в Instagram можна було побачити, що у вересні 2023 року Беатриса відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, з чоловіком та дитиною. Такі подорожі здавна були характерними для представників вищого суспільства Закарпаття, що завжди вражали своєю тягністю до розкішних розваг та ексклюзивних місць. Однак, при такому великому розмаїтті дорогоцінних предметів, які з'являються в їхніх соціальних мережах, виникає питання, чи не стають вони предметом контрабанди, яка масово потрапляє через Закарпатську область, яка є однією з лідерів серед областей України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розглянуто приклади недоречного використання влади та підозрілих практик, пов'язаних з отриманням переваг окремими особами в Закарпатській області. Вона розкриває широкий спектр питань, починаючи від використання політичних зв'язків для отримання неправомірних переваг в земельних справах та надання перепусток на виїзд за кордон, і закінчуючи питаннями, пов'язаними з можливою контрабандою. Зазначена практика викликає серйозні питання щодо прозорості та чесності діяльності урядових інституцій, а також суспільної довіри до них. Такі випадки підкреслюють необхідність суворого контролю з боку суспільства і владних структур над діяльністю посадових осіб, а також важливість підтримки незалежних журналістських розслідувань для виявлення та розкриття подібних порушень.