Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

Українська дипломатична спільнота сколихнулася від несподіваної новини: Еміне Джапарова подала у відставку з посади представника України при міжнародних організаціях у Відні. Це рішення викликало значний резонанс як у дипломатичних колах, так і серед широкої громадськості.

Її звільнено з посади представника Києва при міжнародних організаціях у Відні. Повідомляється, що Зеленський анулював свій указ про її призначення.

На сайті президента указ від 22 лютого 2024 року про призначення Джапарової, як і раніше, доступний.

Нагадаємо, Геннадій Боголюбов, як заявляє ДБР, покинув країну за підробленим паспортом. ЗМІ публікують фото Джапарової за кермом автомобіля, який відвозить Боголюбова на київський залізничний вокзал.

У Боголюбова заявили, що він виїхав законно як 62-річний багатодітний батько.

Раніше ми писали, що Боголюбов уже давно намагався покинути Україну, оскільки побоювався вручення підозри в тих самих справах, у яких проходить його бізнес-партнер Коломойський. Однак влада заборонила його випускати за кордон, хоч Боголюбову вже й було понад 60 років.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Не секрет, що вода становить понад 60% маси тіла дорослих людей, а тому буквально необхідна людині для виживання. Але чому вона здається нам настільки смачною, коли ми відчуваємо спрагу і робимо перший ковток у найспекотніший день? Вчені вважають, що знають відповідь, пише Live Science.

За словами почесного професора психології в Університеті Бінгемтона в Нью-Йорку Патрісії Ді Лоренцо, люди відчувають спрагу, коли посилено займаються спортом або в особливо спекотний день. Це пов’язано з тим, що, коли ми пітніємо, об’єм нашої крові зменшується.

Більшість ділянок мозку відокремлені гематоенцефалічним бар’єром — шаром клітин, який не дає змоги шкідливим токсинам і патогенам заражати мозок. Однак деякі частини людського мозку виходять за межі цього бар’єру, що дозволяє організму швидко виявляти зміни в нашій крові. Коли ми втрачаємо об’єм крові через фізичні вправи, спеку або солону їжу, нейрони в цих частинах мозку надсилають сигнал, щоб викликати відчуття спраги.

За словами професора біології в Каліфорнійському технологічному інституті Юкі Ока, ця швидка реакція насправді важлива для виживання, і якби вона займала більше часу, ми просто відчували б зневоднення.

Попередні дослідження вже показали, що за обробку спраги відповідають три області нашого мозку:

SFO та OVLT розташовані за межами гематоенцефалічного бар’єра. Ще у 2018 році вчені провели дослідження на мишах і виявили, що в усіх трьох ділянках є нейрони, які керують спрагою, однак під час збудження нервових клітин лише MnPO перебуває в середині цього процесу. Саме ця ділянка передає сигнали спраги у дві інші ділянки, а також інші частини мозку, що спонукає нас шукати воду.

Після того як ми робимо ковток, вода всмоктується і циркулює в нашому організмі. Однак наше тіло починає посилати сигнали в наш мозок, повідомляючи про те, що ми отримуємо воду, задовго до того, як ми повністю відновимо водний баланс. Фактично, вже після першого ковтка людський мозок вивільняє потік нейромедіатора дофаміну, а більшість учених сходяться на думці, що дофамін бере участь у пошуку винагороди, русі та мотивації. Крім того, саме дофамін спонукає тварин, зокрема й людей, витрачати енергію на дії, які дають нам винагороди або допомагають нам залишатися в живих — це стосується і вживання їжі та води.

За словами Ока, якщо дофамін виділяється під час певної дії, люди й тварини схильні повторювати ці дії, отримуючи від мозку “позитивний” сигнал. На жаль, вчені поки все ще не знають, як саме пиття води спричиняє викид дофаміну, але дослідження 2019 року засвідчили, що у мишей, які відчувають спрагу і п’ють воду, вироблявся дофамін. Водночас миші, які відчували спрагу та отримували воду безпосередньо в кишківник, не виробляли дофамін. Це вказує на те, що сам процес пиття відіграє важливу роль у виробленні дофаміну.

Дослідники також виявили, що сам процес ковтання також посилає повідомлення нейронам у MnPO про те, що організм отримує воду. Потім MnPO деактивує нейрони спраги у SFO, створюючи відчуття ситості. Утім, ковтання — не єдиний процес, що допомагає втамувати спрагу.

Після того як вода потрапляє в кишківник, організм виявляє падіння співвідношення солі та води в крові. Це призводить до підвищення гормону, що допомагає активувати нейрони, які передають мозку сигнал про те, що запит тіла задоволено. Втім, як саме це працює, на жаль, також поки що залишається загадкою для вчених.

З початку 18 травня в Україні розпочне свою роботу інноваційний електронний кабінет для військовозобов’язаних громадян. Це нове цифрове середовище надасть можливість швидко та зручно оновити особисті дані протягом 60 днів, зекономивши на це всього 10-15 хвилин прямо у своєму смартфоні. Про це повідомив старший лейтенант Дмитро Лазуткін, прес-секретар Міністерства оборони України. Він підкреслив, що новий застосунок, Резерв+, розроблений з урахуванням потреб користувачів, особливо для тих, хто активно користується смартфонами. Запуск електронного кабінету відкриває широкі можливості для швидкого оновлення даних та сприяє майбутньому рекрутингу. Початковий етап використання застосунку передбачає внесення базової інформації, такої як електронна пошта, номер телефону та адреса проживання. Однак з часом застосунок буде розвиватися, доповнюючись новими опціями, а іноді й надаючи можливості щодо рекрутингу.

Дмитро Лазуткін також наголосив на збільшенні інтересу громадян до військової служби, що проявляється у чергах перед територіальними військкоматами. Зазначивши це, він зауважив, що новий електронний кабінет дозволить військовозобов’язаним оновити дані не лише у військкоматах, але і онлайн, а також у центрах надання адміністративних послуг.

Нещодавно ухвалений закон про мобілізацію, який набирає чинності з 18 травня, передбачає обов’язкове оновлення облікових даних військовозобов’язаними протягом 60 днів. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів та іншим особам, які підпадають під військовий облік, рекомендується вчасно виконати цю процедуру, оскільки порушення правил може призвести до зростання штрафів.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаних громадян в Україні є важливим кроком у сучасній цифровій трансформації оборонного сектору. Новий застосунок Резерв+ дозволяє громадянам швидко та зручно оновлювати свої дані, що сприятиме покращенню адміністративних процесів та підвищенню ефективності військового рекрутингу. За допомогою цифрових технологій військовий облік стає більш доступним та зручним для громадян, а також допомагає забезпечити вчасне та точне оновлення даних, що важливо для підтримки оборонної готовності країни. Важливою перевагою електронного кабінету є його можливість спростити процес взаємодії військовозобов’язаних з військовими органами, зменшити бюрократичні бар’єри та сприяти підвищенню довіри до системи обліку.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляється, роботизований комплекс пожежогасіння – рухома гусенична платформа зі спеціальним устаткуванням для подачі води під тиском або спеціальної піни, що гасить полум’я. За допомогою пульта керування оператор із безпечного місця направляє робота до епіцентру загорання.

Зазначається, що потік рідини, яка подається на джерело горіння, можна регулювати дистанційно.

Робот-пожежник працює на відстані до 2 км від оператора на відкритій місцевості і до 400 м на пересіченій. Зображення з небезпечної ділянки, де відбувається ліквідація загорання, оператор отримує з відеокамери об’єктивного контролю, яка встановлена на платформі.

Як розповіли в Міноборонии, наземний роботизований комплекс початково розроблявся для потреб рятувальників, однак машиною зацікавились військові.

Такий робот потрібен, наприклад, на місцевості, де є боєприпаси, що не вибухнули, у наближенні до техніки, яка горить і в якій є ризик детонації боєкомплекту, а також в інших потенційно небезпечних випадках, пов’язаних із ризиком для життя і здоров’я військовослужбовців. На вимогу військових ця роботизована платформа отримала посилену ходову частину. Також збільшено дальність управління і час автономної роботи.

Завдяки гусеничному шасі цей робот-пожежник може долати складний рельєф місцевості, переїжджати палаючі уламки, працювати при екстремальних температурах і за допомогою свого водомета створювати так звану “водну стіну”.